Державний бюджет — 1) офiцiйно визнаний i затверджений вiдповiдними органами державноi влади збалансований кошторис грошових доходiв та витрат держави на певний строк (рiк, пiврiччя, квартал); 2) основний фiнансовий план держави, який має силу закону i вiдображає економiчнi вiдносини, опосередкованi рухом грошей у процесi утворення і використання централiзованого фонду грошових коштiв держави. За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований.Відкритий бюджетний дефіцит — це офіційно визнаний дефіцит у законі про бюджет на відповідний рік. Прихований бюджетний дефіцит виникає в результаті завищення обсягів планових доходів та включення до складу доходів джерел покриття бюджетного дефіциту. За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушеним і свідомим.Вимушений бюджетний дефіцит є наслідком скорочення обсягів ВВП і, відповідно, обмеженості фінансових ресурсів країни. Прикладом вимушеного бюджетного дефіциту є циклічний бюджетний дефіцит. Циклічний дефіцит бюджету є результатом циклічного зменшення національного доходу та обсягу виробництва внаслідок кон'юнктурних коливань, що спонукає до дії автоматичні фіскальні стабілізатори (скорочуються податкові надходження з причини обмеження бази оподаткування та збільшуються соціальні трансферти у зв'язку зі зниженням життєвого рівня населення). Свідомий бюджетний дефіцит виникає внаслідок дискреційної фіскальної політики, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо державного бюджету. Свідомий бюджетний дефіцит виникає за умов, коли для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямовано знижує ставки оподаткування і збільшує державні витрати. Відповідно, в період економічного піднесення цілеспрямовано створюється бюджетний надлишок. За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити. Активний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП. Пасивний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних витрат (соціальні трансферти, виплата зарплати у бюджетній сфері, сплата процентів за боргом та ін.).