Рівновага на ринку ресурсів (праці) та формування рівноважної ставки заробітної плати.

Неокласики розглядають нац.ринок як сукупність усіх ринків. Пріорітетним є – ринок праці. Графік 1. Рівновага досягається при умові, що S_L =D_L. Ставка ^з/_п є гнучкою і вона забезпечує постійну рівновагу на ринку. S_L =D_{L –} тобто безробіття. Внаслідок гнічкості ставки ^з/_п вона ↓, забезпечуючи нову рівновагу на ринку праці. Взаємозв’язок ринку товарів та ринку ресурсів: Графік 2,3. Одже попит на працю є похідним від попиту на товари. Неокласичний підхід до рівноваги на ринку праці, виходить з того, що ринок праці функціонує на основі встановлення на ньому цінової рівноваги, яка може настати при умові повного продажу «товару праці». В якості регулятора виступають попит та пропозиція «товару праці», а його ціна – у формі заробітної плати. В результаті цього ринок праці розглядається як саморегулююча система, а зайнятість – як повна.

Стан рівноваги на ринку праці визначається рівноважною ціною праці, яка збалансовує попит на працю (Dl) та пропозицію праці (Sl). Висновок з моделі: якщо домогосподарства та підприємці реалізували свої плани купівлі та продажу праці, то в економіці тим самим визначиться рівень сукупної пропозиції, відповідно обсягу національному виробництва. Кейнсіанці при формуванні моделі ринку праці виходять із положень: економіка не знаходиться в стані досконалої конкуренції, номінальна заробітна праця не є гнучкою (через державну політику та політику профспілок, а також через песимістичні очікування домогосподарств у випадку зниження ставки номінальної з/п). Рівновага на ринку праці, за твердженням неокласиків, встановлюється, як правило, за наявності безробіття. Умовою рівноваги розглядається можливість придбати кількість робочої сили для виробництва благ у розмірі, що відповідатиме ефективному попиту.

17. Рівновага на ринку грошей в неокласичній теорії.

Гроші – особливий товар, який виконує роль загального еквіваленту. За допомогою грошей відображаються всі мат.потоки в економіці. Ф-ції грошей: 1) міра вартості – гроші визначають ціни товару. Ідеальні гроші. 2) засіб обігу – гроші виконують роль посередника в обігу товарів. Виникають паперові гроші. Виконується умова Т(продажа) – Г – Т(покупка). 3) ф-ція платежу – гроші виконують при реалізації кредитних угод і погашення боргових забов’язань (зарплата, комунальна плата) → можливість явищ неплатежу → виникли кредитні гроші. 4) ф-ція нагромадження – гроші покидають сферу обігу, нагромаджуються і утворюють скарб → нагромадження є джерелом інвестицій. 5) «світові» гроші – гроші виконують тіж ф-ції, що і в зовнішноьекононмічних відносинах. Вся грошова маса поділяється на готівкову і безготівкову. Всі грошові засоби для управління грошовою масою об’єднуються в грошові агрегати: по мірі збільшення індексу грошового агрегату – зменшується ліквідність його складових (як швидко і з якими витратами грошовий засіб може бути обміняний на бажані товари. Грошові агрегати: Мо – готівкові гроші; М₁ – Мо+поточні рахунки підприємств і фізичних осіб; М₂ - М₂+ невеликі строкові депозити в банках; М₃ - М₂+великі строкові депозити; L - М₃+високоліквідні цінні папери(держ.облігації, скарбничі векселі). Що стосується України, то грошові агрегати містять дещо інше: М₃ = М₂ + високоліквідні цінні папери; М₂ = М₂ + строкові депозити; L – відсутня. Отже, кожний наступний грошовий агрегат відрізняється від попереднього не лише за структурою, а й за величиною. Грошова маса – це агрегат М3. Грошова пропозиція контролюється Національним банком через окремі грошові агрегати. Контролюючи грошові агрегати, Національний банк цілеспрямовано впливає на грошовий ринок. Таким чином, пропозиція грошей залежить від грошово-кредитної політики Національного банку.Центр. банк контролює пропозицію грошей через:1. без потреби не друкувати гроші 2. регулювання норми обов’язкових банк. Резервів 3. регулювання облік. ставки позичкового проведення Центр банку операцій на відкритому ринку Неокласиками доведено, що роль грошей в макроекономіці є нейтральною, адже вони визначають р-нь номінальних макроекономічних показників, а не реальних. Рівновага досягається на грошовому ринку: Графік. В основу своїх досліджень неокласики поклали рівняння: MV = P*Y, де M – масса грошей в обігу, V – швидкість обігу грошей, Р – загальний р-нь цін, Y – обсяг випуску. V = const, Dm = M = (Yr*P) / V = Yn / V; Dm = Y*P. Yr змінюється дуже повільно і тільки при зміні величини факторів вир-ва та технології, тому класики висунули теорію, що Yr в короткостроковому періоді – постійний, а вдовгостроковому періоді – змінюється з постійною швидкістю. Тому коливання ВВП номінального будуть відображати зміну р-ня цін. Теорія нейтральних грошей:зміна кількості грошей в обігу не впливає на реальні величини, а відобразиться на коливаннях номінальних змінних.