Галицьке князівство
Південно-західне руське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Галичини з центром у місті Галич. Князівство займало північно-східні схили Карпатських гір, верхів’я Дністра, Пруту Наприкінці 10 століття за Володимира Святославича Галицька земля увійшла до складу Київської Русі. Головними містами її були Галич, Перемишль, Звенигород і Теребовля. Засновник місцевої династії – Ростислав Володимирович (онук Ярослава мудрого) Економічному зростанню Галицької землі сприяли природні умови, приплив населення з Придніпров’я, віддаленість від степів, де кочували половецькі орди, зростання торговельних зв’язків з іншими руськими землями, західними і південними слов’янами, Західною Європою, Візантією. У Галицькому князівстві рано почали розвиватися феодальні відносини і склалась особливо сильна боярська верхівка. З 1084 року Галицька земля, де князювали правнуки Ярослава Мудрого — Рюрик, Володар і Василько Ростиславичі, відокремилася від Києва. Спочатку вона була роздроблена на кілька князівств, але Володимирко Володарович 1144 р. об’єднав їх в одне князівство зі столицею у Галичі. Галицьке князівство досягло найбільшої могутності за князювання Ярослава Осмомисла (1152-1187), який вів запеклу боротьбу проти боярства. Ярослав Осмомисл - боровся за об’єднання руських земель - основну увагу приділяв зміцненню князівства, розвитку його господарства і культури - прагнув вирішувати конфлікти шляхом переговорів - обмежував роль боярства і зміцнював князівську владу - у середині 80-х років став найвпливовішим князем на Русі - прозваний “осмомислом” – який багато думає; знав багато мов, багато читав, був щедрим і милостивим. Після смерті Ярослава настали занепад князівської влади і ослаблення впливу Галицького князівства. З цього скористалися угорські королі, які 1188 року захопили Галич. Проти іноземних загарбників спалахнуло Галицьке повстання 1189 року. У 1189-1199 роках у Галичі правив Володимир Ярославович, син Осмомисла. В 1199 році волинський князь Роман Мстиславич оволодів Галицьким князівством і об’єднав його з Волинським в єдине Галицько-Волинське князівство.
|
