Фіксація процесу й оцінка його результатів.

Хід і результати відтворення у відповідності зі ст. 195 КПК України, фіксуються в протоколі цієї слідчої дії, шляхом упорядкування планів, схем, графіків, засобами фотографування, відео або кінознімання.

Основною формою є упорядкування протоколу, що 3-х частин: вступної, описової і заключної.

Вступна частина містить:

1) дату і місце проведення відтворення;

2) час його початку і закінчення;

3) посада, звання і прізвище слідчого;

4) номер кримінальної справи;

5) посада, звання і прізвище прокурора присутнього;

6) прізвища, імена, по батькові понятих, фахівців, перекладачів, підозрюваного, обвинувачуваного, потерпілого, свідка;

7) посилання на ст. 195 КІЖ України;

8) ціль відтворення й умови, у яких воно проводилося;

9) дані про роз'яснення учасникам відтворення їхніх прав і обов'язків;

10) дані про застосування НТС;

11) дані, що учасники попереджені про неприпустимість розголошення відтворення.

Описова частина:

1) У цій частині докладно викладаються дії. Які передували відтворенню, яким способом було підготовлене відтворення, які обставини відтворювалися (якщо мова йде про метеоумови, то робиться посилання на довідку метеослужби, та додається до протоколу). У протоколі вказується які були проведеш підготовчі дії (підготовлені манекени, муляжі, моделі), дії при реконструкції обстановки, як були розташовані учасники відтворення, хто в якому порядку, скільки разів і що конкретно робив учасник за вказівкою слідчого, де знаходився слідчий і поняті, що вони бачили і чули. Обов'язково вказуються результати кожного варіанта відтворення. Вказується які обставини не вдалося відновити, тобто з якими відступами від реальної обстановки проводилося відтворення. Далі доводяться дані про використані речові докази або інші предмети У протоколі не повинно бути ніяких висновків, пропозицій, суджень.

Заключна частина:

У цій частині вказується, які технічні засоби були використані, у чому проявилась участь фахівця, вказуються зауваження і заяви учасників відтворення, робляться посилання на плани і схеми, відео-, фотофіксації, робиться відповідний запис із вказівкою точок, із яких робилася фотозйомка. Вказуються дані про ознайомлення з протоколом всіх учасників і їх підписи.

Дуже гарні результати дає відеозапис, що дозволяє запам'ятати відтворення в його динаміці:

- це зовнішній вигляд об'єктів;

- їхнє положення, вихідні позиції, що займаються учасниками перед початком відтворення;

- рух людей, переміщення предметів,

що дає можливість суду скласти найбільше повне уявлення про хід відтворення. Варто зауважити, що оператор відеозапису повинний бути детально ознайомлений зі змістом відтворення.

Оцінка відтворення здійснюється в два етапи:

- перший етап - достовірність при відтворенні;

- другий етап - доказове значення.

До протоколу додаються фотознімки (фототаблиці).

Слідчий експеримент проводиться з метою:

1) перевірки й уточнення даних, що маються;

2) отримання нових доказів;

3) встановлення можливості вчинення певних дій;

4) можливості сприймати органами чуттів певні явища, по-

дії, об’єкти (чи можна було бачити чи чути, знаходячись в

певному місці);

5) встановлення механізму утворення слідів (чи можливо

нанести ножове поранення за умов, що описує винний,

потерпілий і т.ін.).

Мета експерименту – чітко визначити обставини, які підлягають перевірці шляхом експерименту. Для визначення умов, в яких повинен проводитись експеримент, необхідно вивчити матеріали справи, інколи додатково

провести допити. В залежності від цілей і умов експерименту визначається

кількість учасників, і в деяких випадках поняті повинні мати певну підготовку.

Участь обвинуваченого в слідчому експерименті може бути тільки добровільною. Досліди необхідно проводити в умовах максимального

наближених до тих, в яких відбувалась подія, яка підлягає перевірці. Для цього інколи необхідно реконструювати обстановку.