Загальні закономірності розвитку сенсорних систем організму людини

Лекційне заняття 10.

 

Тема. Вікові особливості будови і функцій сенсорних систем (зорова, слухова, нюхова, смакова, вестибулярна, шкірної чутливості, рухова). Основи гігієни.

 

1. Загальні закономірності розвитку сенсорних систем організму людини.

2. Морфологічний і функціональний розвиток сенсорних систем організму людини.

 

 

Основна література до лекції:

1. Хрипкова А.Г., Антропова М.В., Фарбер Д.А. Возрастная физиология и школьная гигиена: Пособие для студентов педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1990. – С. 67 – 98.

2. Хріпкова А.Г. Вікова фізіологія. – К.: Вища школа, 1982. – С. 109 – 136.

3. Леонтьева Н.Н., Маринова К.В. Анатомия и физиология детского организма (основы учения о клетке и развитии организма, нервная система, опорно-двигательный аппарат): Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1986. – С. 205 – 252.

 

Додаткова література до лекції:

1. Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.А. Физиология человека. – М.: Медицинская книга, Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2001. – С. 482 – 485.

2. Ріст і розвиток людини / В.С. Тарасюк, Г.Г. Титаренко, І.В. Паламар, Н.В. Титаренко / Під ред. В.С. Тарасюка. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 22 – 31.

3. Хрипкова А.Г., Колесов Д.В. Гигиена и здоровье школьника. – М.: Просвещение, 1988. – С. 141 – 147.

 

Загальні закономірності розвитку сенсорних систем організму людини

 

В онтогенезі раніше всього формується і дозріває периферична частина аналізатора, потім – провідникова і лише після цього – кіркова частина.

Розвиток різних по модальності аналізаторів відбувається теж гетерохронно: одним з перших розвивається вестибулярний аналізатор, потім – нюховий, смаковий і шкірний, а пізніше за всіх – слуховий і зоровий.

У новонароджених функціонують всі види аналізаторів, але можливості їх аналізу, їх чутливість до адекватних для них подразників набагато менше, ніж у дорослих.

В процесі постнатального онтогенезу за рахунок постійного спілкування із зовнішнім середовищем, зокрема цілеспрямованого спілкування (навчання, виховання) всі аналізатори істотно розвиваються. При цьому важливу роль виконує механізм сприйняття.

Сприйняття – це аналіз і синтез одержаної мозком інформації, підсумком якого є формування образу. В первинних проекційних зонах кори відбуваються прийом і аналіз окремих ознак сигналу, у вторинних проекційних зонах інформація про окремі ознаки синтезується в складні сенсорні комплекси, тоді як в асоціативних зонах відбувається звірення з еталоном, який формується в мозку на основі минулого досвіду (пам’яті), тобто тут відбувається ухвалення рішення про характер інформації, відбувається пізнання образу.

В онтогенезі дозрівання окремих областей кіркової частини аналізатора відбувається гетерохронно, що відображається на вікових особливостях сприйняття. До моменту народження відносно сформовані первинні проекційні зони; до 2—3 міс. формуються вторинні проекційні зони; задня (тім’яно-скронево-потилична) асоціативна зона дозріває до 2 – 5 років, а передня (лобова) асоціативна зона – до 6 років. В підлітковому віці встановлюються зв’язки між асоціативними зонами правої і лівої півкуль. Все це значно розширює межі сприйняття.