Анатомічні терміни використовуються для позначення та опису окремих анатомічних утворень. Вони відіграють важливу роль не лише в медичній практиці, але і в психології, оскільки вони є термінологічними поняттями. Існує спеціальна анатомічна номенклатура, в якій приводиться систематичний перелік всіх анатомічних термінів, включаючи нейробіологічні. В даному підручнику використовуються анатомічні терміни згідно міжнародної анатомічної номенклатури, яка була офіційно принята Федеративним комітетом з анатомічної термінології (FCAT, 1998).
Нижче наводиться перелік найчастіше використовуваних анатомічних термінів.
Передній ( від лат. anterior)
| Задній (від лат. рosterior)
|
Дистальний (більш віддалений, від лат. distalis)
| Проксимальний (більш близький, від лат. proximalis)
|
Дорсальний (спинний або задній, від лат. dorsalis)
| Вентральний (брючний або передній, від лат. ventralis)
|
Верхній
(від лат. superior)
| Нижній (від лат. inferior)
|
Головний
(від лат. cranialis)
| Хвостовий (від лат. caudalis)
|
Фронтальний
(від лат. frontalis)
| Сагіттальний (від лат. sagittate)
|
Горизонтальний
(від лат. horisontalis)
| Вертикальний (від лат. verticalis)
|
Внутрішній (від лат. internus)
| Зовнішній(від лат. externus)
|
Глибокий(від лат. profundus)
| Поверхневий(від лат. superficialis)
|
Серединний (від лат. medianus)
| Проміжний (від лат. intermedius)
|
Соматичний
(тілесний, від лат. somaticus)
| Внутрішньорганізменний (від лат. visceralis)
|
Правий (від лат. dexter)
| Лівий (від лат. sinister)
|
Бічний або латеральний
(від лат. lateralis)
| Медіальний(від лат. medialis)
|
Спеціальні терміни вживають при описі верхньої та нижньої кінцівок. Для позначення початку кінцівки, тієї частини, яка знаходиться ближче до тулуба, користуються визначеннямпроксимальний (від лат. proximalis) – найближчий до тулуба. Віддалену від тулуба ділянку кінцівки називають дистальною (від лат. distdlis). Поверхню верхньої кінцівки щодо долоні позначають терміном долоня(від лат. palmdris), або та, яка знаходиться на стороні долоні(від лат. uoldris), а нижньої кінцівки щодо підошви – підошвовий (від лат. plantdris). Край передпліччя з боку променевої кістки називається променевий (від лат. radidlis), а з боку ліктьової кістки – ліктьовий (від лат. ulndris). На гомілці край, де розташовується малогомілкова кістка, позначається як малогомілковий (від лат. fibuldris), а протилежний край, де розташована велика гомілкова кістка, –великогомілковий (від лат. tibldlis).
Для позначення проекцій кордонів органів (серце, легені, плевра тощо) на поверхні тіла умовно проводять вертикальні лінії, орієнтовані уздовж тіла людини. Передня серединна лінія (від лат. tinea medidna anterior), проходить по передній поверхні тіла людини, на кордоні між правою і лівою його половинами. Задня серединна лінія (від лат. linea medidna posterior), проходить уздовж хребетного стовпа, над вершинами остистих відростків хребців. Між цими двома лініями з кожної сторони можна провести ще кілька ліній через анатомічні утворення на поверхні тіла. Грудинна лінія (від лат. linea sterndlis), йде по краю грудини, серединно-ключична лінія (від лат. tinea medioclauiculdris), проходить через середину ключиці, нерідко збігається з положенням соска молочної залози, у зв'язку з чим її називають також соскова лінія(від лат. tinea mammildris). Передня пахова лінія (від лат. linea axilldris anterior), починається від однойменної складки (від лат. plica axilldris anterior) в ділянці пахової ямки і йде вздовж тіла. Середня пахова лінія (від лат. linea axilldris media), починається від найглибшої точки пахової ямки, задня пахова лінія (від лат. linea axilldris posterior), від однойменної складки (від лат. plica axilldris posterior). Лопаткова лінія (від лат. linea scapuldris), проходить через нижній кут лопатки, навколохребцева лінія (від лат. linea paravertebralis) – уздовж хребетного стовпа через реберно-поперечні суглоби (поперечні відростки хребців).