Гострий вірусний гепатит

 

Діагностичні критерії:

Інфекційне захворювання, що характеризуються переважною поразкою печінки, інтоксикацією і протікає з жовтяницею або без неї.

· розрізняють гепатити типу А и типу В, викликані різними вірусами; джерелами зараження є хвора людина, шляхи передачі при гепатиті типу А - фекально-оральний (не виключається парентеральний і повітряно-краплинний), типу В - парентеральний (гемотрансфузiї, iн’єкцiї, забруднені інструменти, кров хворого);

· клінічнi прояви захворювань гепатитом типу А и В мають значну подібність і ряд розходжень; на підставі важкостi клінічних проявів розрізняють легку, середньої важкостi, важку форми і так називаний фульмiнантний гепатит (блискавична форма, токсична дистрофія печінки);

· інкубаційний період при гепатиті типу А триває до 6 тижнів, при типі В - до 6 місяців;

· преджовтушний період гепатиту типу А триває від 3 до 10 днів, захворювання розвивається гостро, з'являються нудота, блювота, болі в животі, рідкий стул, іноді підвищення температури до фебрильного рівня, поступово наростають ознаки інтоксикації, біль починає локалізуватися в правому підребер'ї;

· преджовтушний період гепатиту типу В триває також 3-10 днів, характеризується поступовим початком і частим розвитком позапечінкових проявів (шкірні висипки, артралгії, мiалгiї, що нагадують сироваткову хворобу); наприкінці періоду пальпується щільна хвороблива печінка i іноді селезінка, незабаром стає темною насиченою сеча, стул знебарвлюється (кольору білої глини);

· жовтяничний період обох типів гепатиту триває від 3 до 4 тижнів, але може бути більш тривалим; характеризується появою жовтяниці різної інтенсивності з поступовим її прогресуванням, інтенсивність жовтяниці і ступінь збільшення печінки пропорційний важкостi поразки печінки; наростають симптоми інтоксикації;

· розрізняють циклічний, ациклiчний плин, безжовтяничну і субклiнiчну форми гепатитів.

 

Медична допомога:

1. Кожна з гострих кишкових інфекцій супроводжується явищами дегідратації, якщо вона супроводжується рясним стулом і блювотою. Значні втрати води приводять до дефіциту ОЦК, порушенню мікроциркуляції і втраті електролітів, що найчастіше виявляються клінікою гiповолемiчного шоку.

2.Обсяг медичної допомоги при кишкових інфекціях залежить від важкостi захворювання, віку дитини, виразності дегідратації.

3.При явищах вираженої дегідратації - iнфузiонна терапія глюкозо-солевими розчинами (5% розчин глюкози і 0.9% розчин натрію хлориту в співвідношенні 1:1) з темпом 15-20 мл/кг/година.

4.При явищах гiповолемiчного шоку - див. протокол „гiповолемiчний шок.”

5.При підозрі на харчову токсикоінфекцію – промивання шлунка 0.1% розчином перманганату калію, уведення ентеросорбенту - активоване вугілля 0.5-1.0 г/кг або Белосорб 2-5 таблеток, або Полiфепан 0.1-0.3 г/кг або 5% розчин Eнтеродезy 10-50 мл.

6.Госпіталізація показана при важких і ускладнених формах захворювань

до інфекційного стаціонару.