Sustainable Economic Development and Employment Promotion (SEDEP) in the Ukraine

For the Programme

PN: 2007.2159.7

Київ, 2009

 

Є сотні прикладів як вдалих, так і невдалих спроб створення кластерів. На подальших сторінках ви знайдете перелік двадцяти кращих порад для практиків на основі міжнародного досвіду створення кластерів. Перша з них – навчайтеся з досвіду інших!

 

Створюйте передумови для залучення інвестицій

Тенденція до закордонної експансії компаній збільшує шанси регіонів на розміщення виробничих потужностей саме у них. Інша, більш амбітна мета з огляду на цю тенденцію – створення потенційного кластеру. Незважаючи на те, що більшість кластерів сформувалися випадково або розвилися завдяки місцевим умовам, деякі регіони намагаються створити кластери, особливо у високотехнологічному секторі, заманюючи компанії до себе. Кластери забезпечують середовище, яке приваблює спеціалізовані інвестиції, які у свою чергу сприяють розвитку регіону. Наявність технічних навичок, допоміжних фірм та навчальних організацій в регіоні допомагають залучати нові інвестиції. Наявність трудових ресурсів сприяє розміщенню в такій місцевості головних офісів компаній.

Оптимальне рішення – зосередитися на забезпеченні сталого зростання МСБ, а не очікувати на раптовий прихід масштабних іноземних інвестицій. При цьому процес залучення інвестицій ставить на меті ліквідацію слабких місць у кластерах.

Створіть бренд.

Кластери покращують ефективність маркетингової діяльності. Маркетинг, особливо спрямований на експорт, був і залишається одним з найбільш популярних напрямків спільної діяльності фірм. Найуспішніші кластери створюють бренди, які уособлюють якість, забезпечують лояльність клієнтів і стають роблять кластер привабливими для роздрібних та гуртових покупців.

Кластер також може бути елементом брендінгу товару, який вирізняє його поміж продуктів конкурентів. Регіони можуть розбудовувати бренд маркетинговими заходами та популяризацією в рамках державної політики. Існує багато прикладів відомих брендів у сільськогосподарській галузі та харчовій промисловості –французьке шампанське, шотландський віскі, бельгійський шоколад, пармська шинка і т. ін. Багато країн підкреслюють зв'язок своїх вин з місцевістю – такі як Іспанія, Каліфорнія, Південна Австралія або Нова Зеландія. В інших галузях прикладами є фінські мобільні телефони, німецьке машинне обладнання, датські меблі, уотерфордський кришталь і т. ін. – все це глобально визнанні бренди, які асоціюються з кластерами.

Інший шлях створення бренду – організація зборів представників різних кластерів та промислових виставок. Збори приваблюють клієнтів, постачальників та потенційних інвесторів з усього світу. Ця стратегія передбачає існування кластеру, проте вона може використовуватись і для підкріплення переваг регіону.

Розподіляйте роботу.

Створення кластерів – командна, а не індивідуальна діяльність. Вона малоефективна, якщо здійснюється нечисленним елітарним колом. Процес створення кластеру не має бути втаємниченим – залучення нових людей до процесу важливо для розвитку співпраці. Це також дозволить збільшити притік нових лідерів, які мають енергію, видіння, місцеві зв’язки та здатність залучати додаткові ресурси.

Кластерна ініціатива – це стратегія, заснована на співпраці та командній роботі. Якщо ключові ініціативи розробляються й узгоджуються групою лідерів, набагато легше використовувати їхню енергію та ентузіазм для просування цих ініціатив.

У випадку багатьох ініціатив робоче навантаження в основному припадає на АЕР/АРР, інколи за активної участі голови. Це створює не лише небезпеку «вигоряння» волонтерів, але й призводить до того, що замість широкого портфелю розробляється тільки обмежена кількість ініціатив. Через це втрачається нагода (часто перша) спільної праці різних учасників кластеру з розвитку конкретних ініціатив.

 

Створюйте локальні структури для локальних кластерів.

Створення кластерів є переважно локальною діяльністю, і задля життєздатності ініціатив з розвитку їх мають здійснювати локальні організації. Дуже важливою є підтримка бізнесом локальної структури. Для сприяння локальному економічному розвитку існують два типи структур:

1: АЕР/АРР, які небагато чим відрізняються від місцевих рад, фінансуються довше одного року, сповідують культуру приватного сектору та мають раду директорів, в якій домінують представники приватного сектору, але за участі і місцевих політиків. Така рада директорів може виконувати роль координатора форуму економічного розвитку, який об’єднує голів місцевих кластерних груп. Структура типу АЕР/АРР може у разі необхідності не обмежуватися місцевими адміністративними кордонами і мати гнучку структуру оплати праці.

2: Ініціатива під керівництвом місцевої влади. Вона може надавати гарантії фінансування місцевою владою, стабільності штату службовців, залучати всі підрозділи місцевої влади до вирішення проблем економічного розвитку.

У будь-якому випадку забезпечення певного стартового фінансування проекту при мінімумі адміністративних перешкод прискорить розвиток як нових, так і існуючих кластерних ініціатив.

Політична підтримка на ранніх етапах.

Участь голови агенції з розвитку та місцевого мера може допомогти на ранніх етапах розвитку кластерної ініціативи, демонструючи підтримку і заохочуючи залучення зацікавлених у розвитку кластеру осіб.

Передача повноважень приватному сектору.

Координатору кластеру необхідно якомога скоріше делегувати керуючі повноваження від політиків до представників приватного сектору. Створення кластеру не повинно сприйматися як «урядова ініціатива». Визнані бізнес лідери повинні перейняти керівництво на себе якомога раніше.

Координація, а не аналіз.

Ключову роль у стимулюванні розвитку кластерів відіграє наявність нейтрального координатора кластеру. Як було зазначено вище, функцію координатора має виконувати особа, яка спроможна будувати відносини в межах громади, а не бути за покликанням дослідником чи аналітиком.

Багато керівників кластерів неохоче беруть на себе роль координатора високого рівня та будівничого відносин. Вони почуваються безпечніше у традиційній ролі залаштункового аналітика, розсилаючи поштою анкети, ведучи протоколи та реагуючи на інформаційні запити потенційних інвесторів. Для цієї роботи потрібні не адміністративні навички, а здібності до координування та налагодження діалогу.

Координатор повинен мати такі навички і якості:

v Особисте уміння мотивувати впливових осіб, зацікавлених у кластері, та створювати для них можливості

v Здатність будувати довгострокові відносини та мотивувати у важкі моменти

v Практичні знання в сфері інтересів впливових осіб, зацікавлених у кластері

v Знання процесу створення кластеру та ресурсів, необхідних для підтримки кластерних ініціатив

v Надійність та чесність.

v Готовність до участі у нарадах поза робочим часом. В наступному розділі наведена формальна мета роботи координатора кластеру, визначені його ключові сфери відповідальності, посадові вимоги та ключові показники оцінки продуктивності.

 

Починайте діяти швидше.

Кластерна ініціатива має бути орієнтованою на дії й утримувати зацікавленість учасників, надаючи їм ранні переваги. Спочатку слід зосередитись на аспектах, які обіцяють хоча і скромні, але швидкі результати без великого ризику і надмірних зусиль. Наприклад, розробка веб-сайту з інтерактивними посиланнями на місцеві фірми є стратегією з нижчим ризиком, ніж рограмма брендінгу кластеру, підкріплена рограмма сертифікації якості.

Не завжди легко підтримувати імпульс ініціатив. Ключовими зацікавленими сторонами кластеру є його профільні компанії. Кластерна рограмма має завоювати їхню підтримку з самого початку. Якщо головним мотивом виконання кластерної програми є короткострокові політичні плани, виборча кампанія або увага ЗМІ, а не перспективи для фірм-учасниць, це небезпечно. Це особливо справедливо для випадків, коли координатор кластеру є представником місцевої влади.

Використовуючи семінари, неважко досягти початкової домовленості щодо пріоритетних дій. Деякі ініціативи страждають через те, що за кілька місяців реалізації «кластерної програми» єдиним результатом роботи стають дослідження, аналізи, наради та звіти. Учасники з приватного сектору, особливо МСБ, навряд чи залишаться в таких рограммах.

Потрібні ранні ініціативи, які дають швидкі результати. Вони не обов’язково мають бути значними – час значних ініціатив прийде з накопиченням довіри та.