Визначення зольності муки

Апаратура:

- Ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою границею зважування 200 г за ГОСТ 24104.

- Муфельна піч.

- Бюкси для зважування, виготовлені з алюмінію.

- Ексикатор 1 (2) –140 (190, 250) за ГОСТ 25336.

- Рукавиці чисті сухі чи тримачі стаканчиків.

- Силікагель за ГОСТ 3956 або хлористий кальцій за ГОМ/СТ 450.

Порядок проведення дослідження

Зольність муки визначають спалюванням в муфельній печі, нагрітій до яскраво - червоного каління, наважки муки 1,5- 2 г у двох попередньо прокалених і зважених тиглях. Спалювання ведуть до повного зникнення чорних часток. Потім бюкси охолоджують в ексикаторі, зважують і знову прокалюють протягом 20 хв., охолоджують та зважують. Якщо два останні зважування дадуть різницю не більше ± 0,0002 г, ознайомле6ння вважають закінченим.

Опрацювання результатів

Всі зважування ведуть на аналітичних вагах з точністю ± 0,0002 г. Зольність Х, % в перерахунку на сухі речовини, розраховують за формулою:

,

де m_з – маса золи, г;

m_м – маса муки, що взята для озолення, г;

W_м – волога муки у %.

Якщо в якості прискорювача озолення використовують спиртовий розчин оцтовокислого магнію, в бюкс з мукою додають 3 см³ прискорювача, після 1-2 хв. в витяжній шафі підпалюють вміст бюксу. Після вигорання прискорювача бюкси ставлять в муфельну піч і ведуть озолення до повного зникнення чорних часток (біля 1 год.). Потім бюкси з золою охолоджують в ексикаторі та зважують. Зольність розраховують за формулою:

,

де m_n – маса золи прискорювача, г.

Масу золи прискорювача визначають спалюванням в бюксі 3 см³ розчину прискорювача та прокалюванням його у муфельній печі протягом 20 хв. Зольність муки визначають з точністю до 0,01 %. Різниця між двома паралельними визначеннями не повинна перевищувати ± 0,025 %. При контрольному визначенні зольності допускається розходження між контрольним та першим значенням не більше ±0,05 %.