Теоретичні основи дисконтування
Одним з основних принципів, які лежать в основі теорії фінансів та інвестицій, є принцип нерівнозначущості теперішніх і майбутніх грошових надходжень. Для будь-якого суб’єкта отримання певної величини коштів тепер є більш значущим, ніж отримання цієї ж величини коштів через деякий проміжок часу. А якщо суб'єкт погоджується відтермінувати отримання коштів, то він повинен отримувати за це певну винагороду. Приклад. Нехай, в банк вкладено 1 тис.грн. на п'ять років за депозитною ставкою 5%; проценти нараховуються наприкінці кожного року, а вкладник залишає суми процентів у банку. Тоді початкова величина капіталу разом з нарахованими процентами буде становити: - на кінець 1-го року - 1000 + 1000 × 0,05 = 1050 грн.; - на кінець 2-го року - = 1102,5 грн., і т.д.; -на кінець 5-го року - 1000 * (1+0,05)5 = 1276,3 грн. Отже, загальна сума процентів, нарахованих за 5 років, буде становити 276,3 грн. Ці проценти є винагородою вкладнику за те, що він відмовився споживати свій капітал протягом 5 років. І якщо дана ставка депозитного відсотка відображає реальне співвідношення попиту і пропозиції на гроші, то в даному випадку 1000 грн. на початок 1-го року будуть еквівалентними 1276,3 грн. на кінець 5-го року: 1000 = , або у вигляді формули: Ко = (8.1) де КТ – величина надходжень через Т років; Е – річна ставка дисконту у частках одиниці; Ко – теперішня вартість надходження у сумі КТ. Отже, у даній формулі здійснюється дисконтування (приведення) величини майбутнього надходження у сумі К Т на теперішній момент часу за ставкою дисконту Е. І навпаки, КT = Ко * (1+Е) T. У правій частині даної формули здійснюється нарощування (нагромадження) величини капіталу Ко за ставкою дисконту Е за правилом складних відсотків. З вищевикладеного формула складних відсотків (Пскл.) має такий вигляд: Пскл. = Ко * (1+Еn)Т - Ко, (8.2) де Еп – ставка банківського процента, тоді як формула простих відсотків (Ппрост.) є такою: Ппрост. = Ко * Еn * Т (8.3)
|