Методи ринкового ціноутворення

За ринкових умов господарювання можуть застосовуватися різноманітні методи ціноутворення:

1. Розрахунок ціни за методом «середні витрати плюс прибу­ток». Він є найпростішим і широко застосовуваним. Згідно з ним ціна (Ц) визначається за формулою

, грн.,

 

де П – величина прибут­ку в ціні, яка встановлюється самим підприємством (організацією) або обмежується державою як граничний рівень рентабельності продукції (послуг).

2. Розрахунок ціни на підставі цільового (фіксованого) прибут­ку Особливість його полягає в тім, що ціну поставлено в жорстку залежність від загального розміру при­бутку, який підприємство передбачає одержати від продажу певної кількості продукції.

За умови прямолінійної динаміки залежних величин ціна вста­новлюється з використанням формули

 

, грн.,

 

де В_зм – змінні витрати на одиницю продукції (послуги);

Впост – постійні витрати на дану продукцію (послугу) за певний період (квартал, рік);

П – загальна сума прибутку, яку можна одержати від продажу продукції (надання послуги) за той самий період;

Q – обсяг продажу продукції (наданої послуги) в натурально­му вимірі.

3. Встановлення ціни на засаді суб'єктивної цінності товару здійснюється з урахуванням потенційного (реально виявленого) попиту.

4.Метод ціноутворення «за рівнем поточних цін» («за рівнем конкуренції»). Його сутність полягає в тім, що ціну розглядають та встановлюють як функцію цін на аналогічну продукцію в конкурентів. Залежно від особливостей продукції й типу ринку (монополія, олігополія) цей метод ціноутворення має різні модифікації (установлення ціни на рівні поточної ринкової ціни або трохи нижче за неї; установ­лення ціни на конкретний виріб з урахуванням цін на аналогічну продукцію та співвідношення параметрів цих виробів).

5. Встановлення ціни на підставі результатів закритих торгів є різновидом методу «за рівнем поточних цін» і застосовується з метою одержання замовлення на виготовлення певної продукції (торг за вигідний контракт).

6. Метод ціноутворення «за рівнем попиту» передбачає вста­новлення ціни за допомогою пробного продажу товару в різних сегментах ринку. При цьому враховуються умови продажу, кон'­юнктура ринку, супутні послуги. За використання цього методу в різних місцях (сегментах) ринку на ті самі товари ціни можуть бути різними.

7. Метод установлення ціни за місцем походження товару по­лягає в тім, що товар передається транспортній організації за умо­ви «франко-вагон»; після цього всі права на товар і відповідальність за нього переходять до покупця (замовника).

8. Метод установлення єдиної ціни із включенням у неї витрат на доставку означає відповідні дії підприємства (організації) для включення в ціну фіксованої суми транспортних витрат незалежно від віддаленості покупця (клієнта).

9. Застосування методу встановлення зональних цін полягає в тім, що підприємство (фірма) виокремлює кілька зон, у межах яких встановлюються єдині ціни залежно від рівня транспорт­них витрат.

10. Метод установлення ціни стосовно базисного пункту ха­рактеризується тим, що продавець (фірма) вибирає конкретний район (місто, область) за базисний і збирає з усіх замовників (клієнтів) транспортні витрати в сумі, що дорівнює вартості по­ставки з цього району (міста, області) незалежно від того, звідки насправді здійснюється відвантаження товару.

11. Метод встановлення цін із прийняттям на себе витрат на поставку означає, що підприємство (організація) частково чи по­вністю бере на себе фактичні витрати на доставку товару з метою стимулювання надходження замовлень від покупців (клієнтів).

12. За встановлення цін зі знижками підприємство-продавець змінює свою вихідну ціну та встановлює певну знижку з неї, ура­ховуючи дострокову оплату рахунків, закупівлю великого обсягу продукції або позасезонну її закупівлю тощо. Це дає змогу підприє­мству підтримувати більш стабільний рівень виробництва протя­гом року.

Вибір методу ціноутворення та встановлення відповідно до нього певного рівня ціни є початковим етапом розробки цінової стратегії і тактики підприємства (організації). Надалі ціни постійно коригуються (регулюються) підприємством (організацією) і державою, згідно з мінливою кон'юнктурою рин­ку та необхідними уточненнями заздалегідь розробленої стратегії ціноутворення стосовно різних видів продукції.

 

 

Питання для самоконтролю

 

1. Дайте характеристику операційних витрат підприємства?

2. За якими ознаками і як класифікують витрати підприємства?

3. За якими економічними елементами поділяють операційні витрати?

4. Чим відрізняється собівартість реалізованої продукції від виробничої собівартості?

5. Які операційні витрати не входять до складу собівартості реалізованої продукції?

6. Які ви знаєте показники плану по витратам підприємства?

7. Що таке калькулювання собівартості продукції? За якими статями вона здійснюється?

8. Назвіть основні шляхи зниження собівартості продукції.

9. Що є ціна і з яких елементів вона складається?

10. Які Ви знаєте види цін?

11. Дайте характеристику податку на додану вартість?

12. Як визначається відпускна ціна?

13. Які функції виконує ціна в ринковій економіці?