Особливості методів та методичних прийомів навчання природознавству у МШ.
Особлива організація навчальної діяльності на уроках природознавства потребує модифікації методів та методичних прийомів навчання. В умовах роботи вчителя з одним класом урок природознавства починається, як правило, перевіркою знань або підготовкою учнів до ознайомлення з новим матеріалом. У першому випадку вчитель проводить опитування у різних формах: усне опитування, малюнок, таблиця, картки; в другому – повторення опорних понять здійснюється в ході фронтальної бесіди. В умовах МШ в обох випадках домінує с/р учнів: в ході перевірки знань завдання можуть бути для всіх учнів даного класу однаковими або індивідуальними, в процесі підготовки школярів до засвоєння нових знань – однаковими. Вчитель керує навчальною діяльністю молодших школярів: повідомляє тему і завдання уроку, формулює завдання для с/р, дає інструктаж і перевіряє виконання завдань. В МШ змінюються і методи перевірки знань. Переважають методи письмових та графічних перевірок, а з усних – фронтальні, що дозволяють при меншій затраті часу отримати відомості про знання усіх класів. На етапі вивчення нового матеріалу методи навчання в МШ майже не змінюються. Якщо матеріал, що вивчається, носить теоретичний характер, то використовують метод пояснення, на предметних уроках – методи спостереження, досліди, бесіду перевірочного характеру. Метод пояснення у МШ не змінюється. В процесі пояснення знайомство з натуральними об’єктами здійснюється під керівництвом вчителя, який розповідає про предмет, показує його дітям, звертає увагу на його ознаки, діти порівнюють свої спостереження з розповіддю вчителя. Щодо практичних методів, тут посилюється самостійність школярів. В умовах роботи з одним класом учні роздивляються і обговорюють предмет під безпосереднім керівництвом вчителя. Учні МШ проводять спостереження і досліди, аналізують їх за докладною письмовою або усною інструкцією вчителя. Результати спостережень записують у зошит. В кінці таких робіт проводиться самоперевірка за допомогою підручника. Вчитель перевіряє тільки правильність висновків. Наприклад: Інструкція по спостереженню за рослинами лісу: учням роздаються гербарні зразки рослин лісу. Завдання 1. Роздивіться рослини, виконайте письмовий опис одного з них по слідуючому зразку: - назва рослини; - дерево, кущ, трав’яниста рослина; - хвойне чи листяне; - форма листя, плодів, насіння. Завдання 2. Прочитайте текст з підручника і письмово дайте відповідь на запитання: які ліси називають тайгою. Зробіть висновок: чим природа тайги відрізняється від тундри. Після виконання всієї роботи вчитель перевіряє правильність висновку. Останні завдання перевіряються в зошиті після уроків. При необхідності зауваження до роботи вчитель робить письмово тут же в зошитах. На слідуючому уроці вчитель пропонує школярам прочитати зауваження і опрацювати помилки. Істотним змінам у специфічних умовах МШ підлягають методи закріплення вивченого. Перш за все це стосується діяльності вчителя. Учні при роботі з підручником, як правило, відтворюють факти, картини природи і праці людей, явищ, пов’язують і запам’ятовують їх. Всі ці завдання здійснюються у відповідності із завданням вчителя. Перевірка завдання проводиться на наступному уроці. Функцію навчання прийомам роботи з підручником виконує докладна письмова інструкція, що містить завдання типу: „Прочитай статтю.... на сторінці до слів... Порівняй з погодою (рослинами, тваринами і т.ін.) у твоїй місцевості. Зроби висновок, запиши його у зошит”. Взагалі в специфічних умовах МШ при навчанні природознавству суттєво збільшується доля с/р учнів усіх початкових класів, переважають форми індивідуальних письмових робіт над колективними усними, систематично використовуються різні інструкції, плани, питання і т.д. У МШ певні труднощі викликає організація і проведення фенологічних спостережень, їх оформлення. Учні кожного класу проводять щоденні спостереження відповідно до програми свого класу індивідуально, записуючи результати у „Щоденники спостережень”. Один раз на тиждень підбивають підсумки спостережень. У класі ведеться загальний настінний календар.
|