Види трудового договору.

Трудовий договір відповідно до чинного законодавства класифікується за окремими ознаками:

1. форми договору,

2. строку дії,

3. залежно від специфіки змісту,

Форма договору може бути усна та письмова. Обов’язкова письмова форма передбачена ст.24 КЗпП.

За строком дії:

v строкові: укладений на визначений строк та на час виконання визначеної праці.

v безстрокові (невизначений строк).

Специфічний зміст мають трудові договори про державну службу. Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Порядок укладення трудового договору і проходження служби в державних органах та їх апараті регулюється Законом України „Про державну службу”.

Основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Законом „Про державну службу” передбачено сім категорій посад. Залежно від категорії державні службовці поділяються на 15 рангів. При прийнятті на державну службу службовцю присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад.

Заслуговують на окреме відзначення особливості регулювання трудових відносин в селянському господарстві. Відповідно до ст. 22 Закону Україні „Про селянське (фермерське) господарство” в разі необхідності селянське господарство має право залучати до роботи інших громадян. Відносини, що виникають внаслідок укладення договорів (контрактів), регулюються законодавством про працю, на відміну від трудових відносин членів селянських господарств, які регулюються самими господарствами.

При залученні до роботи в селянському господарстві обов'язковим для осіб є укладення трудового договору (контракту, угоди) у письмовій формі; визначення строків, умов праці та побуту (тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічна оплачувана відпустка, форми оплати праці, харчування тощо).

Однією з ознак, що встановлює особливість оформлення даних відносин, є обов'язкова реєстрація укладених договорів в районній, міській Раді, котра виділяла земельну ділянку у володіння чи користування за умови, що селянське господарство буде основним місцем роботи для цих осіб.

На певний строк можуть укладатись трудові договори з тимчасовими і сезонними працівниками. Тимчасовими вважаються працівники, яких прийнято на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада), – до чотирьох місяців.

При оформленні трудового договору з тимчасовим працівником в наказі чи розпорядженні про прийняття на роботу обов'язково повинно бути зазначено, що даний працівник приймається на тимчасову роботу або вказується конкретний строк роботи.

Сезонними вважаються роботи, котрі внаслідок природних, кліматичних умов виконуються протягом певного періоду року – сезону, що не перевищує шести місяців.

Особи, які приймаються на сезонні роботи, мають бути попереджені про це при укладенні трудового договору, про що зазначається у наказі чи розпорядженні.

Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 278. До сезонних галузей віднесені лісова промисловість і лісове господарство, торф'яна промисловість, сільське господарство, переробні галузі промисловості, санаторно-курортні галузі і заклади відпочинку. В кожній з цих галузей визначені певні види робіт, які вважаються сезонними.

Законодавство про працю надає громадянам право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах (ч. 2 ст. 21 КЗпП). Зайняття працівником, крім основної, іншої платної посади або виконання іншої регулярно оплачуваної роботи називається сумісництвом.

Для роботи за сумісництвом потрібні лише бажання і згода працівника. Згода власника або уповноваженого ним органу, а також профспілкового комітету за основним місцем роботи не вимагається.

Керівники підприємств разом з профспілковими комітетами можуть запроваджувати обмеження на сумісництво лише щодо працівників окремих професій і посад з особливими умовами та режимом праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, які відіб'ються на стані здоров'я працівників або безпеці виробництва.

Разом з тим нормативними актами уведені обмеження для деяких категорій працівників. Так, встановлені обмеження працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної та творчої діяльності) керівникам державних підприємств, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів державних підприємств (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їх заступникам.

Суміщенням професій (посад) вважається виконання роботи по декількох професіях (спеціальностях) на одному і тому ж підприємстві чи організації протягом робочого дня нормальної тривалості.

Робота по декількох професіях (спеціальностях) може бути дозволена власником або уповноваженим ним органом на підприємствах усіх галузей народного господарства, де кількість видів робіт, необхідних для виробництва, більше професій, внаслідок чого працівник недостатньо завантажений роботою протягом нормальної тривалості робочого часу.

Таким чином, при сумісництві працівник укладає два або більше трудових договорів: за основною і суміщуваною роботами. В разі суміщення професій укладається один трудовий договір.

Крім того, робота за сумісництвом виконується працівником понад нормальну тривалість робочого часу, у вільний від основної роботи часу. При суміщенні професій (посад) робота виконується в межах нормальної тривалості робочого часу.

Різновидом укладення трудового договору є організований набір робітників, що здійснюється органами зайнятості населення. Особи, які укладають такий договір, як правило, направляються на фізичні роботи. Тому перед прийняттям їх на роботу вони проходять медичний огляд.

У порядку організованого набору трудові договори укладаються тільки з особами, що не досягли вісімнадцятирічного віку. Це обмеження викликане тим, що такі договори переважно укладаються на роботи поза постійним місцем проживання. Договори можуть укладатись з чоловіками не старше 55 років і з жінками не старше 50 років, які придатні за станом здоров'я виконувати фізичні роботи, на які вони направляються.

Особливістю цих договорів є те, що вони укладаються не з підприємствами або будівництвами, де робітники працюватимуть, а зі службами зайнятості населення, що виступають від імені цих підприємств або будівництв.

Працівник може укласти трудовий договір з підприємством на роботу особистою працею з матеріалів і з використанням знарядь та засобів праці, що виділяються підприємством або набуваються за рахунок цих роботодавців. Такі працівники вважаються надомниками. Організація та умови праці надомних працівників регулюється Положенням Про умови праці надомних працівників.

Власник або уповноважений ним орган може дозволити надомнику виготовляти вироби з власних матеріалів і з використанням особистих механізмів та інструментів.

Переважне право на укладення трудового договору на дому надається:

жінкам, які мають дітей віком до п'ятнадцяти років, інвалідам і пенсіонерам, незалежно від виду призначеної пенсії;

особам, які досягли пенсійного віку, але не одержують пенсію;особам з пониженою працездатністю, яким у встановленому порядку рекомендована праця в надомних умовах;

особам, які здійснюють догляд за інвалідами чи членами сім'ї, котрі тривалий час хворіють і за станом ебують догляду;

особам, які зайняті на роботах з сезонним характером виробництва (в міжсезонний період), а також тим, хто навчається в навчальних закладах з відривом від виробництва;

особам, які з об'єктивних причин не можуть бути зайнятими безпосередньо на виробництві в даній місцевості, наприклад, в районах і місцевостях, де є вільні трудові ресурси.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте поняття трудового договору, яке визначено в ст.21 КЗпП України.

2. За якими критеріями треба відрізняти трудовий договір від суміжних цивільно-правових договорів?

3. Контракт – це особлива форма чи особливий вид трудового договору? Обґрунтуйте відповідь.

4. Що являє собою зміст трудового договору?

5. Які умови трудового договору можна віднести до таких, що встановлюються законодавством, а які до таких, що виробляються угодою сторін?

6. Сфера і порядок застосування контрактної форми трудового договору.

7. Які форми трудового договору передбачені законодавством України?

8. За якими ознаками можна класифікувати трудові договори?

9. Назвіть види трудового договору? В чому їх особливість?

10. Трудовий договір про роботу за сумісництвом, його відокремлення від трудового договору про суміщення професій.

11. Особливості змісту та порядку укладення трудового договору державного службовця.

12. Особливості змісту та порядку укладення трудового договорув селянсько(фермерському) господарстві.

13. Особливості змісту та порядку укладення трудового договору з тимчпсовими та сезонними працівниками.

14. Особливості змісту та порядку укладення трудового договору з працівниками які виконують роботу на дому.

15. Особливості порядку укладення трудового договору при організованому наборі працівників.