Податкова система та принципи оподаткування.

Податкова система — це сукупність установлених у країні податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів; принципів, форм і методів їх установлення, зміни або скасування; дій, що забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства.

Нині система оподаткування в Україні визначається Законом України "Про систему оподаткування", який був викладений у новій редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування України" від 18 лютого 1997 p. № 77/97-ВР^*9.

*9: {Закон України "Про систему оподаткування України" від 18 лютого 1997 р. № 77/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1997. —№8.}

У цьому нормативному документі визначено основи та принципи формування системи оподаткування в Україні, а також права та обов'язки платників податків, встановлено перелік загальнодержавних і місцевих податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Ставки, механізм стягнення податків, зборів та обов'язкових платежів, за винятком мита, а також пільги в оподаткуванні не можуть бути встановлені та змінені іншими законами України, крім законів із питань оподаткування.

Перелік загальнодержавних податків, зборів та обов'язкових платежів подано в ст. 14 Закону України:

1. Податок на додану вартість.

2. Акцизний збір.

3. Податок на прибуток підприємств.

4. Податок з доходів фізичних осіб.

5. Мито.

6. Державне мито.

7. Плата (податок) на землю.

8. Рентні платежі.

9. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

10. Податок на промисел.

11. Збір на геологорозвідувальні роботи, що виконуються за рахунок державного бюджету.

12. Збір на спеціальне використання природних ресурсів.

13. Збір за забруднення навколишнього середовища.

14. Збір на обов'язкове соціальне страхування (у разі тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань).

15. Внески на обов'язкове державне пенсійне страхування.

16. Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

17. Фіксований сільськогосподарський податок.

18. Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

19. Єдиний збір, що справляють у пунктах пропуску через державний кордон України.

20. Збір за проведення гастрольних заходів.

21. Збір за використання радіочастотного ресурсу України.

22. Збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий регулярний, спеціальний).

23. Збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

24. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію.

Є також податки і збори, передбачені системою оподаткування, але вони не застосовуються в Україні. До них належать: податок на нерухоме майно (нерухомість), збір до Фонду з метою здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, збір до Державного інноваційного фонду, гербовий збір тощо.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлює Верховна Рада України, вони справляються на всій території України.

Перелік місцевих податків, зборів та обов'язкових платежів визначено у ст. 15 Закону України "Про систему оподаткування". До них належать два податки: податок з реклами та комунальний податок.

Також стягуються такі місцеві збори та обов'язкові платежі:

1. Збір за паркування автотранспорту.

2. Ринковий збір.

3. Збір за видачу ордера на квартиру.

4. Курортний збір.

5. Збір за право використання місцевої символіки.

6. Збір за участь у бігах на іподромі.

7. Збір за виграш у бігах на іподромі.

8. Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі.

9. Збір за право проведення кіно- і телезйомок.

10. Збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей.

11. Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг.

12. Збір із власників собак.

Місцеві податки та збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюють сільські, селищні та міські ради відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Проблема побудови ефективної податкової системи — одна з найбільш актуальніших у процесі становлення в Україні ринкових відносин та інтегрування української економіки у світовий ринок. її слід розв'язувати шляхом вивчення, аналізу і творчого осмислення як наявної в Україні законодавчої бази, так і набутого у світі досвіду в сфері оподаткування.

Чинне податкове законодавство України характеризується включенням його до бюджетного права, що й визначає в податковому регулюванні фіскальні функції. Поширена ідея про те, що податки — це лише засіб для наповнення державного бюджету або, інакше, джерело коштів, потрібних для функціонування держави — безпідставна та обмежена. Насправді податки суттєво впливають на діяльність суб'єктів господарювання, податкова система виконує функцію структурування економіки, створює та посилює одні зв'язки або знищує інші. Недоцільно акцентувати увагу лише на наповненні бюджету з податкових джерел, ігноруючи при цьому те, як процедура його наповнення впливає на економічні процеси. Має йтися про розробку такої податкової системи, яка б забезпечувала або хоча б не стримувала розвиток економіки.

Податкова система має забезпечити оптимізацію розподілу і перерозподілу національного доходу, спираючись на такі принципи:

1) стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

2) стимулювання підприємницької виробничої діяльності й інвестиційної активності — введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

3) обов'язковість — упровадження норм стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

4) рівнозначність і пропорційність — справляння податків з юридичних осіб у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) — на більші доходи;

5) рівність, недопущення будь-яких виявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) у процесі визначення обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

6) соціальна справедливість — забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

7) стабільність — забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) та їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

8) економічна обґрунтованість — встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням потреби досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

9) рівномірність сплати — встановлення термінів сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) з огляду на необхідність забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету з метою фінансування витрат;

10) компетенція — встановлення і скасування податків та зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними та міськими радами;

11) єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), термінів та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

12) доступність — забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).

 

МОДУЛЬ 3."БЮДЖЕТ І ЗАБЕЗПЕЧУЮЧІ ФІНАНСОВІ СФЕРИ";