Та й додому попадуть.
Розцвірінькалися пташечки: Знову Сонце припіка Крізь замріяні барашечки, Що блакиттю кувирка. І такі солодкі пахощі Збира з квітів вітерець, Наче всі святкові ласощі Розлюбили гаманець. Хтось відтає, хтось лишається У палацах льодяних, Свято Світла в тих тримається, Хто тепло в собі зберіг. Щоб холодні дні та нічечки Утікли в країну лих, Запалали жовті свічечки По небіжчиках своїх. Свято ельфів завивається У повітряних танках, Тихо світло розливається По засніжених думках, Раса ельфів посміхається: Без паперів та монет На галявинах збирається З віку в вік весняний мед. Визріває з жовтих квіточок Сяйво дивне медове Для своїх казкових діточок Та веснянками пливе, Пісня Сонячних Калічечок Нас до Дому приведе, Святом квіточок-калиточок Хто Літає – той Ввійде… Бабки Так отрадно видеть бабок, Что с утра идут На служение – несграбный Воинский редут. Все ухабы жизни новой Тихо обойдя Не забыли святость Слова И календаря. Всем наивные платочки Пестро говорят: Доведет бесов до точки Женский их отряд. Пусть заходят в храм девчонки, Бабок глаз – что лук: Не спасет девчонок тонкий Вычурный каблук. Стрелы праведного гнева Плечи их проткнут И любую королеву Ноги унесут. Пусть заходят в храм мальчишки, Их мобильный звон
|
