|
| Група країн, у якій частка орних земель у структурі земельного фонду понад 50 %:
|
|
|
| 1.
| Австралія, Монголія;
| 4.
| Канада, Лівія;
|
|
|
| 2.
| Бразилія, Індонезія;
| 5.
| Росія, Японія;
|
|
|
| 3.
| Індія, Україна;
| 6.
| США, Туреччина.
|
|
| Група країн, у якій частка лік та пасовищ у структурі земельного фонду понад 50 %:
|
|
|
| 1.
| Австралія, Монголія;
| 4.
| Канада, Лівія;
|
|
|
| 2.
| Бразилія, Індонезія;
| 5.
| Росія, Японія;
|
|
|
| 3.
| Індія, Україна;
| 6.
| США, Туреччина.
|
|
| Група країн, у якій частка лісів у структурі земельного фонду понад 50 %:
|
|
|
| 1.
| Австралія, Монголія;
| 4.
| Канада, Лівія;
|
|
|
| 2.
| Бразилія, Індонезія;
| 5.
| Росія, Японія;
|
|
|
| 3.
| Індія, Україна;
| 6.
| США, Туреччина.
|
|
| Група країн, у якій частка інших (малозагосподарованих) земель у структурі земельного фонду понад 50 %:
|
|
|
| 1.
| Австралія, Монголія;
| 4.
| Канада, Лівія;
|
|
|
| 2.
| Бразилія, Індонезія;
| 5.
| Росія, Японія;
|
|
|
| 3.
| Індія, Україна;
| 6.
| США, Туреччина.
|
|
| Група країн, у якій частка зрошуваних земель у орних землях понад 50 %:
|
|
|
| 1.
| Австралія, Монголія;
| 4.
| Канада, Лівія;
|
|
|
| 2.
| Бразилія, Індонезія;
| 5.
| Росія, Саудівська Аравія;
|
|
|
| 3.
| Єгипет, В’єтнам;
| 6.
| США, Туреччина.
|
|
| Регіон світу, що має найменшу землезабезпеченість в розрахунку на одну особу:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу, що має найбільшу землезабезпеченість в розрахунку на одну особу:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу, що має найменшу частку зрошуваних земель у структурі земельного фонду:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу, що має найбільшу частку зрошуваних земель у структурі земельного фонду:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу з найбільшою часткою сільськогосподарських угідь у структурі земельного фонду:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу з найменшою часткою сільськогосподарських угідь у структурі земельного фонду:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу з найбільшою часткою ріллі у структурі земельного фонду:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу з найменшою часткою ріллі у структурі земельного фонду:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу з найбільшою часткою багаторічних лук і пасовищ у структурі земельного фонду:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу з найменшою часткою багаторічних лук і пасовищ у структурі земельного фонду:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу з найбільшою часткою багаторічних насаджень у структурі земельного фонду:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу з найменшою часткою багаторічних насаджень у структурі земельного фонду:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу з найменшою залісненістю території:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу з найбільшою залісненістю території:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу з найменшою часткою непридатних для господарства земель (льодовики, кам'янисті породи, арктичні і тропічні пустелі) структурі земельного фонду:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу з найбільшою часткою непридатних для господарства земель (льодовики, кам'янисті породи, арктичні і тропічні пустелі) структурі земельного фонду:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Обсяги світового валового збору зернових культур у кін. ХХ – на поч. ХХІ ст.:
|
|
|
| 1.
| не змінюються;
| 3.
| зменшуються;
|
|
|
| 2.
| збільшуються;
| 4.
| коливаються.
|
|
| Обсяги світового валового збору рису у кін. ХХ – на поч. ХХІ ст.:
|
|
|
| 1.
| не змінюються;
| 3.
| зменшуються;
|
|
|
| 2.
| збільшуються;
| 4.
| коливаються.
|
|
| Обсяги світового валового збору кукурудзи у кін. ХХ – на поч. ХХІ ст.:
|
|
|
| 1.
| не змінюються;
| 3.
| зменшуються;
|
|
|
| 2.
| збільшуються;
| 4.
| коливаються.
|
|
| Обсяги світового валового збору ячменю у кін. ХХ – на поч. ХХІ ст.:
|
|
|
| 1.
| не змінюються;
| 3.
| зменшуються;
|
|
|
| 2.
| збільшуються;
| 4.
| коливаються.
|
|
| Обсяги світового валового збору вівса у кін. ХХ – на поч. ХХІ ст.:
|
|
|
| 1.
| не змінюються;
| 3.
| зменшуються;
|
|
|
| 2.
| збільшуються;
| 4.
| коливаються.
|
|
| Обсяги світового валового збору жита у кін. ХХ – на поч. ХХІ ст.:
|
|
|
| 1.
| не змінюються;
| 3.
| зменшуються;
|
|
|
| 2.
| збільшуються;
| 4.
| коливаються.
|
|
| Ранг (місце) пшениці у світовому виробництві зернових порівняно з іншими культурами у кін. ХХ – на поч. ХХІ ст.:
|
|
|
| 1.
| не змінився;
| 3.
| зріс;
|
|
|
| 2.
| знизився;
| 4.
| коливався.
|
|
| Ранг (місце) кукурудзи у світовому виробництві зернових порівняно з іншими культурами у кін. ХХ – на поч. ХХІ ст.:
|
|
|
| 1.
| не змінився;
| 3.
| зріс;
|
|
|
| 2.
| знизився;
| 4.
| коливався.
|
|
| Регіон світу, що має найменше виробництво зерна в розрахунку на одну особу:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу, що має найбільше виробництво зерна в розрахунку на одну особу:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Головна зернова культура країн з мусонним типом клімату:
|
|
|
| 1.
| кукурудза;
| 4.
| пшениця;
|
|
|
| 2.
| рис;
| 5.
| просо;
|
|
|
| 3.
| ячмінь;
| 6.
| сорго.
|
|
| Регіон, в якому вирощується найбільше (понад 1/3) світового збору сорго:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу, що має найвищу вартість виробленої сільськогосподарської продукції на особу:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу, що має найнижчу вартість виробленої сільськогосподарської продукції на особу:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Субрегіон світу, що має найвищу вартість виробленої сільськогосподарської продукції на особу:
|
|
|
| 1.
| Північна Африка;
| 4.
| Східна Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Західна Європа;
|
|
|
| 3.
| Південна Америка;
| 6.
| Австралія і Нова Зеландія.
|
|
| Субрегіон світу, що має найнижчу вартість виробленої сільськогосподарської продукції на особу:
|
|
|
| 1.
| Північна Африка;
| 4.
| Західна Азія;
|
|
|
| 2.
| Середня Африка;
| 5.
| Східна Європа;
|
|
|
| 3.
| Центральна Америка;
| 6.
| острови Океанії.
|
|
| Субрегіон Азії, що має найвищу вартість виробленої сільськогосподарської продукції на особу:
|
|
|
| 1.
| Західна Азія;
| 3.
| Південно-Східна Азія;
|
|
|
| 2.
| Центральна і Південна Азія;
| 4.
| Східна Азія.
|
|
| Субрегіон Африки, що має найвищу вартість виробленої сільськогосподарської продукції на особу:
|
|
|
| 1.
| Північна Африка;
| 4.
| Середня Африка;
|
|
|
| 2.
| Західна Африка;
| 5.
| Південна Африка.
|
|
|
| 3.
| Східна Африка;
|
|
|
|
| Регіон світу з найвищою часткою рослинництва у структурі сільського господарства:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу з найвищою часткою тваринництва у структурі сільського господарства:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Субрегіон світу з найвищою часткою тваринництва у структурі сільського господарства:
|
|
|
| 1.
| Північна Африка;
| 4.
| Східна Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Східна Європа;
|
|
|
| 3.
| Південна Америка;
| 6.
| Австралія і Нова Зеландія.
|
|
| Субрегіон світу з найвищою часткою тваринництва у структурі сільського господарства:
|
|
|
| 1.
| Північна Африка;
| 4.
| Північна Європа;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Східна Європа;
|
|
|
| 3.
| Південна Америка;
| 6.
| Південна Європа.
|
|
| Субрегіон світу з найвищою часткою рослинництва у структурі сільського господарства:
|
|
|
| 1.
| Північна Африка;
| 4.
| Східна Азія;
|
|
|
| 2.
| Західна Африка;
| 5.
| Східна Європа;
|
|
|
| 3.
| Південна Америка;
| 6.
| Австралія і Нова Зеландія.
|
|
| Субрегіон світу з найвищою часткою рослинництва у структурі сільського господарства:
|
|
|
| 1.
| Північна Африка;
| 4.
| Східна Азія;
|
|
|
| 2.
| Південна Африка;
| 5.
| Південно-Східна Азія;
|
|
|
| 3.
| Південна Америка;
| 6.
| Південна Європа.
|
|
| Структура сільського господарства Південної Африки характеризується:
|
|
|
| 1.
| незначне переважання рослинництва;
|
|
|
| 2.
| незначне переважання тваринництва;
|
|
|
| 3.
| значне переважання рослинництва;
|
|
|
| 4.
| значне переважання тваринництва.
|
|
| Структура сільського господарства Північної Європи характеризується:
|
|
|
| 1.
| незначне переважання рослинництва;
|
|
|
| 2.
| незначне переважання тваринництва;
|
|
|
| 3.
| значне переважання рослинництва;
|
|
|
| 4.
| значне переважання тваринництва.
|
|
| Структура сільського господарства Східної Європи характеризується:
|
|
|
| 1.
| незначне переважання рослинництва;
|
|
|
| 2.
| незначне переважання тваринництва;
|
|
|
| 3.
| значне переважання рослинництва;
|
|
|
| 4.
| значне переважання тваринництва.
|
|
| Структура сільського господарства Північної Африки характеризується:
|
|
|
| 1.
| незначне переважання рослинництва;
|
|
|
| 2.
| незначне переважання тваринництва;
|
|
|
| 3.
| значне переважання рослинництва;
|
|
|
| 4.
| значне переважання тваринництва.
|
|
| Структура сільського господарства Південної Африки характеризується:
|
|
|
| 1.
| незначне переважання рослинництва;
|
|
|
| 2.
| незначне переважання тваринництва;
|
|
|
| 3.
| значне переважання рослинництва;
|
|
|
| 4.
| значне переважання тваринництва.
|
|
| Регіон світу, що має коефіцієнт спеціалізації з виробництва усіх найважливіших видів сільськогосподарської продукції менше 1:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу, що має коефіцієнт спеціалізації з виробництва усіх найважливіших видів сільськогосподарської продукції (окрім овочів) більше 1:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа.
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
|
|
|
|
| Регіон світу, що має коефіцієнт спеціалізації з виробництва усіх найважливіших видів продовольчої сільськогосподарської продукції (окрім овочів) менше 1:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Регіон світу, що має найвищий коефіцієнт спеціалізації з виробництва непродовольчої сільськогосподарської продукції:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Північна Америка має найвищий коефіцієнт спеціалізації у виробництві:
|
|
|
| 1.
| зерна;
| 4.
| олійних культур;
|
|
|
| 2.
| овочів;
| 5.
| молока;
|
|
|
| 3.
| фруктів;
| 6.
| непродовольчої продукції.
|
|
| Азія має найвищий коефіцієнт спеціалізації у виробництві:
|
|
|
| 1.
| зерна;
| 4.
| олійних культур;
|
|
|
| 2.
| овочів;
| 5.
| молока;
|
|
|
| 3.
| фруктів;
| 6.
| м’яса.
|
|
| Океанія має найвищий коефіцієнт спеціалізації у виробництві:
|
|
|
| 1.
| зерна;
| 4.
| олійних культур;
|
|
|
| 2.
| овочів;
| 5.
| молока;
|
|
|
| 3.
| фруктів;
| 6.
| непродовольчої продукції.
|
|
| Європа має найвищий коефіцієнт спеціалізації у виробництві:
|
|
|
| 1.
| зерна;
| 4.
| олійних культур;
|
|
|
| 2.
| овочів;
| 5.
| молока;
|
|
|
| 3.
| фруктів;
| 6.
| непродовольчої продукції.
|
|
| Динаміка виробництва продуктів харчування у розвинених країнах порівняно з країнами, що розвиваються у кін. ХХ – на поч. ХХІ ст. характеризується:
|
|
|
| 1.
| швидшим зростанням;
| 4.
| повільнішим скороченням;
|
|
|
| 2.
| повільнішим зростанням;
| 5.
| однаковими темпами зростання;
|
|
|
| 3.
| незмінним темпом зростання;
| 6.
| коливанням індексу виробництва.
|
|
| Динаміка цін на продукти харчування у світі у кін. ХХ – на поч. ХХІ ст. характеризується:
|
|
|
| 1.
| швидким зростанням;
| 4.
| швидким зниженням;
|
|
|
| 2.
| повільним зростанням;
| 5.
| повільним зниженням;
|
|
|
| 3.
| сталістю (незмінністю);
| 6.
| коливанням індексу цін.
|
|
| Рівень механізації сільського господарства у країнах, що розвиваються порівняно із розвиненими країнами:
|
|
|
| 1.
| вищий;
| 4.
| вищий у половині випадків, водночас нижчий у решті.
|
|
|
| 2.
| нижчий;
|
|
|
|
| 3.
| однаковий;
|
|
|
| Група країн з найвищим рівнем сільськогосподарського виробництва (понад 40 тис. дол. США на працівника):
|
|
|
| 1.
| Україна, Росія, Польща;
| 4.
| Мексика, Куба, Японія;
|
|
|
| 2.
| Китай, Індія, Бразилія;
| 5.
| Греція, Італія, Єгипет;
|
|
|
| 3.
| Іспанія, Лівія, Судан;
| 6.
| Данія, Бельгія, США.
|
|
| Група країн з найвищим рівнем сільськогосподарського виробництва (понад 40 тис. дол. США на працівника):
|
|
|
| 1.
| Мексика, Куба, Малайзія;
| 4.
| Китай, Індія, Бразилія;
|
|
|
| 2.
| Греція, Італія, Єгипет;
| 5.
| Україна, Росія, Польща;
|
|
|
| 3.
| Франція, Канада, Нідерланди;
| 6.
| Південна Африка, Конго, Японія.
|
|
| Найшвидші темпи зменшення частки населення, що недоїдає, у кін. ХХ – на поч. ХХІ ст. має:
|
|
|
| 1.
| Східна Європа;
| 4.
| Латинська Америка;
|
|
|
| 2.
| Східна Азія;
| 5.
| Австралія і Нова Зеландія;
|
|
|
| 3.
| Східна Африка;
| 6.
| Південна Америка.
|
|
| Тип тваринництва, поширений у лісовій та лісостеповій зонах помірного поясу:
|
|
|
| 1.
| інтенсивне молочно-м’ясне та молочне скотарство;
|
|
|
| 2.
| інтенсивне м’ясне скотарство;
|
|
|
| 3.
| екстенсивне м’ясне скотарство;
|
|
|
| 4.
| вівчарство;
|
|
|
| 5.
| поєднання інтенсивного молочно-м’ясного екстенсивного м’ясного скотарства;
|
|
|
| 6.
| екстенсивне м'ясо-молочне скотарство.
|
|
| Тип тваринництва, поширений у посушливих районах помірного та субтропічного поясів:
|
|
|
| 1.
| інтенсивне молочно-м’ясне та молочне скотарство;
|
|
|
| 2.
| інтенсивне м’ясне скотарство;
|
|
|
| 3.
| екстенсивне м’ясне скотарство;
|
|
|
| 4.
| вівчарство;
|
|
|
| 5.
| поєднання інтенсивного молочно-м’ясного екстенсивного м’ясного скотарства;
|
|
|
| 6.
| екстенсивне м'ясо-молочне скотарство.
|
|
| Тип тваринництва, поширений у пустельних та напівпустельних зонах субтропічного та тропічного поясів:
|
|
|
| 1.
| інтенсивне молочно-м’ясне та молочне скотарство;
|
|
|
| 2.
| інтенсивне м’ясне скотарство;
|
|
|
| 3.
| екстенсивне м’ясне скотарство;
|
|
|
| 4.
| вівчарство;
|
|
|
| 5.
| поєднання інтенсивного молочно-м’ясного екстенсивного м’ясного скотарства;
|
|
|
| 6.
| екстенсивне м'ясо-молочне скотарство.
|
|
| Регіон з найчисельнішим поголів'ям свиней і овець:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Європа;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Океанія;
|
|
|
| 3.
| Азія;
| 6.
| Латинська Америка.
|
|
| Регіон з найбільшим виробництвом м’яса:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Європа;
|
|
|
| 2.
| Америка;
| 5.
| Океанія;
|
|
|
| 3.
| Азія;
| 6.
| Латинська Америка.
|
|
| Країна – світовий експортер бананів:
|
|
|
| 1.
| Аргентина;
| 4.
| Еквадор;
|
|
|
| 2.
| Бразилія;
| 5.
| Перу;
|
|
|
| 3.
| Гайяна;
| 6.
| Чилі.
|
|
| Країна Південної Америки – світовий експортер пшениці:
|
|
|
| 1.
| Аргентина;
| 4.
| Еквадор;
|
|
|
| 2.
| Бразилія;
| 5.
| Перу;
|
|
|
| 3.
| Гайяна;
| 6.
| Чилі.
|
|
| Країни – найбільші виробники цукрової тростини:
|
|
|
| 1.
| Китай, Індія, США, Франція, Росія;
| 4.
| Бразилія, Індія, Китай, Таїланд, Мексика;
|
|
|
| 2.
| Китай, Індія, Індонезія, Бангладеш, В’єтнам;
| 5.
| Китай, Бразилія, Мексика, Аргентина, Індонезія;
|
|
|
| 3.
| Бразилія, В’єтнам, Індія, Індонезія, Колумбія;
| 6.
| Китай, Індія, Росія, Україна, США.
|
|
| Країни – найбільші виробники картоплі:
|
|
|
| 1.
| Китай, Індія, США, Франція, Росія;
| 4.
| Бразилія, Індія, Китай, Таїланд, Мексика;
|
|
|
| 2.
| Китай, Індія, Індонезія, Бангладеш, В’єтнам;
| 5.
| Китай, Бразилія, Мексика, Аргентина, Індонезія;
|
|
|
| 3.
| Бразилія, В’єтнам, Індія, Індонезія, Колумбія;
| 6.
| Китай, Індія, Росія, Україна, США.
|
|
| Країни – найбільші виробники кукурудзи:
|
|
|
| 1.
| Китай, Індія, США, Франція, Росія;
| 4.
| Бразилія, Індія, Китай, Таїланд, Мексика;
|
|
|
| 2.
| Китай, Індія, Індонезія, Бангладеш, В’єтнам;
| 5.
| Китай, Бразилія, Мексика, Аргентина, Індонезія;
|
|
|
| 3.
| Бразилія, В’єтнам, Індія, Індонезія, Колумбія;
| 6.
| Китай, Індія, Росія, Україна, США.
|
|
| Країни – найбільші виробники кави:
|
|
|
| 1.
| Китай, Індія, США, Франція, Росія;
| 4.
| Бразилія, Індія, Китай, Таїланд, Мексика;
|
|
|
| 2.
| Китай, Індія, Індонезія, Бангладеш, В’єтнам;
| 5.
| Китай, Бразилія, Мексика, Аргентина, Індонезія;
|
|
|
| 3.
| Бразилія, В’єтнам, Індія, Індонезія, Колумбія;
| 6.
| Китай, Індія, Росія, Україна, США.
|
|
| Країни – найбільші виробники пшениці:
|
|
|
| 1.
| Китай, Індія, США, Франція, Росія;
| 4.
| Бразилія, Індія, Китай, Таїланд, Мексика;
|
|
|
| 2.
| Китай, Індія, Індонезія, Бангладеш, В’єтнам;
| 5.
| Китай, Бразилія, Мексика, Аргентина, Індонезія;
|
|
|
| 3.
| Бразилія, В’єтнам, Індія, Індонезія, Колумбія;
| 6.
| Китай, Індія, Росія, Україна, США.
|
|
| Країни – найбільші виробники рису:
|
|
|
| 1.
| Китай, Індія, США, Франція, Росія;
| 4.
| Бразилія, Індія, Китай, Таїланд, Мексика;
|
|
|
| 2.
| Китай, Індія, Індонезія, Бангладеш, В’єтнам;
| 5.
| Китай, Бразилія, Мексика, Аргентина, Індонезія;
|
|
|
| 3.
| Бразилія, В’єтнам, Індія, Індонезія, Колумбія;
| 6.
| Китай, Індія, Росія, Україна, США.
|
|
| Головна технічна культура країн з сухим субтропічним типом клімату:
|
|
|
| 1.
| цукровий буряк;
| 4.
| бавовник;
|
|
|
| 2.
| цукрова тростина;
| 5.
| соняшник;
|
|
|
| 3.
| льон;
| 6.
| гевея.
|
|
| Головна цукроносна культура розвинених країн світу:
|
|
|
| 1.
| цукровий буряк;
| 3.
| відсутність домінування однієї з культур.
|
|
|
| 2.
| цукрова тростина;
|
|
|
| Регіон світу – головний експортер бананів та кави:
|
|
|
| 1.
| Африка;
| 4.
| Азія;
|
|
|
| 2.
| Північна Америка;
| 5.
| Європа;
|
|
|
| 3.
| Латинська Америка;
| 6.
| Океанія.
|
|
| Головні експортні товари Африки (за вартістю продукції):
|
|
|
| 1.
| вино, тверді сири, пшениця;
| 4.
| соя, цукор-сирець, яловичина;
|
|
|
| 2.
| яловичина, пшениця, баранина;
| 5.
| какао-боби, кава, необроблений тютюн;
|
|
|
| 3.
| пальмова олія, рис, каучук;
| 6.
| соя, пшениця, кукурудза.
|
|
| Головні експортні товари Північної Америки (за вартістю продукції):
|
|
|
| 1.
| вино, тверді сири, пшениця;
| 4.
| соя, цукор-сирець, яловичина;
|
|
|
| 2.
| яловичина, пшениця, баранина;
| 5.
| какао-боби, кава, необроблений тютюн;
|
|
|
| 3.
| пальмова олія, рис, каучук;
| 6.
| соя, пшениця, кукурудза.
|
|
| Головні експортні товари Південної Америки (за вартістю продукції):
|
|
|
| 1.
| вино, тверді сири, пшениця;
| 4.
| соя, цукор-сирець, яловичина;
|
|
|
| 2.
| яловичина, пшениця, баранина;
| 5.
| какао-боби, кава, необроблений тютюн;
|
|
|
| 3.
| пальмова олія, рис, каучук;
| 6.
| соя, пшениця, кукурудза.
|
|
| Головні експортні товари Азії (за вартістю продукції):
|
|
|
| 1.
| вино, тверді сири, пшениця;
| 4.
| соя, цукор-сирець, яловичина;
|
|
|
| 2.
| яловичина, пшениця, баранина;
| 5.
| какао-боби, кава, необроблений тютюн;
|
|
|
| 3.
| пальмова олія, рис, каучук;
| 6.
| соя, пшениця, кукурудза.
|
|
| Головні експортні товари Європи (за вартістю продукції):
|
|
|
| 1.
| вино, тверді сири, пшениця;
| 4.
| соя, цукор-сирець, яловичина;
|
|
|
| 2.
| яловичина, пшениця, баранина;
| 5.
| какао-боби, кава, необроблений тютюн;
|
|
|
| 3.
| пальмова олія, рис, каучук;
| 6.
| соя, пшениця, кукурудза.
|
|
| Головні експортні товари Океанії (за вартістю продукції):
|
|
|
| 1.
| вино, тверді сири, пшениця;
| 4.
| соя, цукор-сирець, яловичина;
|
|
|
| 2.
| яловичина, пшениця, баранина;
| 5.
| какао-боби, кава, необроблений тютюн;
|
|
|
| 3.
| пальмова олія, рис, каучук;
| 6.
| соя, пшениця, кукурудза.
|
|
| Основні риси сільського господарства як галузі економіки.
|
|
| Основні риси технічних змін сільського господарства у 1900-70 рр.
|
|
| Основні риси технічних змін сільського господарства у 1970-80 рр.
|
|
| Основні риси сучасних технологічних змін сільського господарства.
|
|
| Основні риси сучасних змін структури сільського господарства.
|
|
| Основні риси сільського господарства як складової агропромислового комплексу.
|
|
| Особливості географії світового зернового господарства.
|
|
| Особливості спеціалізації сільського господарства регіонів світу.
|
|
| Особливості рівня розвитку сільського господарства регіонів світу.
|
|
| Особливості структури сільського господарства регіонів світу.
|
| | | | | | | | | | | | | | | | | | |
