Відповіді. Тема 10.механізм зовнішньоекономічної діяльності

В	Б	В, Г	А, Г	Б, В	В, Г	А, Б	А, Г	А, Г

Тема 10. механізм зовнішньоекономічної діяльності

1. Методичні поради до вивчення теми

З даної теми передбачається вивчення таких питань:

— платіжний баланс;

— валютний курс;

— вплив зовнішньої торгівлі на ВВП.

Для самостійного вивчення теми пропонується література: 6, с. 732 — 775, 10, с. 386 — 447; 15, с. 224 — 243.

Мета теми — надати студентам можливість вивчити ринковий та державний механізми зовнішньоекономічної діяльності країни та її вплив на ВВП.

Всі результати зовнішньоекономічної діяльності країни відображаються в спеціальному статистичному документі — платіжному балансі. Він складається з двох розділів. Основним розділом є рахунок поточних операцій (), який поділяється на три підрозділи:

1) баланс товарів та послуг, що відображає співвідношення між експортом та імпортом товарів та послуг;

2) доходи, що показують співвідношення між отриманими та сплаченими доходами в формі зарплати, дивідендів та відсотків;

3) поточні трансферти, що відображають співвідношення між отриманими та сплаченими пенсіями, грошовими переказами, дарунками та іншими трансфертами.

Другий розділ — рахунок операцій з капіталом та фінансовий рахунок або скорочено — рахунок капітальних операцій (KA). Він відображає співвідношення між імпортом та експортом капіталу в формі капітальних трансфертів, нематеріальних активів, інвестицій та кредитів.

Крім двох розділів платіжний баланс включає також автономну статтю під назвою «Помилки та упущення» (ES). Вона відображає сальдо статистичних неточностей, які виникають під час ідентифікації зовнішньоекономічних операцій, викликаних часовими та вартісними розбіжностями між митною та банківською статистикою. Сальдо цієї статті дорівнює різниці між сальдо СА та KA. Рівновага платіжного балансу забезпечується на умовах, коли сальдо CA дорівнює сальдо KA з протилежним знаком з одночасним врахуванням сальдо статті «Помилки та упущення». Це можна виразити формулою: BP = CA + KA + ES.

Платіжний баланс завжди є рівноважним. Якщо створюються умови для порушення його рівноваги, то вона відновлюється через статтю «Резервні активи», яка входить до складу KA. Так, в умовах виникнення дефіциту платіжного балансу може мати місце таке співвідношення: Тоді з метою усунення дефіциту платіжного балансу сальдо KA додатньо збільшується за рахунок зменшення резервних активів, що по статті «Резервні активи» ві­дображається зі знаком «плюс». Це означає, що зміни в статті «Резервні активи» прирівнюються до операцій імпортного типу. Іншими словами, залучення коштів із резервних активів на покриття дефіциту платіжного балансу розцінюється як імпорт капіталу.

Результати зовнішньоекономічної діяльності країни значною мірою залежать від валютного курсу, який може встановлюватися в формі прямого котирування (наприклад, 1 дол. США = 4 грн.) або в формі оберненого котирування (наприклад, 1 грн. = 0,25 дол. США). В даному посібнику ми будемо користуватися прямою котировкою.

Залежно від режиму формування валютного курсу (е) розрізняють три основних його види: вільний плаваючий, керовано плаваючий, фіксований. Залежно від кількості іноземних валют, за допомогою яких вимірюється курс національної валюти, слід розрізняти односторонній та багатосторонній валютний курс.

Односторонній валютний курс — це ціна національної валюти, яка вимірюється через певну кількість однієї іноземної валюти, наприклад: 1 дол. США = 4 грн. Багатосторонній (ефективний) валютний курс обчислюється як середньозважений індекс на базі двосторонніх курсів національної валюти відносно валют основних торгових партнерів країни . При цьому частка кожного торгового партнера у валютному кошику визначається часткою його у зовнішній торгівлі з даною країною :

Залежно від урахування співвідношення національних та іноземних цін на предмет зовнішньої торгівлі валютний курс ділиться на два види: номінальний і реальний. Номінальний курс (е) — це курс, який обчислюється через фактичну кількість іноземної валюти, наприклад: 1 дол. США = 4 грн. Реальний курс (e_r) обчислюється як добуток номінального курсу на співвідношення між національною ціною товару (Р_n) та його іноземною ціною (Р_і) за формулою:

.

Особливим варіантом визначення номінального валютного курсу є концепція паритету купівельної спроможності (ППП). В її основі лежить закон єдиної ціни, за яким ціна певного товару на всіх націо­нальних ринках має бути однаковою, оскільки різниця між ними усувається валютними курсами. Чим вища національна ціна, тим нижчий курс національної валюти. І навпаки.

Отже, згідно з ППП валютний курс відбиває співвідношення між національними та іноземними цінами і визначається за формулою е = P_n / P_i, де P_i, P_n — ціни окремих товарів в іноземній та національній валютах, або ціни ринкового кошика у відповідних валютах. Звідси, згідно з ППП, єдина ціна товару на національному ринку визначається за формулою P_n = P_i × е, де е — валютний курс у прямому котируванні. Але насправді на валютний курс впливає не лише співвідношення цін. Тому ППП визначає валютний курс лише в тенденції, тобто в довгостроковому періоді. У короткостроковому періоді він коливається під впливом попиту і пропозиції на валютному ринку. Всі чинники, що впливають на валютний курс через попит і пропозицію на валютному ринку, відображаються через зміни в платіжному балансі. Передусім це стосується торговельного балансу. Так, збільшення експорту підвищує попит на вітчизняну валюту, а збільшення імпорту — підвищує її пропозицію, що відповідним чином впливає на валютний курс. На валютний курс впливають також зміни в рахунку капітальних операцій. Так, за збільшення попиту на вітчизняні активи зростає попит на національну валюту, що викликає підвищення валютного курсу.

Сучасна міжнародна валютна система пройшла у своєму розвитку ряд етапів. Перший етап — система золотого стандарту, яка
охоплює період до початку другої світової війни. Згідно з цією системою курс національної валюти визначався на основі золотого паритету, тобто з урахуванням золотого забезпечення валют, які обмінювалися.

Другий етап отримав назву «Бреттон—Вудська валютна система», яка була започаткована у 1944 р. В її основі лежав золото-валютний стандарт, згідно з яким функція світових грошей була закріплена за американським доларом, що обмінювався на золото.

Третій етап започаткований у 1976 р. і отримав назву «Ямайська валютна система». В основі цієї системи — плаваючий валютний курс. Це означає, що ціна національної валюти залежить від стану національної економіки та її конкурентоспроможності на світовому ринку.

Крім індивідуальних валют міжнародні розрахунки спираються на колективні або регіональні валюти. Так, у 1970 р. МВФ запровадив міжнародну розрахункову одиницю — спеціальні права запозичення (СПЗ). У 1979 р. країни — члени Європейського економічного союзу утворили регіональну валюту — екю. Останнім етапом у розвитку Європейської валютної системи став перехід від екю до євро, яка спочатку в безготівковій формі була впроваджена в практику міжнародних розрахунків з 1999 року.

Серед усіх видів зовнішньоекономічної діяльності безпосередній вплив на ВВП справляє зовнішня торгівля. Вона вносить зміни в сукупні видатки й умови економічної рівноваги. Згідно з методом «видатки—випуск» модель економічної рівноваги набирає такого вигляду:

Зовнішня торгівля вносить також зміни у вилучення та ін’єкції. Вилучення доповнюються імпортом (М), а ін’єкції — експортом (Х). Звідси модель економічної рівноваги за методом «вилучення—ін’єкції» набирає такого вигляду:

Щоб розмежувати внутрішній і зовнішній сектори економіки, зробімо перестановки:

, або

Ліва частина рівняння відображає співвідношення між національними заощадженнями (S) та інвестиціями (I), а в правій частині чистий експорт (NX) є головним елементом рахунка поточних операцій (СА).

Із наведеної моделі випливають два висновки. Перший — в умовах дефіциту національних заощаджень виникає дефіцит рахунка поточних операцій, який покривається додатнім сальдо рахунка капітальних операцій: – СА = + KA. Це означає, що певна частка інвестицій фінансується за рахунок іноземного капіталу. В умовах надлишку національних заощаджень — все навпаки: певна частка національних заощаджень використовується для фінансування іноземців. Тому + СА = – KA.

Другий — існує тісний зв’язок між державним бюджетом і платіжним балансом. Оскільки державні заощадження (T – G) — є одночасно і бюджетним сальдо, то зростання бюджетного дефіциту зменшує національні заощадження і збільшує дефіцит рахунка поточних операцій, що вимагає збільшення чистого імпорту капіталу.

Важливим чинником, який впливає на ВВП, є чистий експорт. Між чистим експортом і ВВП існує пряма мультиплікативна залежність. Але зазначимо, що в умовах відкритої економіки мультиплікатор видатків враховує ще один канал вилучень — імпорт. Щоб врахувати вплив імпорту на мультиплікатор, слід спиратися на граничну схильність до імпорту (q), яка визначається за формулою q = D M / D Y. Тоді мультиплікатор видатків прибирає вигляд:

.

Чистий експорт залежить від таких чинників: рівень доходу у нас і у наших торгових партнерів, валютний курс, торговельна політика. Так, за зростання внутрішнього доходу збільшується вітчизняний імпорт, що зменшує чистий експорт. За зростання доходу іноземних країн збільшується наш експорт, що збільшує чистий експорт. В умовах зниження курсу гривні ціна українських товарів за кордоном падатиме, що збільшуватиме наш експорт, і навпаки, ціна імпортних товарів зросте, що зменшить вітчизняний імпорт.

Торговельна політика також може стимулювати або стримувати обсяги експортно-імпортних операцій. З цією метою держава застосовує два види засобів. Перший — митні засоби, до яких належать імпортне (ввізне) та експортне (вивізне) мито. Другий — немитні засоби, до яких можна віднести квоти та ліцензії, пільгове кредитування та оподаткування експортерів, надання експортних субсидій тощо.

2. Термінологічний словник

Баланс товарів та послуг — складова частина рахунка поточних операцій, яка відображає співвідношення між експортом та імпортом товарів та послуг.

Валютний (обмінний) курс — ціна грошової одиниці певної країни, виражена в грошових одиницях іншої країни.

Вільний плаваючий валютний курс — валютний курс, який формується лише під впливом попиту і пропозиції на валютному ринку.

Гранична схильність до імпорту — коефіцієнт, який характеризує відношення між зміною імпорту і зміною доходу.

Квота — один із засобів протекціонізму у зовнішній торгівлі, який кількісно обмежує імпорт або експорт товару.

Керовано плаваючий валютний курс — валютний курс, зміна якого регулюється державою завдяки цілеспрямованому впливу на кон’юнктуру валютного ринку.

Ліцензія — один із засобів протекціонізму, який надає право займатися певним видом зовнішньоторговельної діяльності.

Мито — податок, який накладає держава на імпортні та експортні товари.

Паритет купівельної спроможності — принцип визначення валютного курсу на основі співвідношення іноземних та національних цін.

Помилки та упущення — автономна стаття платіжного балансу, яка відображає неточності в обліку зовнішньоекономічних операцій, пов’язані з часовими та вартісними розбіжностями між митною та банківською статистикою.

Резервні активи — стаття рахунка капітальних операцій, яка відображає суму ліквідних активів національного банку і використовується для регулювання платіжного балансу.

Фіксований валютний курс — курс національної валюти, який держава офіційно зобов’язується підтримувати.

3. Практичні завдання

1. У базовому році вартість ринкового кошика в Україні дорівнювала 1000 грн., а в США — 500 дол. В аналізованому році інфляція в Україні = 20 %, а в США = 4 %. Чому дорівнює курс гривні в формі прямого котирування згідно з паритетом купівельної спроможності?

2. Маємо умови: с = 0,8; t = 0,25; q = 0,2. Чому дорівнює мультиплікатор видатків у відкритій економіці?

3. Маємо умови: с = 0,75; t = 0,2; q = 0,15; P = 1,0. Експорт збільшився на 30 грн., а імпорт — на 10 грн. Чому дорівнює приріст ВВП?

4. Сальдо СА = – 100 грн., сальдо KА = + 85 грн., сальдо статті «Помилки та упущення» = + 5 грн. На скільки зменшаться резервні активи, щоб урівноважити платіжний баланс?

5. Маємо умови (грн.): Y = 1000, C = 560, T = 200, I = 250, BS = –10. Чому дорівнює чистий експорт в рівноважній економіці?

6. Маємо умови: c = 0,75; t = 0,2; q = 0,15; P =1,0. Державні закупівлі збільшилися на 40 грн. Чому дорівнюють втрати приросту ВВП під впливом імпортних закупівель?

7. Розрахуйте сальдо статті «Помилки та упущення» в умовах рівноважного платіжного балансу, якщо: баланс товарів та послуг
= – 1200 грн., чисті доходи = – 50 грн., чисті поточні трансферти
= + 20 грн., сальдо рахунка капітальних операцій = + 1130 грн.