Діагностичне фракційне вишкрібання слизової оболонки матки.Цей метод — один з різновидів біопсії. Його проводять при поліпах, дисфункціональних кровотечах, підозрі на поліпоз слизової оболонки, злоякісну пухлину. Перед операцією обов'язково зголюють волосся на лобку, спорожнюють сечовий міхур. Для здійснення вишкрібання необхідні такі інструменти: ложкоподібне дзеркало з підіймачем, пінцет, кульові щипці, матковий зонд, розширювачі Гегара, кюретки. Операцію виконують під загальним (внутрішньовенний наркоз) чи місцевим (парацервікальна новокаїнова анестезія) знеболюванням в умовах строгої асептики. Шийку матки оголюють дзеркалами, обробляють дезінфектантом, передню губу захоплюють кульовими щипцями, відтягують дещо назад (при anteflexio uteri) чи до симфізу (при retroflexio uteri). Проводять зондування матки для визначення її довжини. Потім у церві-кальний канал вводять розширювачі Гегара, кожен з яких на 0,5 мм ширший за попередній. Розширення проводять до 9-Ю номера. Після розширення вводять кюретку, стежачи, щоб її вигин збігався з вигином матки. Кюретку вводять у цервікальний канал і вишкрібають його стінки, збира-' ючи зішкребок у окрему баночку з 10 % розчином формаліну. Кінець кюретки доводять до дна матки, а потім рухами від дна до шийки поступово зішкрібають слизову зі всіх стінок матки. Матеріал, що одержали, заливають 10 % розчином формаліну і відсилають на гістологічне дослідження. Протипоказаннями до операції є III-IV ступені чистоти піхви, гостре запалення матки та придатків, інфекційні захворювання, підвищення температури (за винятком випадків, коли вишкрібання проводять з лікувальною метою за життєвими показаннями). Пункція заднього склепіння. Пункцію черевної порожнини проводять через заднє склепіння. Цей метод дає можливість діагностувати (або виключити) порушену позаматкову вагітність, пельвюперитоніт шляхом одержання з черевної порожнини крові або випоту того чи іншого характеру (серозного, гнійного). При наявності асциту пункцію черевної порожнини проводять через передню черевну стінку. Для виконання пункції необхідні ложкоподібні дзеркала з підіймачами, кульові щипці, шприц із довгою голкою, пінцет або корнцанг. Підготовка така сама, як і для вишкрібання. Шийку матки оголюють дзеркалами, обробляють дезінфектантом, кульовими щипцями захоплюють задню губу, підтягують шийку допереду, роблячи доступним заднє склепіння. Прокол голкою роблять посередині між крижово-матковими зв'язками, голку проводять на 1-2 см. Після цього відтягують поршень шприца на себе при одночасному повільному виведенні голки. Якщо при пункції отримують гній, його відправляють у лабораторію на бакпосів. У черевну порожнину вводять антибіотики. Визначення прохідності маткових труб. Для дослідження прохідності маткових труб використовують введення в труби повітря (пертубація) чи рідини (гідротубація). Для виконання цього методу обстеження, крім дзеркал із підіймачами, кульових щипців, пінцетів чи корнцангів, необхідна ще й спеціальна апаратура, яка складається із системи трубок з балоном для нагнітання повітря або пристосуванням для введення рідини. Ця система з'єднана з манометром, що показує тиск, під яким вводиться повітря чи рідина. Маніпуляцію проводять в умовах ретельної асептики. Протипоказаннями до її виконання є III-IV ступені чистоти вагіни, кольпіти, цервіцити, гострі та підгострі запальні процеси матки й придатків. Недотримання цих вимог може призвести до ускладнень - аж до розвитку перитоніту. Техніка операції. Жінка лежить на гінекологічному кріслі. Шийку матки оголюють дзеркалами, обробляють дезінфектантом, передню губу захоплюють кульовими щипцями і в цервікальний канал вводять наконечник від апарата. Балоном нагнітають повітря чи рідину, яка через матку потрапляє в труби. За змінами тиску на манометрі судять про прохідність труб. При пертубації одночасно можна проводити кімографічний запис скорочення труб. Гідротубацію та пертубацію необхідно проводити в перший тиждень після закінчення менструації. Повітря чи рідина нагнітаються до 100 мм рт.ст., потім після короткої паузи підвищують тиск до 150 мм рт.ст. Максимальний тиск, до якого можна нагнітати повітря чи рідину, становить 180 мм рт.ст. При непрохідності маткових труб наявні такі ознаки: • стрілка манометра не падає; • при аускультації немає звуку, характерного для проходження повітря чи рідини через труби; • за даними кімограми наростає тиск. Прохідність маткових труб можна визначити також ретроградним шляхом. При лапаротомії в лійку труби вводять спеціальну канюлю, притискують її пальцями і за допомогою шприца вводять у трубу рідину. При непрохідності труб вони розтягуються рідиною біля місця перепони.
|
