Класифікація форм навчання.

У початкових класах вивчення природознавства здійснюється за допомогою різних організаційних форм навчання. Основними організаційними формами навчання є: уроки і пов’язані з ним обов’язкові екскурсії, домашні навчальні завдання, позаурочні роботи і необов’язкові, мало пов’язані з уроками позакласні види занять.

1) Урок – основна організаційна форма навчання, логічно завершений цілісний елемент навчально-виховного процесу, в якому в складному взаємозв’язку мають місце певні методи, прийоми і засоби навчання, проявляються особистість вчителя і його майстерність, індивідуальні і вікові особливості учнів, здійснюється реалізація цілей і завдань навчання, виховання і розвитку. На уроках проводиться вивчення всього програмового матеріалу у логічній послідовності, що забезпечує системність його викладання, застосовуються навчальні методи (словесні, наочні, практичні), демонструються різні види унаочнення, проводяться досліди, використовуються відповідні методичні прийоми. Це забезпечує вивчення будови об’єктів, виявлення сутності явищ, властивостей речовин тощо. Але уроки обмежені в своїх можливостях. Життя організмів, ріст і розвиток рослин і тварин, спільне існування організмів у природі, їхній взаємозв’язок між собою і з навколишнім середовищем, явища природи, працю людей неможливо показати на уроках у класі. В зв’язку з цим уроки доповнюються іншими формами навчальної роботи.

2). Важливою формою навчання є екскурсія. Екскурсія, яка проводиться за програмою з природознавства є одним з видів уроків. Екскурсії – це така організаційна форма навчання, яка забезпечує ознайомлення учнів з реальними предметами і явищами в їх природному оточенні. Передбачені навчальним планом екскурсії обов’язкові. Проведення екскурсій тісно пов’язано з вивченням відповідної теми або з планом позакласної роботи. Останні можуть носити загальноосвітній, виховний характер і бути не пов’язаними з певним програмованим матеріалом.

Залежно від місця в навчальному процесі (по відношенню до певної теми) виділяють:

- ввідні;

- поточні;

- заключні екскурсії.

Ввідні призначені для попереднього набуття учнями відповідних знань, які необхідні для вивчення нової теми. Результати спостереження за явищами та об’єктами, що проведені на ввідній екскурсії, часто згадуються під час вивчення відповідної теми, а зібраний матеріал демонструється.

Заключні екскурсії проводяться як підсумкові після вивчення відповідної теми або розділу. Вони мають закріпити, поглибити і розширити набуті знання в класі. Школярі повинні знайти в навколишній природі те, що вивчається за підручником і відповісти на запитання. Організація і проведення цих екскурсій передбачає більшу самостійність у виконанні завдань, спрямовує на теоретичне пояснення процесів, явищ, складних взаємовідносин між об’єктами і навколишнім середовищем.

3). Тісно пов’язані з уроками домашні завдання учнів. Вони можуть бути різними. Крім обов’язкового читання перед кожним уроком тексту підручника, додаткової літератури, повторення відповідної теми для здійснення зв’язку з навчальним матеріалом наступного уроку, д/з повинно носити творчий характер – включати практичні роботи, елементи спостережень, моделювання, логічні вправи та досліди. Наприклад, учні виготовляють гербарій квіткової рослини і визначають її органи; гербарій бур’янів, заготовляють і наклеюють листки місцевих дерев та кущів, заповнюють таблиці в зошитах, оформляють схеми, проводять зарисовки тощо.

Важливими є д/з, пов’язані з виконанням нескладних дослідів, а саме: перехід води з рідкого стану в твердий і навпаки, вимірювання t С, пророщування насіння, вирощування рослин і спостереження за ростом і їх розвитком, вивчення складу і властивостей грунту.

Домашня робота експериментального типу підтверджує уявлення, одержані під час уроків, забезпечує повторення виконаного досліду в класі, виробляє впевненість в поводженні з матеріалом, приладами, обладнанням, зміцнює досвід, підвищує культуру роботи.

4). Важливою у вивчення природознавства є позаурочна робота учнів. Вона спрямована на розв’язання завдань, передбачених програмою, і включає роботу учнів у куточку живої природи, на пришкільній навчально-дослідній ділянці, у краєзнавчому куточку, на географічному майданчику або серед природи (проведення спостережень, виконання літніх завдань). Організація і керування роботою повинні здійснюватись обов’язково учителем.

Нерідко позаурочна робота має характер попереднього набуття відповідних знань. Наслідки дослідів або спостережень та зібраний матеріал демонструються учнями під час уроків. Позаурочна робота обов’язкова, за її виконання, як і за інші види навчальної діяльності, учні одержують оцінки.

5). У вивченні природознавства досить важливою формою навчання є необов’язкова, заснована на добровільних засадах позакласна робота з учнями, яка спрямована на розширення і поглиблення знань, умінь, навичок.

Позакласна робота повинна бути цікавою, задовольняти потреби й інтереси учнів. Зміст її виходить за межі програмового матеріалу, доповнюючи і розширюючи його. Позакласна робота включає:

- індивідуальну;

- масову;

- групову.