Заблуждение

Заблуждение - иллюзорное осознание действительности, обу­словленное в каждый данный момент ограниченностью общественно-исторической практики. 3. следует отличать ото лжи - созна­тельного искажения истины - и от возникающих вследствие не­правильных действий индивида ошибок. То или иное понимание 3. свя­зано с исходными принципами теории познания. Созерцательность домарксистской философии, напр., вела к отождествлению 3. с ошибкой, порожденной несовершенством познавательных спо­собностей человека. Догадки о природе 3., о соотношении истины и 3 возникают лишь по мере формирования диалектического подхода к познанию. Так, Гегель, рассматривая истину как процесс, считал 3. не абстрактной противоположностью истине, а лишь ее моментом, исторически отграниченной («конечной») формой движения сознания к истине. В марксистской философии 3. рассматривается как ре­зультат ограниченности практики или ее понимания, что в реальном ходе познания выглядит как абсолютизация результатов освоения отдельных сторон действительности, моментов истины. Поэтому З.-не просто иллюзия, в нем фиксируется то, что лежит на поверх­ности явлений, исторически-ограниченные характеристики этих яв­лений превращаются в «естественные», а потому вечные и абсо­лютные. В этом случае, будучи основанием поведения индивидов, включенных в исторически-ограниченные формы практической дея­тельности, 3. закрепляется и превращается в предрассудок. Все это препятствует критическому осознанию действительности, а в об­щественных науках выступает как способ примирения с существую­щим. Для преодоления таких 3. необходимо изменить породившие их общественные условия, что предполагает критический подход к су­ществующему о позиций практики, взятой в ев историческом разви­тии, тенденциях и перспективах.

Я

Суждение

Суждение - мысль, выраженная в форме предложения, в к-ром нечто утверждается об объектах, и являющаяся объективно либо истинной, либо ложной. Примеры С: «Все планеты обраща­ются вокруг Сопнца», «Если число делится на 10, то оно делится и на 5», «Иванов сдаст экзамен на «отлично». Два первых С. истинны. Третье может оказаться и ложным (если выяснится, что Иванов не сдал экзамен на «отлично»), хотя высказывавший эту мысль мог по­лагать, что он высказывает истину. Гипотеза также представляет собой С. и является объективно либо истинной, либо ложной, хотя она еще и не доказана, и не опровергнута. Законы же науки - это С, истинность которых доказана. К числу С. не относятся мысли, к-рые не могут быть охарактеризованы с т. зр. истины или лжи (вопросы, приказания, просьбы и т. п.). С. можно подразделить на простые и сложные. В качестве простых в той или иной логической системе рассматриваются такие, которые в пределах этой системы явля­ются неразложимыми на иные С. Сложные С. составляются из про­стых посредством различных логических связок напр.. союзов «и» (конъюнкция), «если... то» (импликация). Истинность или ложность сложных С. представляет собой функцию истинности или ложности простых: зная значения простых С, мы можем определять значения (истинность или ложность) сложных С.

Мнение

Мнение - в античной философии недостоверное, субъективное

знание, в отличив от достоверного знания - истины. Уже элеаты резко разграничивают истину, основанную на рациональном познании, и М. основанное на чувственных восприятиях и знакомящее лишь о видимостью вещей. У атомистов М. есть результат при­текающих к человеку «образов»; чувственно воспринимаемые явления существуют во М., поистине же существуют только атомы и пус­тота. Софисты стирали грань между М. и истиной («все, что кому как кажется, так оно и есть»), что приводило их к крайнему субъек­тивизму и релятивизму. По Платону, М., делящееся на догадку и доверие, относится к чувственным вещам, в отличие от зна­ния, имеющего своим предметом духовные сущности. У Аристотеля М. есть эмпирический метод познания, предметное содержание к-рого, поскольку оно относится к случайному и единичному, мо­жет изменяться вплоть до ложного. Аристотель отличает М. от научного знания, предметом которого является необходимое и все­общее.

19. Оманливі позначення (знаки) - позначення або його елементи, які містять відомості, що однозначно сприймаються споживачем як не­правдиві, неправильні, або як такі, що не відповідають реальним фактам щодо властивостей (істотності) або інших якісних характеристик товарів або характеру послуг, походження товарів або послуг, а також відомості, що спотворюють істину, або свідомо видаються як істинні. Якщо такі відомості у позначенні є очевидним фактом і не потребують доказів або пояснень, позначення в цілому вважається оманливим.

Наприклад, вважаються оманливими позначення:

• з використанням зображення плоду-коробочки бавовни або з зазначенням - Natural для виробів із синтетичних воло­кон;
• з вказівкою MADE IN U.S.A. на етикетках для виробів, які насправді не мають ніякого відношення до США;
• комбінованого позначення (етикетки), до складу якого включено словесний елемент - назва товару, призначеної для маркування конкретного товару, заявлене відносно ін­ших товарів, (наприклад, етикетка для товару - мило,за­явлена відносно всіх інших миючих засобів, вказаних у пе­реліку товарів);
• які побічно вказують на вид конкретного матеріалу, з якого може бути виготовлено товар, а заявлені відносно товарів, виготовлених з інших видів матеріалів (наприклад, вигада­не словесне позначення "PLASTICOL";для паперових ви­робів, яке, через наявність у ньому частини - PLASTIC -пластмаса, побічно вказує на те, що товар виготовлено з пластмасового матеріалу);
• "БАЛЕТ^” із зображенням балерини для послуг театру драми тощо.

Проте, в деяких випадках позначення можуть містити фактично не­правдиві відомості про походження товару або про товар або послугу, але через нереальність асоціацій не можуть бути визнані оманли­вими.

До такої категорії відносяться знаки, які не сприймаються пересіч­ним споживачем як такі, що вказують на зв'язок між товаром і певним географічним місцем, або сприймаються як фантазійні відносно певного товару або послуги

Узагальнюючи наведені поняття, можна визначити:

Наприклад, не визнаються оманливими через нереальність асоціа­цій позначення (знаки):

"АНТАРКТИДА" для кондиціонерів, що виготовляються, в Україні або в Італії;

"САХАРА" для послуг соляріїв;

"БАЛЕТ" для товару - пудра косметична;

"APPLE" для комп'ютерів тощо.

20. Позначення, що може ввести в оману споживача - це позна­чення, що не містить відомостей, які прямо не відповідають дійсності, проте реально здатне породжувати таку можливість побічно. Такі позна­чення асоціативно породжують у св_ідомості споживача помилкову, не­правильну думку щодо властивостей або інших якісних характеристик товарів або характеру послуг, географічного походження товарів або послуг, які насправді не відповідають дійсності.

До позначень, що можуть ввести в оману, відносяться й такі, в яких окремі компоненти можуть ввести в оману (наприклад, використання зображення географічної карти або відомого місця, архітектурних об'єктів або зображення людини у національному костюмі певної країни тощо).

Критерій введення в оману має суб'єктивний характер,оскі­льки помилка (омана), як філософська категорія, ототожнюється з поми­лкою, породженою недосконалістю пізнавальних здібностей люди­ни,і даний критерій, як такий, залежить від об'єму відповідних знань конкретного споживача.

Наприклад, один споживач добре знає, що Хартвел - одне з найбільших озер на південному заході США і одне з найпопулярніших місць відпочинку в Токкоа - невеликому місті в штаті Джорджія (США), інший споживач не знає й того, що Атланта - адміністративний центр того ж штату і центр культури і бізнесу афроамериканців. Таким чином перший споживач потенційно може бути введений в оману знаком «Ха­ртвел» на італійському товарі, а другий, через відсутність відповідних знань, не буде введений в оману і відносно знака «Атланта» на товарі з Туреччини.

Діями, що вводять споживача в оману, є також використання на то­варі вказівки, наприклад про те, що упаковка масла містить менший зміст калорій ніж інша (просто тому, шо вона має меншу вагу)

Реальну можливість введення в оману споживача можуть мати як словесні, так і зображувальні позначення (знаки), а також комбіновані позначення (знаки).

Наприклад, позначення (знак) - "UKRAINIAN GIRL";в поєднанні з зображенням дівчини в національному українському костюмі поряд з дачним будиночком в карпатському стилі на фоні карпатського ландша­фту, заявлене канадською фірмою відносно товару - одяг, може ввес­ти споживача в оману щодо географічного походження товару. В даному випадку, як семантика знака "UKRAINIAN GIRL";- українська дівчина, так і зображувальна частина позначення - будиночок в карпатському стилі на фоні карпатського ландшафту, містять інформацію, що побічно вказує на зв'язок із географічним районом походження товарів - Украї­ною. Відповідно споживач сприйматиме товари, марковані таким позна­ченням, як вироблені в Україні, що може бути введенням в оману щодо місця походження товарів.

Особливі вимоги щодо неможливості введення в оману споживача встановлюються для заявлених позначень відносно такого виду товару як фармацевтичні препарати (лікарські засоби). Беручи до уваги можли­вість потенційно фатальних наслідків некомпетентного вибору такого виду товару як лікарські засоби, вважаються такими, що можуть ввести в оману позначення щодо таких товарів, які:

- породжують у свідомості споживача уяву про певну якість
(ефективність) лікарського засобу, його виробника чи місце
походження, що не відповідає дійсності, а також такі, що
схожі настільки, що їх можна сплутати із торговими назвами
лікарських засобів, які належать до інших фармакотерапев-
тичних груп - тобто є загроза заподіяння шкоди здоров'ю
пацієнтів внаслідок введення в оману.

- має ознаки іншої фармакологічної групи, ніж та, до якої він
насправді належить, наприклад, закінчення "-каїн" для пре­
парату групи антибіотиків, або містить домінуючу частину
МНН речовини, яка насправді не входить до складу відпові­
дного лікарського засобу.

- містять посилання на певну популяцію пацієнтів (наприклад:
"Маленькі друзі", прегна-, геро-, інфа- тощо), у той час, коли
показання для застосування препарату не обмежуються пе-­
вною віковою групою.

 

21. Позначення, які відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності

Не можуть одержати правову охорону також позначення, які відо­бражають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності.

До позначень, що відображають лише форму, що обумовлена при­родним станом товару чи необхідністю отримання технічного результа­ту, відносяться позначення, форма яких є формою самого товару і, як така, є необхідною при виконанні технічної або практичної функції цього товару.

Наприклад: звичайна форма електричної вилки з ріжками, стандар­тна форма флакону або пляшки є необхідними для виконання технічної та практичної функції цих товарів.

До позначень, що відображають лише форму, яка надає товару іс­тотної цінності, відносяться позначення, форма яких примітна лише сво­їм декоративним оформленням, і цінність товару підвищується лише тільки через зовнішню привабливість знака, а не через якість і популяр­ність цього товару

Форма товару вважається обумовленою його природним станом чи необхідністю отримання технічного результату, якщо вона випливає безпосередньо з його природи, технічної або практичної функції. Напри­клад, звичайна форма електричної вилки з ріжками, стандартна форма флакону або пляшки є необхідними для виконання технічної та практич­ної функції цих товарів.

Набуття права інтелектуальної власності на знак

Право на одержання свідоцтва у порядку встановленому Законом має будь-яка особа (фізична або юридична), об'єднання осіб або їх пра­вонаступники.

Не можуть бути суб'єктами права на одержання свідоцтва (подання заявки) відокремлені підрозділи юридичних осіб, утворені за законодав­ством України або інших держав, що не мають статусу юридичної особи, зокрема, філії, відділення, представництва тощо.

Особа, яка бажає отримати свідоцтво України на знак для товарів і послуг відповідно до Закону повинна подати до Державного підприємст­ва..Український інститут промислової власності" (Укрпатент) - уповнова-

женого державного закладу для розгляду і проведення експертизи за­явок, певним чином оформлену заявку.

 

Вимоги до заявки на знак для товарів і послуг

22. Склад заявки

Заявка повинна стосуватися одного знака і містити:

- заяву про реєстрацію знака;

- зображення позначення, що заявляється;

- перелік товарів і послуг, для яких заявлено на реєстрацію
позначення, згрупованих за МКТП.

У разі необхідності заявка також може містити:

- документ про сплату збору за подання заявки;

- документи, що підтверджують право на пріоритет;

- документи, що підтверджують факт реєстрації знака в країні
походження;

- довіреність, що підтверджує повноваження представника;

- документи, що підтверджують право заявника на викорис-­
тання окремих елементів у складі знака;

- дискету або компакт диск CD-R;

- аудіокасету;

- відеокасету;

- інші документи, що стосуються змісту заявки.

23. Оформлення документів заявки

Документи заявки, за винятком зображення позначення, що заявля­ється, подають в одному примірнику.

Зображення позначення, що заявляється у чорно-білому виконанні, подають у п'яти примірниках, у кольоровому виконанні у десяти примір­никах.

У разі, якщо позначення представлено стандартними символами не у кольоровому виконанні, його зображення подають в одному примірни­ку.

 

цінній або офіційно визнаній міжнародній виставці, що проходила на території однієї з держав-учасниць Паризької конвенції (виставковий пріоритет), у розділі заяви під кодом (230) зазначаються відомості щодо дати відкритого показу експоната з використанням знака на офіційній або офіційно визнаній міжнародної виставці в одній з держав-учасниць Паризької конвенції.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону за заявкою може бути заяв­лено пріоритет знака, використаного в експонаті, показаному на офіцій­ній або офіційно визнаній міжнародній виставці, проведеній на території держави - учасниці Паризької конвенції.

^ Право на пріоритет такого знака, має заявник, строк подання заявки якого не перевищує шість місяців від дати першого відкритого показу експонатів з використанням знака на офіційній міжнародній або офіційно визнаній міжнародній виставці.

26. Для цілей встановлення пріоритету виставка, проведена на території України визнається офіційною міжнародною, якщо вона влаш­тована державним або іншим органом публічної влади (президентом, адміністративними органами, торговельно-промисловою палатою тощо), і офіційно визнаною міжнародною - якщо вона визнана такою будь-якою державою або іншим органом публічної влади.

В Україні рішення про надання виставці статусу міжнародної при­ймає Рада з питань виставкової діяльності в Україні на основі докумен­тів, поданих організатором (організаторами) виставки, після проведення аудиту статистичних даних та результатів сертифікації.

Право на пріоритет знака, використаного в експонаті, показаному на офіційній міжнародній або офіційно визнаній міжнародній виставці, про­веденій на території України має заявник, який уклав з організатором виставки договір на участь у виставці (учасник виставки).

Пріоритет установлюється тільки для товарів і/або послуг, указаних у документі, що підтверджує показ експонатів на виставці або пропону­вання послуг із використанням заявленого знака.

г) У розділі під кодом (750) зазначається будь-яка зручна для листу­вання адреса на території України, ім'я або найменування адресата. За наявності вказуються номери телефону, факсу чи інших засобів зв'язку.

Як адреса для листування визначається і наводиться лише одна адреса.

Декілька заявників, що мають різні адреси, мають визначити тільки одну адресу для листування і вказати її в цьому розділі.

д) У розділі за кодом (740) наводяться відомості щодо представни­ка, якщо такого призначено Наводяться повне ім'я та адреса представ­ника. В разі, якщо представником є патентний повірений, додатково за­значається його реєстраційний номер.

Декілька заявників повинні призначити лише одного спільного пред­ставника.

є) За кодом (540) відтворюють зображення позначення, що заявля­ється.

Словесні позначення можуть бути відтворені стандартними симво­лами, якщо не заявляється про будь-які особливі характеристики знака або про будь-який певний колір. У цьому разі проставляють позначку за кодом (541).

Для відтворення всіх інших позначень проставляють позначку за ко­дом (546).

Якщо словесне позначення чи його частину відтворюється іншою мовою, ніж українська, то наводять його транслітерацію, а для слів при­родної мови, що є у складі такого позначення, наводять їх переклад українською мовою.

Якщо словесне позначення чи його частина не мають смислового значення, то за кодом (571) в описі може бути зазначений спосіб його утворення, наприклад, початкові склади декількох слів, абревіатура, вигадане слово тощо.

Якщо словесне позначення не поширене в українській мові, напри­клад, спеціальний термін, застаріле слово тощо, то в описі вказують його значення (тлумачення).

За кодом (591) зазначають колір (поєднання кольорів) заявленого позначення, якщо зображення позначення відтворюється (заявляється) у кольоровому виконанні

Якщо зображення позначення відтворюється (заявляється) у чорно-білому виконанні, то відомості про це до зазначеного коду не вносять.

Якщо як знак заявляється колір як такий або комбінація кольорів як таких, то проставляють позначку за кодом (558).

За кодом (540) таке позначення відтворюють у вигляді відбитків із поверхнею, на яку нанесено колір або комбінація кольорів

За кодом (571) наводять пояснювальний словесний опис кольору (комбінації кольорів) та його характеристики. Опис може містити відомо-

 

 

 

Заголовки класів вказують на загальні назви галузей, до яких належить товар чи послуга. Проте, зазначення їх як переліку това­рів чи послуг не означає, що знак заявляється для кожної конкрет­ної назва товару чи послуги, яка фігурує у тому класі переліку кла­сів МКТП, заголовок якого наведено у заявці.

У переліку наводяться конкретні назви всіх товарів і/або послуг кла­су, відносно яких заявляється знак.

Назви товарів і послуг зазначаються точними термінами, бажано з використанням термінів, зазначених у Абетковому Переліку МКТП

Певний товар чи послуга можуть фігурувати в Абетковому Пе­реліку в кількох місцях з різними назвами (перехресні посилання).

Вираз у круглих дужках в Абетковому Переліку може починатися з загального терміна (наприклад апарат, провідний, машини), під яким товар чи послуга не може фігурувати в Абетковому Переліку. Текст, що передує круглим дужкам, є найважливішою частиною назви, зазначеного товару чи послуги і у дужках його замінено на риску.

При цьому, слід дотримуватися таких вимог:

г) товари і/або послуги групуються за класами МКТП і наводяться у порядку зростання, при цьому кожній групі товарів і послуг передує но­мер класу, до якого відноситься дана група товарів і/або послуг;

д). формулювання "всі товари (послуги), що включені до класу" або „товари (послуги), що можуть бути віднесені до класу" не допускається як таке, що не визначає обсяг прав;

є) терміни, що використовуються у переліку для позначення назв товарів і послуг, мають бути достатньо чіткими (не мати подвійного тлу­мачення і неясних висловів) та зрозумілими для віднесення товарів і/або послуг до відповідного класу;

ж) перелік не повинен містити повторів назв товарів і послуг, напри­
клад, "конторські меблі" і "меблі конторські"; "факсимільне пере­
давання" і "передавання факсимільне" тощо. 8 заявці назва товару
або послуги повинно бути наведено тільки один раз;

з) діяльність з роздрібної та оптової торгівлі як така не є послугою
для цілей реєстрації знака;

і) назви товарів і/або послуг, які фігурують в МКТП із застосуванням круглих дужок наводяться у переліку з урахуванням синтаксису (засобів граматичного зв'язку) української мови.

Наприклад, термін "ножі (столові підставки під -)" наводиться як столові підставки під ножі";;термін "виставки (забезпечування об- ладдям -)" - як "забезпечування обладдям виставок";тощо.

Якщо назва товару і/або послуги не фігурує в Абетковому Переліку чинної редакції МКТП, визначається загальна галузь, до якої належить товар чи послуга, і яка вказана у заголовках класів. У переліку наво­диться визначений таким чином клас і точний термін назви товару і/або послуги.

Якщо назва певного товару чи послуги відсутня в Абетковому Пере­ліку МКТП, то за допомогою пояснень до МКТП слід проаналізувати мо­жливість її віднесення до відповідного класу. Назви, зазначені у перелі­ку, не повинні бути надто узагальненими, щоб не виникало подвійного тлумачення їх змісту, що має важливе значення при проведенні порів­няльного аналізу на етапі експертизи по суті. Наприклад, зазначена за­явником у 1 класі назва товару "мила", очевидно потребує пояснення - "мила на промислові потреби", тому що "мила на гігієнічні потре­би" відносяться до 3 класу. Не слід також використовувати узагальнені терміни: "художні вироби", "швейні вироби", "спортивні вироби" тощо, тому що товари, які охоплюються цими термінами, можуть бути віднесені до різних класів МКТП.

Що стосується послуг, небажано застосовувати такі невизначені те­рміни, як "консалтинг", "посередництво", "прокат", "оренда", "ви­ставки" тощо В таких випадках необхідно зазначати галузь, якої сто­суються консультаційні, посередницькі, наймові послуги та об'єкт, з яким такі послуги пов'язані, наприклад: "посередництво біржове" (36 клас); "прокат телефонів" (38 клас); "; прокат комп'ютерів" (42 клас) тощо. В разі наведення послуг щодо "виставок" необхідно зазначати призна­чення виставок, що влаштовуються - на комерційні або рекламні потре­би, чи виставки культурного і навчального призначення, для їх віднесен­ня до відповідного класу.

Доцільно також конкретизувати послугу "сервісне обслуговування комп'ютерів", яку часто відносять до 42 класу. При цьому, як правило, маються на увазі послуги щодо обслуговування як апаратного статку комп'ютерів, так і програмного статку. Виходячи з пояснень до 37 класу МКТП, послуги з обслуговування апаратного статку комп'ютерів слід відносити до 37 класу, послуги щодо роботи з програмним статком (на­приклад, оновлювання, корегування, розробляння програмного статку) -до 42 класу.

._ заявник сам не виробляє товар, а тільки реалізує товари ін­ших виробників, тобто здійснює оптовий або роздрібний продаж товарів

 

 

 

- дату відкриття виставки або дату початку відкритого показу
товарів і/або послуг на виставці;

- дату видачі документу та його номер.

Разом із таким документом можуть бути подані документи, зокрема каталоги, копії дипломів, сертифікатів тощо, що підтверджують фактич­не експонування товарів і/або пропонування послуг під цим знаком на виставці.

представника,є

32. Документом, що засвідчує повноваження

довіреність

У довіреності зазначається.

- ім'я особи, якою вона видана;

- ім'я особи, якій вона видана;

- обсяг повноважень, які надаються особі, на ім'я якої видано
довіреність. Якщо представнику надаються повноваження на
відкликання заявки або на передачу права на одержання
свідоцтва за заявкою, то про це повинно бути спеціально
обумовлено в довіреності.

- дата її вчинення, без якої довіреність вважається недійсною.
Довіреність підписується особою, яка її видала. Якщо довіреність

видається від імені юридичної особи України, то підпис особи, що має на це повноваження, скріплюється печаткою.

Строк дії довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк до­віреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Форма і строк дії довіреності, виданої поза межами України, визна­чаються за законом країни, де була видана довіреність.

Довіреність представнику, зареєстрованому в Державному депар­таменті інтелектуальної власності, для представництва особи, що про живає за межами України, може бути видана як самим заявником, так і представником у справах інтелектуальної власності, що має відповідну довіреність з правом передоручення, видану заявником. Довіреність, що видається у порядку передоручення, повинна бути нотаріально посвід­чена. Строк довіреності, виданої у порядку передоручення, не може пе­ревищувати строку основної довіреності, на підставі яко) вона видана. Із припиненням представництва за довіреністю, втрачає чинність передо­ручення.

Якщо заявка, що має містити довіреність, такої не містить, предста­вник повинен додати її до заявки самостійно або у відповідь на повідом­лення Укрпатенту. При цьому, якщо дата подання заявки передує даті вчинення довіреності, представник повинен подати разом з довіреністю заяву або інший документ заявника про схвалення ним подання заявки представником

Якщо довіреність викладена мовою іншою ніж українська, то нада­ється її переклад українською мовою.