Поняття інформаційної системи, її структура та класифікації.
Під системою розуміють будь-який об'єкт, що одночасно розглядається і як єдине ціле, і як об'єднана в інтересах досягнення поставлених цілей сукупність різнорідних елементів. Системи значно відрізняються між собою як за складом, так і за головними цілями. Наприклад:
Інформаційна система – взаємозалежна сукупність засобів, методів і персоналу, які використовуються для зберігання, обробки й подання даних, відомостей з метою вирішення користувачем окреслених завдань. Процеси, що забезпечують роботу інформаційної системи будь-якого призначення, умовно можна представити у вигляді схеми, що складається з блоків: введення відомостей, даних із зовнішніх або внутрішніх джерел; опрацювання вхідних матеріалів й подання їх у зручному вигляді; виведення результатів опрацьованих матеріалів, або передача в іншу систему; аналіз отриманих результатів; зворотній зв'язок – відомості, які опрацьовані та проаналізовані для корекції вхідних даних. Інформаційна система має такі властивості: – будь-яка інформаційна система може піддаватися аналізу, бути побудована й керована на основі загальних принципів побудови систем; – інформаційна система є динамічною і може розвиватися; – при побудові інформаційної системи необхідно користуватися системним підходом; – вихідною продукцією інформаційної системи є відомості, на основі якої приймаються рішення; – інформаційну систему потрібно сприймати як систему обробки даних. Структуру інформаційної системи складає сукупність окремих її частин – підсистем. Підсистема – це частина системи, яка виділена за певною ознакою. Тому структура будь-якої інформаційної системи може бути представлена як сукупність підсистем, що забезпечують інформаційне, технічне, математичне, програмне, організаційне і правове забезпечення. Інформаційне забезпечення – сукупність єдиної системи класифікації й кодування повідомлень, уніфікованих систем документації, схем інформаційних потоків, що циркулюють в організації, а також методологія побудови баз даних. Технічне забезпечення – комплекс технічних засобів, призначених для роботи інформаційної системи, а також відповідна документація на ці засоби й технологічні процеси. Математичне й програмне забезпечення – сукупність математичних методів, моделей, алгоритмів і програм для реалізації цілей і завдань інформаційної системи, а також нормального функціонування комплексу технічних засобів. Організаційне забезпечення – сукупність методів і засобів, що регламентують взаємодію працівників з технічними засобами й між собою в процесі розробки й експлуатації інформаційної системи. Правове забезпечення – сукупність правових норм, що визначають створення, юридичний статус і функціонування інформаційних систем, що регламентують порядок одержання, перетворення й використання відомостей. Інформаційні системи зазвичай класифікують за: ступенем автоматизації (ручні, автоматичні, автоматизовані); характером використання відомостей (інформаційно-пошукові, інформаційно-управлінські); напрямом застосування (організаційного управління, управління технологічними процесами, автоматизованого проектування); типом задач та за функціональною ознакою. За типом задач інформаційні системи поділяються на системи, які призначаються для вирішення: структурованих задач, які можна відтворити в формі математичної моделі, що має точний алгоритм розв'язання; неструктурованих задач, для яких неможливо скласти математичну модель, розробити відповідний алгоритм і прийняти рішення без втручання людини; частково структурованих задач, в яких відома лише частина елементів і зв'язків між ними, іншу частину доповнює людина, що відіграє вирішальну роль. Класифікація за функціональною ознакою здійснюється в залежності від призначення системи, а також її мети, завдань і функцій. Структура інформаційної системи може бути представлена як сукупність її функціональних підсистем. Наприклад, інформаційні системи фахівців можна розділити за функціональною ознакою на дві групи: інформаційні системи офісної автоматизації та інформаційні системи обробки знань. Інформаційні системи офісної автоматизації внаслідок своєї простоти й багатопрофільності активно використовуються працівниками будь-якого організаційного рівня. Основна мета – обробка даних, підвищення ефективності роботи й спрощення канцелярської праці. Ці системи виконують такі функції: обробка відомостей на комп'ютерах засобами офісних комп'ютерних технологій; виробництво нових видів і форм даних; архівація і збереження матеріалів; електронні календарі й записні книжки для організації обліку й управління поточними даними; електронна, аудіо й відео пошта; відео і телеконференції тощо. Інформаційні системи обробки знань, у тому числі й експертні системи, містять знання, необхідні людині при розробці або створенні нового інформаційного продукту. Їх робота полягає у створенні нових матеріалів й нового знання. Наприклад, спеціалізовані робочі станції з інженерного й наукового проектування технічних і наукових розробок.
|
