Аксіома транзитивності — якщо набір благ А привабливіший, ніж Б, а Б — ніж В, то набір А привабливіший, ніж В.

Акцизний податок (Excise tax)— податок, який накладається на кожну одиницю реалізованого товару.

Альтернативна вартість (Opportunity Cost) одного виду блага по­рівняно з іншим — це обсяг одного блага, яким необхідно поступитися заради виробництва

(споживання) додаткової одиниці іншого за умови, що виробництво (споживання) перебуває на кривій трансформації вироб­ничих можливостей.

Антиблага,або блага з від'ємною корисністю (Bads) — збільшен­ня споживання антиблага (блага з від'ємною корисністю) у наборі пере­творює його на менш

привабливий.

Блага — товари, послуги та соціальні й екологічні умови, які задоволь­няють потреби людини або які людина вимушена споживати чи викорис­товувати.

Блага з додатною корисністю (Goods)— блага, збільшення обсягу яких у розпорядженні людини є привабливим для неї.

Блага з від'ємною корисністю,або антиблага (Bads)— блага, збільшення яких небажане для людини.

Блага (товари) низької споживчої цінності (Inferior goods ) блага (товари), споживання яких зменшується у разі збільшення доходу спожи­вача.

Бухгалтерські витрати оцінюють фактичні витрати факторів ви­робництва у формі прямих платежів.

Бюджетна лінія (Budjet line)— лінія допустимих наборів благ з точ­ки зору бюджету споживача

Бюджетна лінія "трудова активність— доход" — лінія, на якій розміщені допустимі сполуки витрат праці та доходу.

Вибір (Choice ) — прийняття та реалізація рішень на підставі уподо­бань та наявних ресурсів.

Виробник (Produser)— особа (фізична чи юридична), що виробляє блага.

Виробничі ресурси (Productive Resources)— всі види ресурсів, що використовуються для виробництва благ: природні (зокрема земля), тру­дові (включаючи найману

працю та підприємництво), капітальні ресурси.

Виробнича функція (Production Function)— залежність між витратами факторів виробництва та максимально можливим виробництвом блага.

Взаємодоповнюючими (або комплементарними) благами (Comple­ments) два блага, зростання ціни одного з яких призводить до зменшення попиту на інше, і

навпаки. Ці блага можуть споживатись лише разом і в певних пропорціях.

Взаємозамінні блага (Substitutes)два блага, зростання ціни одного з яких призводить до зростання попиту на інше, і навпаки. Ці блага мо­жуть замінювати одне

одного у процесі споживання.

Влада — спосіб координації, що базується на наказах, інструкціях, ди­рективах.

Галузева функція пропозиції (Industry Supply Function)— залежність між ціною та пропозицією з боку галузі.

Галузь з постійними витратами (Constant-Cost Industry ) — галузь, у якій внутріфірменні витрати не залежать від кількості фірм, що перебу­вають у галузі.

Галузь зі зростаючими витратами (Increasing-Cost Industry ) — галузь, у якій входження нових фірм збільшує внутріфірменні витрати.

Галузь зі спадаючими витратами (Decreasing-Cost Industry)— га­лузь, у якій входження нових фірм зменшує внутріфірменні витрати.

Гіпотеза щодо раціональності поведінки людини — поведінка лю­дина, підпорядкована меті досягнення найпривабливішого для неї життє­вого стану з можливих.

 

Гіффена товари (блага) (Giffen Goods)— блага, споживання яких збільшується за зростання цін на них.

Граничні витрати (Marginal Cost)— приріст витрат на одиницю збільшення виробництва.

Гранична ефективність ресурсу (Marginal Product)— приріст ви­пуску за умови збільшення використання ресурсу на одиницю.

Гранична зовнішня корисність (Marginal Externality Utility (Benefit), MEU)— додаткова корисність, яку отримують треті особи, що не сплачують за використання блага, у разі

збільшення його споживання на одиницю.

Гранична індивідуальна корисність (Marginal Private Utility (Benefit)) — додаткова корисність від придбання індивідом додаткової одиниці блага.

Гранична корисність (Marginal Utility)— приріст корисності за умови збільшення споживання блага на одиницю.

Гранична корисність доходу (MU₇) ' — приріст корисності на одини­цю збільшення доходу.

Гранична норма заміни (Marginal Rate of Substitution ) — величина жертви одного блага з боку споживача заради додаткової одиниці іншого при збереженні того

самого рівня добробуту.

Гранична норма заміни трудової активності доходом — компен­сація доходом додаткової одиниці праці.

Гранична норма заміни прибутку коефіцієнтом варіації — зміна коефіцієнта варіації випадкового параметра для компенсації одиниці при­бутку фірми.

Гранична норма технологічної заміни (Marginal Rate of Technical Substitution, MRTS ) — витрати одного ресурсу для компенсації змен­шення на одиницю

застосування іншого.

Гранична сподівана корисність (Marginal Expected Utility)— приріст сподіваної корисності при збільшенні фактора на одиницю (наприклад, при збільшенні обсягу

страхованого активу на одиницю).

Гранична схильність до споживання (Marginal Propensity to Consume)— частка додаткового доходу, яка використовується для спожи­вання при збільшенні

доходу на одиницю.

Гранична тяжкість праці — зміна корисності у розрахунку на оди­ницю збільшення трудової активності.

Граничний доход (Marginal Revenue, MR)— приріст доходу у разі збільшення виробництва на одиницю.

Граничні витрати (Marginal Cost)— приріст витрат на одиницю зміни виробництва.

Граничні зовнішні витрати (Marginal Externality Cost — МЕС) — зміна сукупних зовнішніх витрат у розрахунку на одиницю зміни обсягу виробництва.

Граничні суспільні витрати (Marginal Social Cost — MSC) — зміна сукупних суспільних витрат на одиницю зміни обсягу виробництва.

Гранична суспільна корисність (Marginal Social Utility (Benefit), MSU)— додаткова корисність, отримана усім суспільством за умови збільшення споживання

блага на одиницю.

Громадські блага (Public Goods)— блага, які задовольняють потреби людини і мають дві особливості споживання:

використання блага однією особою не зменшує обсягу блага, доступного для використання іншими особами;

споживання блага не може бути обмежене лише серед тих, хто платить за це благо.