Передмова. Знаки для товарів і послуг (торговельні марки), комерційні (фірмові) найменування і географічні зазначення як об'єкти пра­ва інтелектуальної власності

Знаки для товарів і послуг (торговельні марки), комерційні (фірмові) найменування і географічні зазначення як об'єкти пра­ва інтелектуальної власності охоплюються одним поняттям - ко­мерційні позначення, і слугують для формування ділової репута­ції учасників ринкових відносин і підвищення комерційної цінності товарів і послуг.

Ці позначення використовуються в комерційній діяльності і потребують надійної охорони прав їх власників.

Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на ці об'єкти в Україні, регулюються насамперед Цивільним кодексом України (ЦКУ), Господарським кодексом України, спеціальними законами України, зокрема Законом Укра­їни „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", Законом України "Про охорону прав на зазначення походження товарів", а також нормативними актами: "Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (Правила), „Правилами складання, подання та прове­дення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазна­чення походження товарів та/або права на використання зареєс­трованого кваліфікованого зазначення походження товарів", "По­рядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004р. № 1716 та міжнародними договорами України.

Нажаль спеціальні закони та нормативні акти на сьогодні не приведені у відповідність ЦКУ тому, у цілях цих лекцій вживають­ся визначення, що встановлені положеннями книги IV Цивільного кодексу України. Крім того, Цивільним кодексом України встанов­лені положення щодо права інтелектуальної власності на комер­ційні позначення, що включають торговельні марки, комерційні (фірмові) найменування та географічні зазначення і, враховуючи взаємозв'язок цих позначень при набутті та здійсненні прав, не­обхідно розглянути поняття комерційного найменування та гео­графічного зазначення та порядок набуття прав на них.

Основним об'єктом комерційних позначень тобто таким, що найбільш застосовується в комерційних відносинах є знак для товарів і послуг (торговельна марка).

Тому, у першій частині лекцій розглянемо порядок набуття прав на знаки для товарів і послуг (знак).

Визначення та обсяг правової охорони

Стаття 1 Закону визначає знак як позначення, за яким то­вари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Таке визначення встановлює, що позначення, яке заяв­ляється на реєстрацію як знак (торговельна марка) повинно, на­самперед, мати розрізняльну здатність

Для забезпечення розрізняльної здатності кожна торго­вельна марка повинна бути унікальною, легко сприйматися і за­пам'ятовуватись споживачем. Взагалі торговельна марка є силь­ним візуальним засобом, який психологічно впливає на спожива­ча і примушує його вибрати саме цей товар.

Однак, інформативність знака не повинна бути оманли­вою або такою, що може ввести в оману споживача щодо товару, послуги чи особи, яка цей товар або послугу йому пропонує.

•Ці два критерії (розрізняльна здатність та недопущення введення в оману споживача) є основними критеріями охороноз-датності позначення, що заявляється на реєстрацію як знак або використовується в комерційній діяльності.

Згідно з пунктом 4 статті 5 Закону обсяг правової охоро­ни, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Державного реєстру і засвідчуєть­ся свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєст­ру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Види позначень, які можуть бути об'єктом знака

Пунктом 2 статті 5 Закону встановлено, що об'єктом зна­ка може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація по-

значень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких

позначень.

Об'єктом знака можуть бути також інші особливі види позначень, зокрема звукові, світлові, запахи, голографічні та ру­хові позначення тощо.

Проте, оскільки обсяг правової охорони Законом України визначається зображенням знака, такі позначення як звукові, за­пахи, світлові не можуть бути об'єктом знака в Україні. Це обумо­влено тим, що їх неможливо відтворити зображенням.

Знаки можуть бути площинними, тривимірними (в тому числі об'ємними), комбінованими.

Площинні знаки являють собою графічні композиції будь-яких форм на площині, наприклад: словесні позначення, зображувальні позначення.

Тривимірні знаки являють собою фігури і/або їх компо­зицій у трьох вимірах.

Комбіновані знаки характеризуються загальними озна­ками, властивими тривимірним і площинним знакам.

Такі позначення можуть бути виконані в будь-якому ко­льорі чи поєднанні кольорів.

 

Розглянемо окремо кожний вид позначення.

1. Словесні позначення можуть бути представлені як слова природної мови, вигадані слова або сполучення слів, аб­ревіатура слів, лозунги тощо. Вони можуть бути відтворені стан­дартними символами (шрифтом) або з використанням оригіналь­ного виду шрифту, наприклад:

 

2. Зображувальні позначення можуть бути представлені у вигляді малюнків, символів, графічних композицій будь-яких форм тощо на площині, наприклад

3. Комбіновані позначення включають словесні, зобра­жувальні елементи, виконані на площині, наприклад:

4. Тривимірні (об'ємні) позначення - тривимірне зо­браження, зокрема, особлива форма пляшки для напою, упаков­ка для джему або тривимірна форма супінатора для кросівок, наприклад:

Словесні позначення, відтворені з застосуванням оригінальної графіки можуть втратити ознаки словесного позначення і сприйматися як комбіноване позначення, в якому непросто прочитати слово, що є основою цього позначення, наприклад:

5. Іншими видами позначень,що можуть бути зареєстровані як знаки, є: колір або поєднання кольорів як такі, рухові (мультимедійні) позначення, голографічні тощо.

Колір або поєднання кольорів як таке може бути зареєстровано як знак, якщо це не основний колір (чорний, білий та сім кольорів, що складають кольори веселки). Ці кольори визнані основою для створення всіх відтінків або тонів будь-якого кольору і тому не мають розрізняльної здатності для цілей реєстрації знаків.

Прикладом використання кольору, як такого, для маркування това­рів може бути жовтий колір для обплетення електричного проводу або фіолетовий колір упаковки (етикетки) для шоколаду "MILKA".

Рухові позначення (позначення зображення, що рухається) яв­ляють собою малюнок, зображення, слова, що рухаються. Зокрема, та­ким знаком може бути анімаційне зображення, геометрична фігура, що здійснює певні рухи у часі, які можна відтворити зображенням.

Голографічні позначення класифікуються, як правило, як комбіно­вані позначення, оскільки до складу голограми можуть входити словесні та зображувальні елементи.

Останнім часом закони багатьох країн передбачають надання охо­рони особливим видам позначень, таким як звуки, запахи, світлові сиг­нали.

Звукові знаки являють собою різні звуки, зокрема музичні твори або їх фрагменти, шуми будь-якого походження, добре знані звуки та рідкі звуки, які є в природі (наприклад, звук дзвона, імітація гарчання лева), електронні звуки, яких немає в природі тощо.

Світлові знаки являють собою світлові сигнали, символи, що від­творюються з певною послідовністю та тривалістю. Наприклад, компо­зиція, утворена світловими символами у вигляді смужок різного кольору.

Прикладом запаху як торговельної марки може слугувати, напри­клад, запах пряжі, що нагадує аромат польових квітів, для виготовлення одягу, або запах рози для тканини, з якої вироблена постільна білизна за умови, що цей запах не зникає з часом протягом якого діє реєстрація такої торговельної марки.

Звукові, світлові та інші особливі види позначення за законами кра­їн, які надають таким видам позначень правову охорону як знаку, перед­бачають що ці позначення можуть бути об'єктом знака, якщо вони пред­ставлені графічно і можуть сприйматися візуально або можуть бути зо­бражені або описані у вигляді письмових пояснень, діаграмою або інши­ми візуальними засобами.

Вимоги до позначення, яке заявляється на реєстрацію як знак

Вимоги, яким повинно відповідати позначення, щоб отримати пра­вову охорону як знак, певним чином стандартизовані статтею 6^quinqu'^es Паризької конвенції про охорону промислової власності. В законах країн світу прийнято зазначати ці вимоги як абсолюті та відносні критерії охо-роноздатності позначення. Ці критерії викладені в законах як підстави для відмови в реєстрації.

Згідно з пунктом 1 статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Умови надання правової охорони

Позначення вважається таким, що суперечить:

б. Публічному порядку,якщо у позначенні наявні, зокрема антиде­ржавні, расистські лозунги, емблеми та найменування екстремістських організацій; зображення, що відтворюють насильство; зображення або імітація (спотворення) державних символів за умови, що включення їх до знаку може зачіпати інтереси (суперечити інтересам) держави тощо.

Як "публічний порядок", наприклад у Французькому законодавстві, розуміється все те, що складає фундамент суспільства.

Публічний порядок - імперативні норми господарського законодав­ства та норми, що призначені захищати (охороняти) права споживачів. Тобто, вияви недобросовісної конкуренції або недобросовісні наміри вважаються такими, що суперечать публічному порядку.

7. Принципам гуманності і моралі,якщо позначення належить, зо­крема до позначень порнографічного характеру, або містить заклики антигуманного характеру, в тому числі вияви расової нетерпимості, бо­гохульні вирази, вирази „ненормативної" лексики, слова та зображення непристойного змісту, нецензурні слова та вирази, елементи релігійної символіки, якщо їх використання у знаку може зачіпати або ображати почуття віруючих тощо.

Правові основи захисту суспільства від розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль встановлює Закон України „Про захист суспільної моралі".

Цей Закон визначає суспільну мораль як систему етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних ду­ховних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, гро­мадський обов'язок, совість, справедливість.

Відповідно до статті 2 цього Закону в Україні забороняється:

• виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порногра­фічного характеру. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціа­льно уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв.
• виробництво та розповсюдження продукції, яка:
• пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіаль­ної цілісності України;
• пропагує фашизм та неофашизм;
• принижує або ображає націю чи особистість за національ­ною ознакою;
• пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національ­них і релігійних святинь;
• принижує особистість, є проявом знущання з приводу фі­зичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;


• пропагує невігластво, неповагу до батьків;

o пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.

Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного харак­теру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, до­зволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.

Порушення суспільної моралі може бути результатом прямого транслітерування словесних позначень іноземного походження на укра­їнську або російську мови без урахування їх лінгвістичних особливостей, наприклад, назви лікарських засобів: Тадовіст", "Мандол", "Імудон", "Пе-декс", "Пердолан", "Уміран", "Дристан" тощо.

Підстави для відмови в наданні правової охорони встановлені статтею 6 Закону

8. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Закону не можуть одержати пра­
вову охорону позначення, які зображують:

державні герби, прапори та емблеми, офіційні назви держав, емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжуря­дових організацій, офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки, нагородите інші відзнаки.

Не допускається також будь-яка стилізація чи імітація (спотворення) державної символіки в знаках.

Крім офіційної державної символіки кожна держава визначає офі­ційними, тобто такими, що застосовуються в офіційних державних доку­ментах або на державному рівні певні печатки, пробірні, гарантійні, кон­трольні клейма. Тобто це положення не передбачає як підставу для від­мови зображення у складі знака печатки будь-якої юридичної особи. Такими печатками можуть бути, наприклад, печатка Державної асоціації атомної енергетики.

Вимога про те, що знак має бути здатним відрізняти товари і послуги одних осіб від товарів і послуг інших осіб, тобто повинен мати розрізняльну здатність, встановлена статтею 1 Закону а також визначена підставами для відмови згідно з пунктом 2 статті 6 Зако­ну.

9. Розрізняльна здатність характеризується наявністю у позна­
ченні певних індивідуальних ознак, за допомогою яких споживач має

.

можливість вирізняти товари або послуги одних осіб від таких самих товарів або послуг інших осіб та отримувати певну інформацію щодо товару чи послуги та особи, що пропонує товар або надає послугу.

Такі ознаки можуть бути пов'язані з формою або змістом знака і є такими, що надають знаку привабливості, виразного або своєрідного характеру, через що привертають увагу споживача і сприяють виконан­ню знаком розрізняльної функції.

Наявність у позначенні, що заявлено на реєстрацію як знак, ознак розрізняльної здатності визначається на дату подання заявки.

Ступінь розрізняльної здатності досліджується щодо позначення в цілому і визначається відносно товарів або послуг, для яких знак заяв­лено чи використовується.

При цьому не враховуються права третіх осіб. Тобто встановлюєть­ся ступінь розрізняльної здатності позначення як такого (в цілому) щодо товарів і послуг, для яких його заявлено на реєстрацію.

Окремі елементи позначення знака можуть не мати розрізняльної здатності, проте, у комбінації з іншими елементами, загальна композиція знака може набути ознак розрізняльної здатності. При цьому, якщо окремий елемент позначення займає у ньому домінуюче положення, позначення в цілому вважається таким, що не має розрізняльної здат­ності.

Звичайно не мають розрізняльної здатності позначення в яких відсутні ознаки індивідуальності, а також позначення, які через велику кількість (частоту) застосувань втратили ознаки індивідуальності.

Не мають розрізняльної здатності позначення, що: