Гарантійні виплати

Гарантійні виплати – це суми, які зберігають працівнику заробітну плату (повністю або частково) за час, коли він з поважних причин, передбачених законодавством, звільняється від виконання трудових обов’язків і за ним зберігається місце роботи.

Гарантійні доплати – це суми, які виплачуються понад розмір заробітної плати працівнику при скороченні робочого часу чи при переводі на іншу роботу в встановлених законом випадках.

До основних гарантійних виплат відносяться:

виплати працівникам за час виконання державних чи громадських обов’язків (ст.119 КЗпП);

виплати при переїзді на роботу в іншу місцевість (ст.120 КЗпП);

виплати при службових відрядженнях (ст.122 КЗпП);

виплати за час підвищення кваліфікації з відривом від виробництва (ст.122 КЗпП);

виплати за час перебування в медичних закладах на обстеженні (ст.123 КЗпП);

виплати донорам (ст. 124 КЗпП);

виплати працівникам – авторам винаходів, корисних моделей та раціоналізаторських пропозицій (ст.126 КЗпП);

виплати за участь в колективних переговорах та підготовці проекту колективного договору або угоди (ст.12 Закону України „Про колективні договори та угоди”);

виплати незалежним посредникам, членам примирних комісій та трудових арбітражів за час роботи в примирних органах, т.б за участь в вирішенні колективного трудового спору (ст.14 Закону України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів(конфліктів)”).

Гарантійні доплати виплачуютиься працівнику на випадок пониження заробітної плати.

До основних видів доплат відносяться:

доплати неповнолітнім працівникам (ст.194 КзпП);

доплати при переводі працівника на іншу роботу чи переміщення (при переводі на нижчеоплачувану роботу і переміщення – ст.114 КЗпП, при переводі на легшу роботу вагітних жінок та жінок,які мають дітей відїком до 3-х років (ст.178 КЗпП) та в інших випадках.