Установка

Уявлення Навіювання

Конформність

Психологічна установка – головна умова, необхідна для прийняття навіювання. Вона сприяє сугестії тому, що виражає потребу, яку навіювання має задовольнити. Конформність, хоч і підвищує сприйняття до навіювання “підігрівання” емоцій, але не являється безумовно необхідною умовою. Її потребують особи, які без наслідування не можуть розвивати уяву до необхідного для сугестії ступеня. Уяву учнів підвищує емоційно багата мова вчителя, інтер’єр класу, сучасні ТЗН тощо.

На відміну від сугестії, яка проводиться в лабораторних умовах, навіювання в педагогічній діяльності, спорті, релігії, мистецтві завжди високе. Це пояснюється вираженою психологічною установкою; готовність до сприйняття такого роду впливу підвищеною необхідністю в них. Широкий діапазон сугестивності дітей і обмеженість власного досвіду потрібно враховувати в педагогічній діяльності.

У світ дорослих дитина приходить із країни дитинства. В ній маленька людина сприймає світ швидше почуттями, ніж розумом, наділяє його певними фарбами, звуками, запахами. У дітей свої закони радості і печалі. І від того, як пройшли дитячі роки, хто був поряд із дитиною, чим наповнив уяву, залежить, якою вона ввійде в світ дорослих.

Які відповіді отримує дитина на свої численні “Чому”, таким і буде образ її думок.

Особлива податливість дітей до навіювання обумовлена тим, що дитина неготова до розуміння своєї поведінки. Вона не може орієнтуватися у складних соціальних умовах, лише наслідуючи дорослих і перш за все батьків.

З покоління в покоління передаються різні трафаретні поведінкові стереотипи – звичаї. Вони прищеплюються позасвідомим наслідуванням. Звичаї легко прищеплюються в дитячому віці, коли емоційність та установка на навіювання. Некритичність сприйняття, довіра до батьків та дорослих особливо велика. Завдяки цьому дитина засвоює моральні, соціальні, правові норми раніше, ніж починає розуміти їх зміст.

Навіювання має велике значення і в навчальному процесі. Пирогов М. І. Писав: “ Головне, на мою думку, в навчанні дітей полягає не в тому, що їм повідомляється, а в тому, як їм повідомляється виучуване. Самі звичайні і щоденні предмети добре і майстерно навіяні дитині, для неї в сто разів корисніші в майбутньому, ніж самі високі істини, погано викладені”.

Навіюваність сприяє підвищенню рівня навальності, вона дозволяє швидше і легше отримати знання, виробити навички та вміння. При навчанні школярів з низьким рівнем навальності варто більше уваги приділяти сугестивному впливу. Одночасно у легко навіюваних дітей необхідно систематично формувати критичність, самостійність, ініціативу, творче ставлення до діяльності, здатність до аналізу, синтезу. У пізнавальній діяльності сугестивність може компенсувати недоліки їх навальності. І. Є. Шварц рекомендує враховувати індивідуальні особливості навіюваності школярів.

Вплив навіювання може надходити як від окремої людини, так і від групи, або від комплексу соціальних факторів (звичаїв, ритуалів, розваг, панівних ідей і т. п.). Розглянемо закономірності, які підвищують сугестивний вплив в залежності від джерела останнього.

Механізм сугестивного впливу полягає в умінні педагога встановити контакт або організувати, відповідно до навчально-виховної програми, ситуацію з метою відкрити шлюз із свідомості в підсвідомість для вводу інформації та її реалізації на некритичному рівні.

Технічною основою навіювання є вміло побудована гра, яка спирається на розвинуту уяву і психологічну установку школярів. Завдяки емоційній підтримці, уява розігрується так сильно, що вдається включити дітей в процес співпереживання (співпереживання – це уява з дуже високою навіюваністю і яскраво сугестивною спрямованістю). Коли учень слухає вчителя, то він заражається його думками та почуттями. Педагог і діти ніби настроюються на одну хвилю. Учитель впливає на учнів, вони – на нього, підвищують емоційний заряд педагога. При цьому сугестивний вплив різко зростає.

Вербальне навіювання базується на мовній взаємодії вчителя і учня. Дану взаємодію можна подати графічно у вигляді театраедів, в основі яких лежать акти словесної дії та сприйняття мови учнями, а у вершинах – наслідки взаємодії цих актів.

 

Учитель Учень

 

 

Натхнення Відвертість

Впевненість некритичність

Д Д

 

 

Висловлює Тембрує А В

 

А С

 

Розуміє С

Отже, коли вчитель добре промовляє слова (приємний голос, чітка дикція), то учні добре чують його. Якщо він яскраво інтонує (в одному випадку інтонація розглядається як логічна мелодія думки, як її мелодійний малюнок), “малює” голосом думку, то учні легко розуміють зміст мови. Якщо при цьому вчитель ще й тонко тембрує (накладає на логічну інтонацію тембральне забарвлення мови, народжене внутрішнім життям), то учні відчувають мову вчителя, співпереживають йому, заражаються його почуттями.

Розглянемо вимоги, які ставляться перед педагогом для підвищення ефективності впливу навіювання для дітей:

• авторитет учителя;
• спрямованість і реалізація впливу на учнів (здійснюється через емоційно-чуттєву сферу);
• ставлення до впливу: внутрішнє переживання і оцінка впливу мають бути відсутні;
• навіювання ефективніше, коли воно має емоційно-змістову насиченість і супроводжується відповідною мімікою, жестами, інтонацією голосу, причому ключові слова виділяються чіткіше, різкіше, напруженіше і обов’язково владно-сугестивним голосом;
• мовна атака має бути м’якою (стулення зв’язок співпадає з початком видихання зв’язок природно зближені та такі, що вільно коливаються, народжують плавний звук, без різких поштовхів та придихання);
• мова: короткі, чітко побудовані фрази (формули навіювання);
• опосередковане навіювання спирається на фрази у формі поради чи іронії;
• постійне посилання на авторитет: вчених, письменників, героїв художніх творів, телебачення..., наведення яскравих переконуючих фактів;
• необхідно спиратися на уявлення, які будуть учням приємними, бажаними;
• впевненість та відвертість у всьому: голосі, манерах, жестах, діях;
• навіювання ефективніше, коли вплив іде не на одного учня, а на клас;
• підвищує навіюваність класу і соціально підібране “нерозумне запитання-сумнів” і переконлива “розумна” відповідь з демонстрацією фактичних доказів;
• коли пряме навіювання супроводжується опосередкованим;
• постійне повторення навчально-виховного матеріалу;
• вільне володіння матеріалом.

Навіювання має місце і в народній педагогіці. Який же сугестивний вплив здійснюють звичаї, ігри, ми показали вище. Зараз же розглянемо, як впливають приказки, прислів’я вербального матеріалу, проходить трансформація змісту і значення, перехід від змісту до значення опосередковується дією, що є показником ефективності розуміння. Найбільш ефективний сугестивний вплив здійснюють вирази, які опираються на реальну фізичну дію або персоніфіковані навіювання-застереження на зразок: “Не їж зелених яблук – в животику жабки заведуться”, “Не руйнуй пташиних гніздечок – осліпнеш”, тощо.

Прислів’я, які вчитель має використовувати для впливу на дітей з певною метою, приведені у практичній частині.