Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Використання сонячної енергії на об’єктах теплопостачання




Луганська область має привабливі кліматичні умови для використання сонячної енергії для підігріву води (див. розділ 1). В першу чергу, такі системи доцільні для об’єктів бюджетної сфери, які мають цілорічну потребу в гарячій воді і в яких котельні використовують тверде паливо або електрику. Використання сонячної енергії для теплопостачання може здійснюватись або шляхом надбудови на котельнях сонячної приставки, завдяки якій споживачі будуть забезпечуватись в міжопалювальний період гарячою водою, а в опалювальний – попередній підігрів холодної води, або для об’єктів, які теплозабезпечуються в опалювальний період від теплових мереж, шляхом розташування на покрівлі чи поряд з будівлею сонцеприймального обладнання, яке виконує ті ж функції, окрім того, що в опалювальний період підігріта холодна вода направляється для догрівання не в котельню, а в тепловий пункт, в якому і здійснюється її доведення до кондиційних параметрів. При заміні котелень на таких об’єктах теплонасосними установками, додаткове облаштування сонячного контуру для цілорічного використання сонячної енергії в якості низькопотенційного джерела енергії є технічно і економічно доцільним.

При формуванні Програми розробники з переліку об’єктів, наданих ГУ ЖКГ ОДА і населеними пунктами області, вибрали декілька бюджетних об’єктів: дитячі навчальні заклади, лікарні, будинки для престарілих, які влітку не мають гарячого водопостачання та на яких доцільно передбачити встановлення сонячних водопідігрівальних установок для цілорічного забезпечення цих об’єктів гарячою водою, з тим щоб після їх впровадження вони могли слугувати пілотними демонстраційними об’єктами. Для них оціночно визначені необхідні площі сонячних колекторів, обсяги капіталовкладень і величини заміщення палива.

В додатку 18 наведено перелік таких об’єктів і залежно від потреби в ГВП за проектами-аналогами розраховані оціночні величини потрібних капітальних витрат на кожний об’єкт і очікувані величини економії первинних енергоресурсів і зменшення викидів.

При розрахунках було прийнято такі вихідні дані:

Теплопродуктивність 1 м2 сонячних колекторів - 100 л/добу, 1,5 Гкал/рік, питомі капітальні затрати - 4700 грн/м2 ; економія палива 130 кг у. п. /м2.

Вартість газу для бюджетних організацій (середня) - 3450 грн/тис. м3, тариф на 1 Гкал – 680 грн/Гкал.

Як витікає з таблиці, загальна площа сонячних водопідігрівачів, потрібних для реалізації пілотних проектів, складає 1955 м2, вони замістять 299,7 т у. п. щорічно і при цьому зменшать викиди на 1,159 тис. т в СО2 еквіваленті. Таке впровадження за оціночними даними потребує 9188,5 тис. грн і простий строк окупності складе біля 4,2 року.

 

6.2.3 Встановлення блочно-модульних котелень на твердому паливі (пелетах)

Ще одним напрямом заміщення газу твердим паливом є використання пелет. В Луганській області розташовано чимало підприємств, які здатні постачати пелети з деревини, відходів сільгосппродукції та інших видів біомаси. Зараз в Україні їх використання розширюється, оскільки згідно з Кіотським протоколом пелети (гранули, брикети) з біомаси вважаються екологічно чистим паливом і вони є екологічним натуральним продуктом без застосування хімічних добавок і закріплювачів.

Горіння гранул в топці котла відбувається ефективно, з великим виходом теплової енергії. При цьому кінцеві відходи (зола) складає 1 % від загальної маси. Та незначна кількість золи, що утворюється при згоранні гранул, може бути використана як добриво в садівництві. Відповідно не потрібно витрачати величезні гроші на утилізацію продуктів горіння. Завдяки своєму складу гранула з деревини не буде небезпечною для людей, що страждають алергією і захворюванням легень.

Також слід звернути увагу, що встановлення транспортабельних блочно-модульних котелень дозволить підвищити безпеку школярів та педагогів під час перебування в навчальних закладах. Крім цього, частина блочно-модульних котелень передбачається з використанням вугілля і пелет. Їх перелік наведено в додатку 19.

6.2.4 Переведення існуючих котелень на альтернативні види палива (пелети)

З метою скорочення споживання природного газу та витрат на теплопостачання Програмою передбачається переведення діючих котелень соціальної сфери на технологію спалювання пелет.

Обсяг робіт, який передбачено Програмою щодо переведення котелень бюджетних закладів на використання пелет, наведено в додатку 20.

Як витікає з результатів розрахунків, наведених в додатку 20, заміна на пелети економічно доцільна лише для котелень об’єктів бюджетної сфери, особливо для закладів охорони здоров’я та освіти, які працюють на газі, де можна отримати дуже задовільний строк окупності – 3-5 років. Котельні, які працюють на вугіллі, переводити на деревні пелети при ціні вугілля 750 грн/т і пелет
1300 грн/т (з доставкою) на цей час неефективно. Але, як описано вище, у зв’язку з екологічністю деревних пелет та з метою зменшення шкідливих викидів і негативного впливу на оточуючих, є сенс у впровадженні цього заходу для закладів охорони здоров’я та освіти.

Підсумкові дані щодо необхідних капітальних вкладень на впровадження альтернативних джерел енергії та альтернативних видів палива наведено в додатку 30.

 







Дата добавления: 2015-09-06; просмотров: 112. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2018 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия