Вимоги до сучасного уроку.
1. Загальнопедагогічні: - урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів; - створення емоційно-актуальної атмосфери уроку; - педагогічний такт і культура мови; - пізнавальна самостійність учнів; - чітке визначення освітніх, виховних і розвиваючих завдань уроку. 2. Психологічні: - урахування психологічних особливостей кожного учня; - нормальний психічний стан і стійкий настрій учителя й учнів; - розумна вимогливість і доброзичливість учителя; - педагогічна етика і педагогічний такт. 3. Дидактичні: - раціональне використання кожної хвилини уроку; - раціональне поєднання словесних, наочних і практичних методів навчання; - розвиток пізнавальних інтересів і активності учнів; - зв’язок із вивченим раніше; - формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці; - індивідуалізація, диференціація та інтенсифікація навчального процесу; - організоване завершення уроку. 4. Гігієнічні: - температурний режим; - норми освітлення; - провітрювання; - відповідність шкільних меблів нормативам; - чергування видів навчальної роботи і різноманітність методів навчання.
Вчити енергійно! На мажорі. А.С.Макаренко вважав, що в дитячому колективі повинна бути „ постійна бадьорість, ніяких похмурих облич, ніяких кислих виразів, постійна готовність діяти, райдужний настрій, саме мажорний, веселий, бадьорий настрій”. 3). Класифікація уроків. Характеристика окремих дидактичних компонентів уроку.
І. За структурою. 1. Традиційний урок (за Я.А.Коменський)
Структурні компоненти: 1. Організаційна частина (до 3 хв.) 2. Перевірка домашнього завдання (10-15 хв.) 3. Вивчення нового матеріалу (25-30 хв.) 4. Закріплення вивченого (5-7 хв.) 5. Підсумок уроку. Домашнє завдання. Або: сучасні методичні посібники вказують на слідуючі структурні компоненти уроку: 1. Організаційний момент. 2. Перевірка домашнього завдання. 3. Актуалізація опорних знань (пропонується у вигляді бесід, спрямованих на виявлення раніше набутих знань, які є складовою частиною нових. Ураховуючи те, що актуалізація знань повинна створювати емоційний настрій і мобілізувати увагу школярів на сприйняття нового матеріалу, то на цьому етапі уроку рекомендується відгадувати загадки, розв’язувати ребуси, головоломки. 4. Повідомлення теми і мети уроку. 5. Вивчення нового матеріалу. (Використовуються різні методи і прийоми навчання): - створення і розв’язання проблемної ситуації, дидактична гра; - бесіда і розповідь з використанням наочності; - демонстрація дослідів; - практична робота з колекціями, гербаріями, натуральними об’єктами; - робота з таблицями, схемами; - описування тіл і явищ природи; - порівняння і виявлення істотних ознак; - повідомлення цікавих фактів та ін. 6. Закріплення матеріалу. (Пропонуються види робіт, спрямовані на запам’ятовування, систематизацію і узагальнення знань: це бесіда, робота з таблицями та схемами, підручниками, дидактична гра, відгадування загадок, відповіді на запитання). 7. Підсумок уроку.
2. Поєднаний урок. 1. Організаційна частина. 2. = 2+3+4 уроку (1 – перевірка + вивчення + закріплення). 3. Домашнє завдання. 4. Поурочний бал.
3. Сучасний урок за В.А.Оніщуком.
1. Актуалізація опорних знань (питання торкаються між предметних зв’язків). 2. Мотивація навчальної діяльності школярів. (Перед вивченням матеріалу подається пізнавальна задача або проблемне питання. Постановка проблемних запитань. Наприклад, 2 кл. – „Рослини весною”. - Чому навесні так дружно пробуджується природа? - Чому над пахучими квітками кружляє безліч комах? Після бесіди вчитель зосереджує увагу дітей на рослинах, що квітнуть ранньою весною. 3. Первинне ознайомлення з навчальним матеріалом. 4. Осмислення та встановлення взаємозв’язків та взаємозалежностей у новому матеріалі. 5. Творче застосування знань. 6. Підсумок уроку та домашнє завдання.
|
