Матеріальна відповідальність підприємств, установ, організацій за шкоду, заподіяну працівникам.

Закон передбачає матеріальну відповідальність за завдану шкоду не тільки працівників, а й підприємств. Така відповідальність на власника або уповноважений ним орган покладається відповідно до ст. 173 КЗпП при заподіянні шкоди здоров'ю працівника каліцтвом або іншим ушкодженням, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків.

Порядок відшкодування шкоди, заподіяної робітникам і службовцям, регулюється Правилами відшкодування власником або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України.

Ці Правила встановлюють порядок розгляду заяв потерпілих або їх утриманців. Заява подається власнику, з вини якого заподіяна шкода. Власник протягом 10 днів з дня надходження заяви зобов'язаний розглянути її та прийняти відповідні рішення. Спори між потерпілими або іншими зацікавленими особами і власником щодо права на відшкодування шкоди та її розмір вирішуються в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів. Саме цією вказівкою на порядок розгляду спорів Кабінет Міністрів України визнав галузь права, якою регулюються ці відносини.

Розмір відшкодування втраченого потерпілим заробітку встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, що визначається медико-соціальною експертною комісією (МСЕК), і середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я. Втрачений заробіток або його частина відповідно до ступеня втрати професійної працездатності виплачується власником в повному розмірі, тобто без урахування розміру пенсії по інвалідності, а також незалежно від одержуваних потерпілим інших видів пенсій та заробітку.

Потерпілому від нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога, розмір якої встановлюється колективним договором, відшкодовуються витрати на медичну і соціальну допомогу, якою вважається додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний та звичайний догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо.

Власник або уповноважений при заподіянні шкоди здоров'ю працівника каліцтвом або іншим ушкодженням, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків повинен відшкодувати працівнику:

втрачений заробіток;

одноразова допомога;

витрати на медичну і соціальну допомогу;

відшкодування моральної шкоди.

Питання для самоконтролю:

Поняття матеріальної відповідальності в трудовому праві.

Які підстави та умови матеріальної відповідальності працівників передбачені законом?

Що розуміють під прямою дійсною шкодою?

Як визначається розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню?

Які види матеріальної відповідальності передбачені трудовим законодавством?

У чому полягає обмежена матеріальна відповідальність?

У яких випадках може застосовуватись повна матеріальна відповідальність?

Які існують межі матеріальної відповідальності у випадках коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір?

Який існує порядок стягнення шкоди з винної особи?

Які існують підстави матеріальної відповідальності посадових осіб?

В яких випадках настає колективна матеріальна відповідальність?