Характерні риси та особливості
Складова частина давньоруської культури. Поряд із цим мала власні самобутні риси та оригінальність. Довела свою життєздатність, збагачуючись як у результаті внутрішнього розвитку, так і через вплив культур інших країн, не втрачаючи при цьому східнослов'янської специфіки. Місце Галицько-Волинської Русі в історії української культури значною мірою визначалося особливостями соціально-економічного і політичного розвитку краю. Величезну роль у політичному і культурному житті Галицько-Волинської держави відігравала Церква. Галицько-Волинські землі були одним з основних шляхів поширення на Русь пам'яток старослов'янської писемності великоморавського (або дав-ньочеського) і давньопольського походження. Місцевий іконопис на Галичині та Волині розвивався під впливом київського, який тут високо цінувався. У зодчестві краю традиції Русі поєднувалися з польським і чеським впливом та елементами романської архітектури. Відчутно вплинули на оборонну архітектуру Галицько-Волинської держави західні сусіди — Польща і Південна Німеччина. Ймовірно, що виконавцями західних за стилем споруд були німецькі колоністи та інші іноземці, що оселялися в містах Галичини і Волині. За рівнем культурного розвитку протягом століття після монгольської навали Галицько-Волинська Русь не відставала від сусідів, а в ряді випадків стала батьківщиною творчих імпульсів, що збагатили всю тогочасну східноєвропейську культуру.
|
