Якщо обсяг вир-ва У1 >ˉУ, то це означає, що споживачі купують товарів менше, ніж фірми пропонують (попит< пропозиції). Непродана продукція набуває форми товарно-матеріальних запасів, зростання запасів змушіє фірми ↓ обсяг вир-ва і зайнятість => У1 ↓ до ˉУ при цьому виручка від реалізації та планові витрати вирівнюються (беззбиткове вир-во). Якщо обсяг випуску фактичний У2 < ˉУ – товарів виробляють менше, ніж покупці готові придбати (AD > AS). Підвищений попит задовольняється за рахунок незапланованого ↓ товарозапасів фірми, що створює стимул для ↑ обсягів вир-ва і зайнятості => У2 ↑ до ˉУ. Графік 2. (див. 32) Коли обсяг випуску < ˉУ спостерігається інфляційний розрив, який являє собою величину, на яку повинен ↓ сукупний попит (AD) для досягнення нового рівноважного обсягу випуску та неінф. р-ня зайнятості. Для подолання інфляційного розриву застосовується 1) фіскальна політика: - держвитрати↑, - ставка податку↓. 2) монетарна політика: - облікова ставка↓, - операції з цінними ппааерами r↓→I↑, - норма обов’язкового резерву R↑→r↓. Подолати інф.розрив можно шляхом стримування сукупного попиту з АЕ до АЕ1 і нова точка рівноваги встановлюється в т.А. Графік 3. (див. 32) АЕ = AD↑ + c ↑ + G↑ +_ Nx. Якщо обсяг випуску У1>ˉУ, то спостерігається рецесійний розрив, яки являє собою величину, на яку повинен ↑ сукупний попит, щоб обсяг рівноважного випуску ↑ до неінфляційного р-ня зайнятості. Подолання рецес.розриву можливо за доп.стимулювання AD при якому AE ↑ до р-ня AE2 і рівновага встановиться в т.В. Приріст сукупних планових витрат на певну величину викликає ↑ доходу на величину більшу, ніж сукупні планові витрати. ∆ AE ↑ на 1 ≠ ∆Y ↑ на 1. Показник, що визначає у скільки разів приріст сукупного доходу перевищує приріст планових витрат назив.мультиплікатор. МULT = ∆ Y / ∆ AE, простий мультиплікатор Кейнса m = 1 / (1 – MPC) = 1 / MPS. Податковий мультиплікатор Кейнса m = 1 /(1 –MPC (1 – t)).
