Отамани кличуть

 

Дуже дякую за програму “Отамани Гайдамацького краю”. Вона необхідна для виховання української молоді в героїчному дусі й дає імпульс глибше і духовніше вивчати історію України, життєвий шлях її славних захисників – мужніх захисників Національного Духу. Саме ця передача спонукає стати стійкими захисниками Вітчизни, вона рятує нас від засилля чужої, непотрібної культури, яка принижує нашу Вкраїнність. Дякую авторові передачі, що він своїми виступами рятує наші душі від запаморочень ворожих.

Отамани Гайдамацького краю з глибини давнини кличуть продовжувати боротьбу. Боротьбу на мовному, духовному і політичному фронтах!

 

Марія СТОЛЯР

Чернігівська обл.

З великим зацікавленням

З великим зацікавленням слухала авторські радіопередачі “Отамани Гайдамацького краю”. Вони заслуговують великої подяки та уваги, як з боку старшого, так і молодшого поколінь. Адже докладно знати історію свого рідного краю, визвольну боротьбу українського народу впродовж багатьох десятиліть проти різних гнобителів і зайд, належно оцінити героїчні подвиги ватажків Визвольного руху – наш святий обов’язок. Ці передачі збагачують знання, розширюють світогляд, виховують національну свідомість та почуття патріотизму, а головне, змушують задуматися над долею нашого народу, його віковічними прагненнями і належно оцінити наші здобутки сьогодні. Тож щиро вдячна за велику і корисну працю, за те, що доносите в правдивому світлі давно минулі події, знаходите забутих, а часом незнаних людей, які свого часу працювали для України і жили її ідеями.

Мене схвилювала до глибини душі передача про великого патріота України –письменника Юрія Горліса-Горського. Відразу згадала щасливі й неповторні роки свого дитинства. Та це ж видавництво мого батька у Львові 1937 – 38 рр. друкувало його книги “Холодний Яр”, “Ave dictator” і, здається, “У ворожому таборі”. На цих книжках у 1930 – 1940-і роки у нас в Галичині виховувалась українська молодь, гартувався її бойовий дух…

 

Ірина СТРОЦЬКА,

педагог, пенсіонерка

м. Івано-Франківськ

 

Слухаю і думаю

 

Навіть важко оцінити ту добру, патріотичну справу, яку робить Історичний Клуб “Холодний Яр”, розкриваючи людям очі на правдиву історію нашого народу. Слухаю радіопередачу “Отамани Гайдамацького краю” і думаю: та їм, героям України, треба ставити пам’ятники, їхніми іменами називати вулиці, на їхніх прикладах треба виховувати нашу молодь…

Вважаю, що потрібна книжка “Отамани гайдамацького краю”, бо з радіопередачі не все запам’ятовується. Така книга має бути в кожній бібліотеці, в кожній школі, в кожного народного депутата. Може б, народні депутати-патріоти напередодні (чи під час) виборів організували матеріальну підтримку цього видання?!

 

Омелян ГРАБОВСЬКИЙ,

редактор газети “Бережанське віче”

Тернопільська обл.

 

Залишились у пам’яті дії тих людей

 

З великим хвилюванням слухаю радіопередачі “Отамани Гайдамацького краю”. І ось після чергової з них у пам’яті випірнули розповіді мого діда Федора Леонтійовича Яроцького та бабуні Ганни Мефодіївни про ті далекі часи. Все це розповідалось уривками,пошепки та ще й із застереженням: “Ти ж дивися, держи язик за зубами”. Бабуня і дідусь вже давно пішли із життя. Стерлися з пам’яті і їхні розповіді: забулись прізвища, час подій, але залишились у пам’яті дії тих людей... Хочеться все те зрозуміти. Відновити в пам’яті.

І передати своїм нащадкам.

 

Ростислав СВІДЕРСЬКИЙ

м. Біла Церква Київської обл.

 

Ковток свіжого повітря

 

Цикл передач “Отамани Гайдамацького краю” – це як ковток свіжого повітря для нас, що живуть у зросійщеній країні і не знають своєї історії. Бо хто ж раніше висвітлював справжню українську історію і дбав про повернення з небуття наших героїв? Їхні імена або замовчувались, або ганьбилися. Тому й виросли цілі покоління безбатченків.

Надія АРХИПЕНКО

м. Миколаїв

 

Гімн української історії

 

Як шкода, що такі передачі з’явилися лише зараз, а могли вже 10 років виховувати патріотів Української держави! Дай Боже, аби вони не зникали з ефіру до повної перемоги української державності. Та й потім, бо вони звучать як гімн української історії.

 

Людмила ПОНОМАРЕНКО

с. Лосинівка Чернігівської обл.

 

Навертаються сльози

 

Всегда с удовольствием слушаю передачу “Отамани Гайдамацького краю”. Наворачиваются слезы, когда узнаешь о подвигах и страданиях наших героев, которые несправедливо остались неизвестными.

 

Галина КУЗЬМІВНА

м. Київ

 

Творіть Україну навколо себе!

 

“Народ завоюєте не тоді, коли здолаєте його опір, а тоді, коли напишете йому його історію”. Цим повчанням римського філософа Салюстія завжди користувався московський окупант, внаслідок чого – на одинадцятому році незалежності – я змушений відкладати всі поточні справи й мерщій заправляти до магнітофона касету: зараз буде (чи не буде?!) передача “Отамани Гайдамацького краю” – чи не єдине джерело пізнання нашого минулого. Автор передачі розповідає на всю Україну, а я поширюю ним сказане навколо себе.

Інші передачі (Яворівського, Погрібного та ін.) теж потрібні, але почуття власної гідності, національної свідомості, патріотизму й гордості за свій народ виховує саме програма “Отамани Гайдамацького краю”.

 

Володимир ПЕТРЕНКО

м. Канів Черкаської обл.

 

Знати своїх героїв

 

Слухаю передачі “Отамани Гайдамацького краю”. Хочу, щоб ці бесіди не уривалися. Україні так треба знати своїх героїв, а не Суворових – Кутузових – Нахімових. А їх, героїв, у нас більше, ніж у Росії. Імперії героїв не дуже потребують, там діє державна мілітарна машина, а в ній люди – гвинтики. А колонія здобуває незалежність виключно на ентузіазмі (а отже, й героїзмі) своїх громадян.

Пропагуйте героїв і героїзм нашої нації. В радіопередачі це гарно виходить: щиро, правдиво, без “інтелігентських” компромісів, із чудовим українським егоцентризмом.