Додаткові завдання

б) Проаналізуйте статті та тексти

Лобкович Н. Христианство и культура //Вопросы философии. – 1993. - № 3

Максим Исповедник. Мистагогния //Человек: мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. Древний мир – эпоха просвещения. – М., 1991. – С. 144-145

Владимир Мономах. Поучение //Там само. – С. 207-208

в) Прокоментуйте тези

“ До вивчення наук веде подвійний шлях – авторитет та розум. У відношенні до часу (тобто в історичній традиції) панує авторитет, а у відношенні до суті справи – розум. Авторитет буває частково божественний, частково – людський, але істинний, міцний та найвищий авторитет є той, який зветься божественним ” (Августин Аврелій)

“ Філософія є пізнанням сущого, оскільки воно суще, тобто пізнанням природи сущого. І ще: філософія є пізнанням речей божественних та людських. Далі філософія є уподібненням Богові. Філософія є мистецтвом мистецтв і наукою наук, бо філософія є початком будь-якого мистецтва… Далі, філософія є любов до мудрості. Істинна ж мудрість є Бог. А тому любов до Бога є істинною філософією ” (Іоан Дамаскін)

Поясніть, в чому саме полягають тотожні та принципово відмінні моменти в античному та сереньовічному розумінні предмета філософії та її функцій. Аргументуйте свої твердження.

г) Проанлізуйте наведені нижче положення, що окреслюють так звану “теорію подвійної істини” – одне із корінних положень зрілої схоластики. Поясність своїми словами її сутність та історично змінний характер.

“ Відмінності у способах, за допомогою яких може бути пізнаним предмет, створює багатовимірність наук. З приводу цього не існує ніяких першкод, щоби ті ж самі предмети, що підлягають дослідженню філософськими дисциплінами, в міру їх досяжності світлу природного розуму, вивчала також і інша наука, в міру того, що можна пізнати лише у світлі божественного одкровення ” (Фома Аквінський)

“ Ніхто не повинен намагатися через посередництво розуму досліджувати те, що перевершує розум. Оскільки навіть найвеличніший філософ може багато в чому помилятися, нікому не слід відкидати католицьку істину, йдучи за філософськими доведеннями ” (Сігер Брабантський)