Господарство ФРН в 70-90 рр. ХХ ст.

У першій половині 70-х років структура промислового виробництва, що характеризувалась перевагою традиційних галузей (вугледобування, металургії, суднобудування), слабким розвитком інфраструктури та низькою долею сфери послуг, стала стримувати розвиток економіки. Ситуацію ускладнив ріст світових цін на нафтопродукти в 1973 році та криза 1973-1975 рр., що викликала значний спад виробництва.

Протидією цим явищам стала поступова структурна перебудова промисловості. Стимулювався розвиток електроніки, точного машинобудування, автобудування.

Структурні зміни та оновлення матеріально-технічної бази промисловості сприяли подальшому росту продуктивності праці та конкурентоспроможності німецьких товарів. Позитивні результати стали наслідком об’єднаних зусиль підприємств і уряду.

Державне регулювання економічного розвитку здійснювалось за допомогою середньо - та довгострокового планування, системи кредитно-податкового впливу, різного роду заохочувальних пільг. При підтримці уряду суттєвим фактором поступального розвитку стала еволюція малого та середнього бізнесу.

Позитивно впливали створення ТНК, переносились філіали підприємств у зарубіжні країни з дешевою робочою силою. Це сприяло зниженню витрат і відповідно - собівартості продукції.

Важливу роль у розвитку німецької промисловості відіграли капіталовкладення США. На ФРН приходилось 40% американських інвестицій у Європі.

На цих основах у господарстві Німеччині з 1983 р. починається значний економічний підйом, що продовжувався до початку 90-х років.

33. Вплив першої світової війни на економіку Франції.

Причини І Світової війни були обумовлені суперечностями між провідними країнами на початку ХХ століття. При цьому особливу вагу мили такі фактори: зростання воєнного виробництва, вивіз капіталу, суперечності на ринках збуту, особливо між Францією, Німеччиною та Англією.

Не зважаючи на те, що Франція була однією з країн-переможець, вона дуже сильно постраждала від війни.

Німеччина окупувала 13 найрозвиненіших районів Франції, вони були зруйновані, особливо житниці. Франція втратила понад 10 % населення. Після війни з’явилася недостатність продовольства. Франція змушена була відновлювати своє господарство, розвивати промислове виробництво, електростанції. Великі витрати на війну підірвали стабільність французької валюти. Вона перестає грати роль світового кредитора.

Після першої світової війни в Франції розпочався процес відновлення господарства. Економіка Франції після війни стала зміцнюватися, особливо в галузі промислової сировини. Отримані від Німеччини репарації Франція вклала у будівництво зруйнованих фабрик та заводів. З’явилися найсучасніші промислові галузі, гідроелектростанції, також стабілізувалася французька валюта.

У той час сільське господарство відставало від післявоєнного розвитку промисловості. В аграрному господарстві переважали дрібні ферми, які не мали доброго технічного забезпечення, тому переважала ручна праця. Французькі селяни розорялися, йшли в міста на промислові підприємства.

Довоєнного рівня економіка Франції досягла лише в 1939 році, як раз до початку ІІ Світової війни.

 

 

34. Вплив другої світової війни на економіку Франції. Розвиток господарства Франції в 50-ті – 60-ті рр. ХХ ст.

Однією із причин ІІ Світової війни послугувала Версальсько-Вашингтонська система, що встановила несправедливі кордони (ігнорування етнічного принципу) та систему економічних і політичних взаємин, тому фашистські та мілітаристські держави на чолі з Німеччиною, Італією і Японією були невдоволені Версальською системою і прагнули до нового перерозподілу світу, до захоплення колоній, джерел сировини і ринків збуту, які тоді знаходилися переважно під контролем Франції, Великобританії і США.

Після закінчення другої світової війни Франція зіткнулася з низкою економічних і політичних проблем. З метою виходу з ситуації, що склалася в країні була проведена часткова націоналізація, збільшився приплив капіталовкладень в національну промисловість. До кінця 40-х рр.. економіка країни була відновлена. Франція приєдналася до "плану Маршалла", що певною мірою обмежило її суверенітет, але дозволило модернізувати виробничий потенціал.

Розвиток французької економіки йшло під впливом науково-технічної революції. Посилилися тенденції державно-монополістичного капіталізму, визначальну роль став грати промисловий капітал. Змінилася структура економіки, були модернізовані її основні галузі. Активну участь Франції в економічній інтеграції дозволило значно інтенсифікувати зовнішньоторговельні зв'язки. Обсяг зовнішньої торгівлі у 4 рази перевищив довоєнний рівень. До 1965 р. Франція ліквідувала свою заборгованість США і знову стала країною-кредитором, займаючи третю (після США і Англії) позицію в світі за експортом капіталу.

 

 

 

35. Економіка Франції в 70-90 рр. ХХ ст.

На початок 70 рр. Франція ліквідувала свою заборгованість США і знову стала країною-кредитором, займаючи третю (після США і Англії) позицію в світі за експортом капіталу.

У 70-і рр.. економічне становище Франції у світі, якщо судити за основними статистичними показниками, частці в світовому виробництві та торгівлі, залишалося відносно стабільним і не зазнало радикальних змін. Країна міцно увійшла до п'ятірки найбільших капіталістичних держав і в економічному відношенні зайняла положення другої після ФРН західно-європейської держави.

На початку 80-х рр.. в ряді розвинених капіталістичних країн загострилася економічна ситуація, що не могло не позначитися на становищі французької економіки. Зліт долара привів до зростання торгового дефіциту Франції, що склав в 1981 р. - понад 92 млрд. франків. Різко погіршився платіжний баланс країни, похитнулися позиції франка. Криза зумовила зростання безробіття і цін на споживчі товари, загострилися багато соціальних проблем.

На початку 80-х рр розпочалася перебудова виробничої структури Франції, котра спиралася не тільки на націоналізований сектор, але і на створення значного числа порівняно невеликих приватних підприємств, що використовують новітні технології. Їх фінансування і пов'язаний з ним ризик повинні були взяти на себе націоналізовані банки.

Все це приймало форму ліберальних реформ, остання частина котрих відмінила регламентацію різних сфер економічної діяльності.

З початку 1987 р. всі підприємства промисловості та сфери послуг отримали право самостійно встановлювати ціни на свою продукцію, орієнтуючись на ринкові умови.

Всього в короткий термін нове уряд підготував приблизно 30 законопроектів, котрі позитивно вплинули на стан економіки Франції в другій половині 80-х рр.. У 1986-1989 рр.. в країні спостерігався економічний підйом. (Щорічний приріст валового внутрішнього продукту становив у середньому близько 3%, промислового виробництва - 4%.)

 

 

36. Вплив другої світової війни на економіку Англії. Розвиток господарства Англії в 50-ті – 60-ті рр. ХХ ст.

Однією із причин ІІ Світової війни послугувала Версальсько-Вашингтонська система, що встановила несправедливі кордони (ігнорування етнічного принципу) та систему економічних і політичних взаємин, тому фашистські та мілітаристські держави на чолі з Німеччиною, Італією і Японією були невдоволені Версальською системою і прагнули до нового перерозподілу світу, до захоплення колоній, джерел сировини і ринків збуту, які тоді знаходилися переважно під контролем Великобританії, Франції і США.

Економічні й політичні позиції Великої Британії у світі внаслідок Другої світової війни виявилися значно підірваними. Розпад колоніальної системи в повоєнний період призвів до того, що Велика Британія перестала бути центром величезної імперії, в якій не так давно проживала четверта частина людства. У війні Велика Британія зазнала суттєвих економічних втрат. Однак післявоєнна відбудова йшла досить швидко.

В 1945 році до влади прийшла Лейбористська партія. Новий уряд здійснив важливі економічні реформи, зокрема націоналізацію ключових галузей економіки. Здійснювалась також програма соціальних реформ: скасування законів проти профспілок, розширення безкоштовної системи охорони здоров'я та розширення житлового будівництва.

Уже в 1947 р. Велика Британія досягла довоєнного рівня виробництва.

Реформи лейбористів не привели до поліпшення економічного становища: в країні непомірно зросли державні витрати і різко збільшився дефіцит бюджету.

В 1951 році до влади знову приходять консерватори, котрі зберегли систему соціального забезпечення і медичного обслуговування, але денаціоналізували сталеварну промисловість і транспорт. 1952 р. Велика Британія придбала за допомогою американців ядерну зброю.

В результаті економічних змін і реформ на кінець 60х років Англія займала друге місце (після США) в світі за експортом капіталу і була могутнішою державою західно-європейскького регіону.

37. Економіка Англії в 70-90 рр. ХХ ст.

З 1970 року почалося відставання в розробці нових галузей — виробництві автомобілів, електроприладів, штучних волокон, а також деяких видів станків і хімічних продуктів. Регіони, де були сконцентровані ключові галузі британської промисловості, особливо вуглевидобуток, переживали серйозний економічний спад.

Швидке зростання світової торгівлі і виробництва забезпечили більш сприятливі умови для розвитку нових галузей. До 1974, коли Британія приєдналася до Європейського економічного співтовариства, випуск промислової продукції майже постійно збільшувався

Основні види економічної діяльності — вуглевидобуток, кораблебудування, бавовняна промисловість і залізничний транспорт — скоротилися. Найбільш помітне розширення виробництва сталося в хімічній промисловості, нафтохімії, виробництві енергоустаткування і автомобілебудуванні.

Після 1972 року була прийнята політика плаваючого курсу фунту стерлінгу. Після приходу до влади в 1979 консерваторів на чолі з Маргарет Тетчер грошова маса стала розглядатися як найважливіший чинник, що впливає на економіку і особливо на ціни. Уряд обмежив втручання держави в економіку і витрати державного сектора. Зростання інфляції сповільнилося, в 1987—1988 було відмічене зростання економіки. Істотне скорочення виробництва і інвестицій увергли британську економіку в нову смугу кризи — найбільш глибокої після Великої депресії.