Процедура одержання європейського патенту

Європейське патентне відомство (ЄПВ) приймає заявки, проводить експертизу та видає європейський патент на винахід, який має силу національного патенту на території кожної зазначе­ної у заяві держави. У заявці на європейський патент можуть вка­зуватись не всі, а лише деякі держави — учасниці Конвенції.

За вибором заявника заявка складається англійською, французькою або німецькою мовою. За заявкою проводиться експертиза за формальними ознаками, перевіряється сплата мита та дотримання вимог до оформлення заявки, призначається євро­пейський патентний повірений, проводиться патентний пошук. Через 18 місяців заявка (опис, формула, креслення) публікується разом із звітом про пошук. Заявнику надається тимчасова право­ва охорона від дати публікації відомостей про заявку в державах-учасницях 6ПК, що зазначені в опублікованій заявці.

Протягом шести місяців необхідно сплатити мито за експер­тизу заявки по суті. Якщо приймається рішення про видачу па­тенту, після сплати відповідного мита публікуються відомості про видачу європейського патенту.

Строк дії європейського патенту — 20 років від дати подання заявки.

Заявка на європейський патент може бути подана до ЄПВ в Мюнхені або до його філії в Гаазі, а також в національне патентне відомство. Подати заявку можна безпосередньо до ЄПВ або пере­слати поштою без участі патентного повіреного. Всі інші дії здійснюються тільки через європейського патентного повіреного. Процедура патентування в (СІ 1В кошту:: дорого, і її можна порівняти з вартістю традиційної процедури одержання 4 — 5 ок­ремих національних патентів у державах-учасницях.

Проте ця процедура має і відповідні переваги у порівнянні з традиційною процедурою патентування - підготовка та подання однієї заявки на одній мові в одне патентне відомство (ЄПВ) че­рез одного патентного повіреного з одержанням патенту на ви­нахід, що діе одночасно в усіх або декількох зазначених державах-учасницях Європейської патентної конвенті

До відома: Членами Європейської патентної конвенції є 18 західноєвропейських держав: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Ліхтенштейн, Люксем­бург, Монако, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія, Франція, Швейцарія та Швеція.

Процедура припинення дії европейского патенту. Деякі держави Європи, котрі поки що не є членами Євро­пейської патентної конвенції, заявили про поширення дії євро­пейського патенту на їх території після спеціальної процедури та сплати відповідного мита.

До відома: На сьогодні дія європейського патенту може бу­ти поширена на Албанію, Естонію, Латвію, Румунію, Словенію та Хорватію.