Визначення термінів

У дипломній роботі терміни вживаються в такому значенні:

справжні банкноти (далі - банкноти) - це введені в обіг Національним банком як законний засіб платежу паперові грошові знаки, що мають прямокутну форму встановленого розміру і виготовлені на спеціальному папері з елементами захисту, на яких зазначені реквізити (найменування банку-емітента, назва грошової одиниці, номінал, рік затвердження Головою Національного банку зразка або рік виготовлення, серія та номер), інші елементи дизайну і захисту;

справжні монети (далі - монети) - це введені в обіг Національним банком як законний засіб платежу металеві грошові знаки, що мають установлену форму, технічні характеристики, геометричні розміри, у яких розрізняють лицьовий бік (аверс), зворотний бік (реверс) й обріз (гурт), на яких зображені герб, написи з елементами захисту, номінал, найменування держави, рік карбування;

зразок банкноти - контрольний примірник банкноти відповідного номіналу, виготовлений на замовлення Національного банку, з повною системою ознак платіжності та захисних елементів, який має нульову нумерацію і на якому за допомогою перфорації або друку нанесено слово "ЗРАЗОК" або "SPECIMEN";

виведені з обігу банкноти (монети) - банкноти (монети) відповідного зразка (року виготовлення), які з дати, оголошеної Національним банком, перестали бути законним засобом платежу;

вилучення з обігу банкнот (монет) - банківська операція, під час якої банкноти (монети) переводяться до категорії неплатіжних або приймаються на дослідження експертами системи Національного банку з метою винесення висновку щодо платіжності;

платіжні банкноти (монети) - це справжні банкноти (монети), що за встановленими Національним банком критеріями можуть використовуватися для розрахунків за всіма видами готівкових операцій або прийматись банками до обміну та інших банківських операцій;

придатні до обігу банкноти (монети) - це платіжні банкноти (монети), що не мають ознак зношення, пошкодження та дефектів, визначених Національним банком;

не придатні до обігу банкноти (монети) - це платіжні банкноти (монети), які в процесі обігу набули ознак зношення та пошкодження, що встановлені Національним банком, а також такі, що мають дефекти виробника і повинні вилучатися банками з обігу;

неплатіжні банкноти (монети) - це справжні банкноти (монети), що не можуть використовуватися як засіб платежу (для взаєморозрахунків за готівковими платежами і переказами, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви тощо) у зв'язку з набуттям у процесі обігу ознак зношення та пошкодження, які перевищують установлені Національним банком критерії, а також підроблені банкноти (монети) і такі, що виведені Національним банком з обігу, та зразки банкнот;

підроблені банкноти (монети) - банкноти (монети), що виготовлені будь-яким способом, уключаючи промисловий, усупереч установленому законодавством України порядку та імітують (фальсифікують) справжні банкноти (монети), уведені Національним банком в обіг. До підроблених належать також перероблені банкноти (монети), на яких будь-яким способом (наклеюванням, малюванням, друкуванням тощо) змінені зображення, що визначають номінал, рік затвердження зразка (виготовлення), банк-емітент, інші реквізити та елементи дизайну, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні банкноти (монети);

ознаки підроблення банкноти (монети) - елементи дизайну чи захисту, які відрізняють підроблену банкноту (монету) від справжньої;

сумнівні банкноти (монети) - це банкноти (монети), які викликають сумнів щодо їх відповідності встановленим Національним банком ознакам справжності та платіжності.

2.3 Правила визначення платіжності банкнот і монет

 

 

Правила визначення банкнот і монет розроблені згідно з вимогами Закону України "Про Національний банк України", Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 N 174 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 за N 768/8089 (із змінами), інших нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк

Національному банку відповідно до статті 34 Закону України "Про Національний банк України" належить виключне право введення в обіг банкнот і монет, організація їх обігу та вилучення з обігу.

Вони регулюють взаємовідносини між фізичними особами, юридичними особами та банками під час приймання та видачі банкнот і монет, уведених в обіг Національним банком, за всіма видами готівкових платежів, для переказів, зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, здійснення касових операцій, обміну тощо.

Перед уведенням в обіг банкнот і монет нового зразка, а також у разі внесення змін до їх дизайну або захисту від підроблення Національний банк оприлюднює опис банкнот і монет та розсилає зразки банкнот українським і центральним зарубіжним банкам, іншим установам. 2. Визначення платіжності та обмін банкнот і монет

До платіжних належать банкноти (монети), які не мають ознак зношення і пошкодження, а також з дефектами та ознаками зношення і пошкодження в межах критеріїв, визначених пунктами 2.4 - 2.6 цих Правил.

Платіжні банкноти і монети поділяються на придатні до обігу та не придатні до обігу.

До придатних до обігу банкнот (монет) належать банкноти (монети), які за дизайном і елементами захисту від підроблення повністю відповідають зразкам та описам, що наведені в офіційних повідомленнях Національного банку, і під час обігу не набули ознак зношення та пошкоджень. На монетах допускається наявність незначних ознак корозії та потемніння.

Придатні до обігу банкноти і монети можуть видаватися банками фізичним та юридичним особам, обов'язкові до приймання без будь-яких обмежень фізичними та юридичними особами до всіх видів готівкових платежів, переказів, а банками, крім того, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви тощо.