Пневмо- або гемоторакс

Діагностичні критерії:

1.Скарги на біль у грудній клітині, її характер, задишку по iнспiраторному типy, кашель.

2.Оцінити загальний стан, колір шкіри і слизoвих оболонок (звичайно розповсюджений ціаноз).

3.Показники подиху (ритм, частота, характер) і гемодiнамiки.

4.Наявність поранень, ознак переломів, підшкірної емфіземи.

5.Розрізняють відкритий, закритий і клапанний пневмоторакс, два останніх види звичайно напружені.

6.При відкритому пневмотораксі спостерігається парадоксальний подих і «клекотання» повітря через рану, при перкусії над областю пневмотораксу - «коробковий» звук.

7.При закритому або клапанному пневмотораксі - ознаки наростаючих ГДН і ССН, розширення ушкодженої половини грудної клітки, ослаблення або відсутність подиху і голосової передачі, при перкусії - тимпаніт, зсув границь серця і трахеї в здорову сторону.

Медична допомога:

1.При відкритому пневмотораксі: туалет рани, асептична герметична пов'язка (окклюзiйна), анальгезія - трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0,5-5,0 мл, або 50% анальгін 0,1-0,2 мл/10 кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг внутрiм’язово, iнсуфляцiя 100% кисню.

2.При закритому ненапруженому пневмотораксі: анальгезія- трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0,5-5,0 мл, або 50% анальгін 0,1-0,2 мл/10 кг із дiазепамом або седуксеном 0,2-0,3 мг/кг внутрiм’язово, iнсуфляцiя 100% кисню; при напруженому – переведення пневмотораксу у відкритий шляхом пункції товстою голкою в Ш-IY межребiр’ї по середньоключичнiй лінії, підготувати клапан з гумової рукавички, фіксувати голівку пункцiйної голки лейкопластирем.

3.При клапанному - перевести у відкритий, аналгезія, симптоматична терапія.

4.При плевро-пульмональному шоцi - протишокова терапія.

5.Госпіталізація до торакального або хірургічного відділення.