Види інновацій.

Место проведения:

Г.Чебоксары ул Композиторов Воробьевых 16 офис 203/1 2 этаж конференц –зал фотостудии Геометрия (телефон студии (8352) 37-18-18). Ваш вклад в обучение составит 3500 руб. членам Ассоциации Молодых стоматологов 2500руб.

 

1.

Бібліотека сьогодні знаходиться у багатовимірному інформаційному, культурному та освітньому просторах, а точніше - на їх перетині, і це визначає специфіку її діяльності, що полягає: по-перше, у наслідуванні всіх проблем і протиріч кожного з названих напрямів. А це такі глобальні, як: протиріччя між вільним доступом до інформації і цензурою, якій належить забезпечувати дотримання етичних і культурних норм життя суспільства; між доступністю інформації для кожного користувача і постійним підвищенням її вартості в якості стратегічного ресурсу. По-друге, працюючи з установами та організаціями, що спеціалізуються лише в одному із напрямів діяльності (дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні школи, ліцеї, гімназії, засоби масової інформації та багато інших), бібліотека постійно шукає і знаходить своє місце, надаючи користувачам послуги, які ці організації не можуть їм запропонувати. По-третє, бібліотека, як своєрідний ланцюжок, об'єднує завдання і функції інформаційної, культурної і освітньої сфер, і в цьому - одночасно унікальність і складність бібліотечно-бібліографічної діяльності.
Робота бібліотеки ззовні, на перший погляд, відкрита і зрозуміла, але, разом з тим, соціальна роль самої бібліотеки ще не повною мірою сприйнята суспільством. Очевидним є факт, що наші читачі і не знають про всю складність роботи бібліотеки. Приходячи щодня за необхідною інформацією і отримуючи її, вони навіть і не здогадуються, скільки бібліотечних служб задіяно для максимального задоволення їхніх запитів (комплектування, каталогізування, збереження фонду, уточнення запиту користувача). Тобто, мова йде про ті процеси, які залишаються поза увагою читача, а самі бібліотекарі не хочуть, не вміють або вважають за непотрібне донести це до нього. Звідси і поширена думка про простоту праці бібліотекаря і роботу бібліотеки взагалі. Це питання полемічне. І така з найважливіших служб бібліотеки, як науково-методична робота теж незнана нашими читачами, бо говорять про неї, переважно, фахівці. А розвиток та вдосконалення діяльності бібліотек у сучасному мінливому світі, неможливий без якісного методичного забезпечення. В той же час методична робота, мабуть, єдиний напрям діяльності бібліотек, що користується сумнівною репутацією. Тому часто і постає питання: методист: хто він і навіщо потрібен? Такі питання і таке ставлення мабуть викликані:
· малочисельністю методистів. Немає, мабуть, ніде даних - який вони становлять відсоток загальної кількості бібліотечних працівників, але навряд чи їх буде 1-2 %. Специфіку методичної роботи зрозуміти й оцінити взмозі лише ті, хто займається нею безпосередньо;
· непопулярністю багатьох видів методичної роботи (контроль за дотриманням технологічних процесів, станом плановозвітної документації, наявністю необхідних організаційно-розпорядних документів). Методист - традиційний зберігач бібліотечних технологій і консультант з усіх напрямків роботи, тому він просто змушений цим займатися;
· недостатньою конкретизацією методичної служби - робота методистів творча, у них нема звичних бібліотечних навантажень, тому багатьом бібліотечним працівникам здається, що підготувати документ, розробити програму або ж анкету, проаналізувати звіт чи який-небудь процес - це ніби і не робота.
Чим повинен займатися методист, а чим не повинен, що входить у його обов'язки, а що ні - про це вже говорилось і говориться немало, але єдиної точки зору нема. Можливо, це і не потрібно: загальні рамки окреслено - в залежності від характеру завдань, можливостей і рівня методичної служби специфіка діяльності може бути різною, як і діяльність кожної бібліотеки зокрема. Це право закріплено Законом (Розд. iV. Ст. 20 - "Права бібліотек" - "Бібліотеки в порядку, передбаченому їх статутами (положеннями), мають право самостійно: - визначати зміст, напрями та форми своєї діяльності"). Роль бібліотечних методистів і раніше, і в наш час, що стрімко змінюється, сприймається неоднозначно - адже в них бачать тільки провідників догматичної ідеології та гвинтиків адміністративної системи. При цьому забуваючи, що ідеологічні догми і директиви діяли і діють всюди - у комплектуванні фондів, у бібліографічній діяльності, в обслуговуванні читачів. Не варто і не можна надавати права та обов'язки управлінця методистам, бо вже зараз методичні служби взяли на себе відповідальність, але не отримали повноважень: при цьому, чим вищий рівень методичного центру, тим менше у нього прав. Але треба визнати, що досягнення наших бібліотек - беспосередній результат подвижницької роботи методистів усіх рівнів. І в той час, коли в професійній пресі то розгорається, то затухає дискусія про необхідність методичної роботи, її спеціалісти займаються копіткою працею. Якби не називали сьогодні методиста - координатор, консультант - суть його спеціалізації - допомога колегам, одне одному, а в кінцевому результаті - нашим читачам. Єдино можливий стиль роботи сучасного методиста полягає у сприянні і рекомендаціях бібліотекам з питань їхного функціонування.
Науково-методична робота бібліотек - це сукупність двох самостійних складових. Одна з них - це методична робота в колективі бібліотеки або ЦБС, друга - надання методичної допомоги бібліотекам мережі. В основі методичного забезпечення повинна бути науково-дослідна діяльність методцентрів, оскільки в системі "наука - методика - практика" методичній діяльності належить центральне місце. Таким чином, між науково-дослідною і науково-методичною діяльністю існує органічний зв'язок.
Поєднавши таку діяльність, Черкаська ОДБ провела анкетування працівників дитячих бібліотек області в рамках соціологічного дослідження "Проблеми сучасного стану методичної роботи з точки зору бібліотекарів-практиків". Найбільш ефективною формою в методичній роботі, за відповідями респондентів, визнане особисте спілкування - його не можна замінити нічим. Свою життєвість і гнучкість підтвердила консультаційна діяльність методистів. На запитання про роль обласної бібліотеки в забезпеченні системи безперервної освіти, бібліотекарі підтвердили її пріоритетне значення в організації проведення семінарських занять, курсів, практикумів, "круглих столів", творчих дискусій. На їхню думку, саме обласна бібліотека на сучасному етапі є координаційним центром та єдиним джерелом інформації і розповсюдження передового досвіду. Вона повинна забезпечувати органічне поєднання ґрунтовних професійних знань з сучасним баченням суспільних проблем, новим мисленням і професійною мобільністю фахівця, тобто, здійснити перехід від освіти "підтримуючої" до освіти "інноваційної". Бібліотекарі-практики також висловились за необхідність подальшої підготовки письмових методичних матеріалів (тематичні бюлетені з досвіду роботи, сценарії нових форм масової роботи тощо). Пропонована тематика досить різноманітна, але переважає краєзнавча, правознавча, екологічна, морально-етична та матеріали з оперативною інформацією про зміни в бібліотечно-бібліографічній діяльності, що враховують потреби сьогодення. Стосовно платних послуг - методичні послуги повинні бути безкоштовними - теоретично це можливо, але як виняток, розробка методичних матеріалів на замовлення і надання методичної допомоги на місцях за викликом допускається.
У навчальному посібнику "Методическое обеспечение библиотечной деятельности" (М.: ИПО Профиздат, 2002) його автор, відомий фахівець А. Ванєєв пише: "Библиотеки - методические центры не вправе переводить бесплатные методические услуги в платные. Платная методическая помощь допустима лишь при издании методических пособий, требующих от методической службы дополнительных затрат, а также при оказании методической помощи библиотекам других ведомств, не имеющих своих методических служб, на договорной основе". (с. 65). Але реалії нашого життя змусили бібліотеки всіх рівнів перейти до платних послуг і в методичній роботі також.
Підготовка видань: "Аналітичний огляд діяльності...", "Статистичний огляд діяльності..." це поєднання науково-дослідної і науково-методичної функцій бібліотек. Мета першого - узагальнення і характеристика ситуації в бібліотечній справі області, виявлення тенденцій розвитку, загальний огляд справ у бібліотеках для дітей, а також висвітлення найбільш яскравих подій даного періоду. Останнім часом такі ОДБ, як Дніпропетровська, Черкаська, Хмельницька, Житомирська вже видають досить ґрунтовні "Аналітичні огляди...". Результатом аналітичної діяльності Львівської ОДБ став випуск рекламно-інформаційної карти передового бібліотечного досвіду "Бібліотечна карта Львівщини", а також відкрито "Музей бібліотечної реклами" - тематичний стелаж, на якому представлено найкращу рекламну продукцію бібліотек для дітей Львівщини, інформацію про заходи, бібліотечні послуги, статті з періодики про роботу бібліотек та багато ін.
За допомогою статистичних даних бібліотекарі доводять свою необхідність суспільству, представникам владних структур. А доводити це потрібно не емоціями, а соціологічними даними та економічним аналізом ситуації у регіоні. І не забувати, що становище державних бібліотек у всі часи залежало від соціально-економічної ситуації в країні. Директори обласних бібліотек та методисти краще за інших усвідомлюють, що стан бібліотек для дітей і вчора й сьогодні - це досить суперечливий процес розвитку, який поєднує у собі позитивні, негативні явища, гостроту невирішених питань та пошук шляхів виходу з кризових ситуацій. Адже не можна не бачити того, що нерідко культурна політика лише декларується і не завжди відповідає реаліям життя. Перш за все, це стосується питання функціонування мережі бібліотек для дітей, поповнення їх бібліотечних фондів, підготовки професійних спеціалістів та ін. Проблеми такого характеру обговорюються нами у пресі і це допомагає, певною мірою, вирішувати їх більш глобально.

 

2.

Бібліотечне обслуговування дітей та юнацтва сьогодні – сфера бібліотечної діяльності, що потребує найбільшої гнучкості. Бажання юних самореалізуватися, стати повноцінними та відповідальними громадянами України, зміни у програмах навчальних закладів, потреби суспільства в професійно підготовленій молоді – все це сприяло тому, що домінуючими категоріями користувачів у книгозбірнях області стали діти та юнацтво.

Дані статистики свідчать про постійне зростання інтересу дітей та молоді до читання та інформації. Протягом 2007 року послугами бібліотек області скористались 125351 юнаків і дівчат, що на 1,5 тис читачів більше ніж торік, відповідно на 77тис. збільшилась і кількість їх звернень до книгозбірень області. Кількість обслужених дітей – 170254, і становить 32.5% від загальної кількості користувачів.

З часу утворення мережі бібліотек, що обслуговують дітей та юнацтво, однією з основних їх функцій стала методична. Сьогодні методист самостійно вирішує різноманітні питання методики і практики бібліотечної справи Він одночасно і генератор ідей і їх реалізатор, дослідник і експериментатор, здатний аналізувати процеси, визначати тенденції їх розвитку, розробляти конкретні, виконувані в тих чи інших умовах рекомендації для бібліотечних працівників, визначати їх потреби.

Одним із головних завдань методичної служби є розвиток самостійності, творчої ініціативи, підвищення відповідальності, професійна соціалізація особистості бібліотекаря, швидке його входження в усвідомлену професійно-продуктивну діяльність, перетворення із спеціаліста, який володіє певними знаннями, на професіонала, який має власну думку про напрямки своєї роботи, її зміст та результати.

Методична служба бібліотеки визначає такі основні напрямки роботи – консультативна допомога, аналітична та дослідницька діяльність, підвищення професійного рівня бібліотекарів та інноваційна робота.

Одна з найголовніших функцій методиста – професійне консультування, тобто конкретна консультаційно-методична допомога або пошук виходу з проблемної ситуації. Суттєве завдання бібліотеки як методичного центру ми бачимо в тому, щоб навчити бібліотекарів області діяти професійно, шукати нешаблонні підходи і рішення в роботі з дітьми та юнацтвом.

Особливо важливими сьогодні є конкретна методична допомога і вирішення проблем під час виїздів на місця. В першу чергу це – комплексне обстеження діяльності бібліотек області, що здійснюються спільно з ЗОУНБ. Ця аналітична діяльність бібліотеки пов’язана з вивченням ситуації з обслуговування дітей та юнацтва в ЦБС області. Її мета – зафіксувати і охарактеризувати стан, виявити тенденції, звернути увагу на недоліки, дати загальну оцінку роботи з юними користувачами. Моніторинг виконання планових показників в основному проводиться під час щорічних звітів. Порівняльний цифровий та текстовий аналіз кожної ЦБС спонукає до покращення основних показників роботи. Результати аналізу діяльності ЦБС області подаються в спільному оглядово-аналітичному матеріалі “Бібліотеки Закарпаття в дзеркалі статистики”, інформаційному бюлетені “Бібліотеки Закарпаття для дітей. Цифри і факти”.

Бібліотеки, тісно співпрацюючи з центрами соціальних служб сім’ї та молоді, центрами зайнятості, правоохоронними органами, медичними установами, проводять змістовні просвітницькі заходи, більшість з яких проводяться в рамках клубів за інтересами для юнацтва, що в області нараховується 81. Слід відмітити роботу клубів «Діалог» (ЗОДЮБ, Рахівська ЦБС), «Правознавець» та «Афродіта» (Виноградівська ЦБС), «Підліток і закон» (Іршавська ЦРБ), «Орієнтир» (Міжгірська ЦРБ), «Старшокласник» (Мукачівська ЦМБ). Засідання проводяться у формі вікторин, бесід-діалогів, турнірів юних правознавців, диспутів, рольових ігор, дискусій, усних журналів.

Значна увага приділяється патріотичному і громадському вихованню підростаючого покоління. Враховуючи зростаючий інтерес молоді до історичного минулого України, її суспільно-політичного устрою, формування державності, в бібліотеках області діють книжково-ілюстративні виставки, виставки-роздуми, стенди. З метою повернення історичної пам’яті про Голодомор 1932-33рр., в усіх бібліотеках відбулися уроки-реквієми, години та вечори пам’яті, години спілкування: «Нація, яка переборола смерть», «Голгофа голодної смерті», «Голодомор в художній літературі», «Голодомор – біль народний», «Запалимо свічку пам’яті разом», «Правда про Голодомор», «Українська ніч 1933рр.», «Забуттю не підлягає».

 

В умовах переходу до інформаційного суспільства загострюється суперечність між невпинно зростаючими обсягами знань, що створюються суспільством і підлягають поширенню в часі та просторі, з однієї сторони, і обмеженими можливостями системи документальних комунікацій "ери Гутенберга", основа яких базується на друкованих носіях, з другої. Необхідність розв’язання згаданої суперечності потребує кардинальної активізації робіт зі створення та впровадження в практику діяльності бібліотек новітніх комп’ютерних технологій. Вони мають забезпечити перехід до корпоративних технологій обробки документальних потоків і формування в Україні єдиного науково-інформаційного простору, а також розробку інтелектуальних технологій аналітико-синтетичної переробки інформації та екстракції знань

Бібліотечнаинноватика - це нове самостійне напрям бібліотекознавства, яка визначає специфіку змін - у бібліотеках, методику вивчення та ефективного використання. Як наукова дисципліна вона націлена на вдосконалення бібліотечної діяльності з урахуванням синтезу нових знань, ідей, винаходів і технологій. Сюди і розробка планування організації та реалізації інноваційної діяльності бібліотек. Інновація - це результат змін, отриманий з урахуванням упровадження нових технологій, послуг і методів управління, довели свою ефективність яких і доцільність за умов.

Для розвитку інноваційної діяльності бібліотечному фахівцю необхідно як розумітися на професійних питаннях стратегічного і програмно-цільового планування, але навчитися почуватися впевнено, приймаючи управлінські рішення. І це отже, необхідно:

1. твердо відстоювати свою думку,

2. вести конструктивний діалог,

3. визначати «фронт» першочергових завдань,

4. брати себе відповідальність за ініціативу,

5. доводити справу кінця,

6. працювати у «команді».

Предметом обговорення є проблема комп'ютеризацію, що доводить комп'ютеризація – не мета, а засіб спільної прикладної діяльності бібліотекаря і користувача. У умовах будь-яка ідея творчу особистість, що з пошуком способів входження бібліотеки відкрито інформаційно-освітню середу, є базою для інновації.

Проте чи всяка ідея, навіть найбільш розумна і сучасна має можливість книги стати бібліотечної інновацією. І тому має бути створена всі необхідні умови, вона повинна переважно пройти крізь ці етапи своє втілення. Навіть найоригінальніша ідея не матеріальна, тому нестійка у свідомості, залежить від стану свого «носія». На реалізацію ідеї важко надихнути колег П.Лазаренка та підключити громадськість. Вона потребує розробки та документування, визначення переваг, проблем розподілу обов'язки, і відповідальності між членами ініціативної групи фахівців, здатних втілити навчання у реальність.Документированная розробка ідеї може висловити у вигляді проекту, концепції чи задуму. Далі піде експериментальне впровадження. Лише на самій його основі ми можемо встановити, чи є обрана нами ідея реальністю чи утопією. Аналізуючи цей етап виявляються проблеми освіти й недоліки розробки, коригується технологія впровадження, визначається необхідність перетворення нововведення до форми інновації. Інновація ж вимагає свого закріплення та розвитку у діяльності бібліотеки.

Інформатизація бібліотек на практиці — це нові можливості в обслуговуванні читачів і абонентів, забезпечення доступності фонду, збереження каталогів, вивільнення співробітників від ряду рутинних робіт по підготовці картотек, видань, списків, замовлень, листів, звітної документації тощо. А головне — максимальне використання світової скарбниці знань, забезпечення можливостей виходу в інформаційний простір для задоволення на сучасному рівні потреб користувачів в документній інформації. Ці завдання можливо вирішити лише за умови активного використання прогресивних інформаційних технологій на базі мережевої інтеграції інформаційних ресурсів

Основні напрями розвитку інноваційної діяльності:

1. Трансформація соціальної місії публічних бібліотек в сучасних умовах: гуманізація бібліотечної політики; розвиток бібліотеки як центру культурних та соціальних ініціатив.

2. Вдосконалення формування універсального фонду, національного інформаційного ресурсу. Наукове опрацювання фонду.

3. Поліпшення стану інформаційного обслуговування в бібліотечних установах.

4. Подальший розвиток процесу забезпечення доступності до інформаційних ресурсів книгозбірні.

5. Підвищення оперативності виконання інформаційних запитів користувачів бібліотеки.

6. Ефективне використання інформаційних технологій. Розвиток процесів комп’ютеризації та телекомунікацій.

7. Удосконалення науково-інформаційного забезпечення інноваційної діяльності.

8. Створення бази даних науково-методичного забезпечення діяльності бібліотек.

 

4.

На переломному етапі розвитку суспільства переглядаються багато традиційні методи бібліотечної роботи, виникає необхідність оновлення та збагачення колишніх теоретичних і практичних установок з тим, щоб найкращим чином відповісти на численні питання часу. Основу інновацій становить професіоналізм. Коли інновація усвідомлена, вона стає нововведенням-загальним надбанням. Істинність інновацій полягає в її позитивному впливі на якість обслуговування, коли у кожного читача зростає задоволеність роботою бібліотеки. Нововведення потребують регулярного відстеження, експертної оцінки. Завдання методичних відділів - вчасно помітити позитивний досвід бібліотеки, і проаналізувати його. Процес розробки інноваційних проектів - справа досить трудомістка. Потрібен зусилля з боку і керівників бібліотек, і молодих фахівців для здійснення задуманого, фінансове забезпечення інноваційної роботи бібліотекарів, інформаційна підтримка їхньої творчості.

Види інновацій.

Основними об'єктами інновацій є: послуги та продукція; бібліотечна технологія; організаційний розвиток бібліотеки; соціальна база змін. До основних видів інновацій відносять: продуктові та сервісні інновації, коли зміни підлягають послуги та продукція, технологічні інновації, якщо змінюються процеси бібліотечної технології; організаційні інновації, коли виробляються структурні зміни, реорганізуються існуючі відділи або створюються нові; соціальні інновації, якщо підлягають зміні методи управління бібліотечним персоналом, традиції формування колективу та інші соціальні аспекти.Всі зазначені види інновацій (продуктові, технологічні, організаційні та соціальні), в свою чергу, поділяються на радикальні (базисні) і модифікуючі (поліпшують) інновації. Перші передбачають використання принципово нових підходів, заміну старих об'єктів новими, а другі - поліпшення існуючих об'єктів, модернізацію послуг / продукції, технології, організаційних та соціальних прийомів управління.

Інновації найчастіше ініціюються споживачами і обумовлені потенційним попитом на нові види послуг та продукцію, дискомфортом і зниженням якості обслуговування, підвищенням цін на певні види ресурсів, незадоволеністю співробітників результатами своєї роботи та ін. Будь-які достатньо серйозні зміни в одній сфері діяльності бібліотеки (зміни одних об'єктів), як правило, вимагає негайних змін до сполучених дільницях, а іноді і загальної перебудови управління бібліотекою.Особливий вплив на перебудову всієї системи управління організацією надає реалізація базисних інновацій. Використання принципово нових підходів, технологій, заміна старих об'єктів новими, як правило, викликає необхідність у впровадженні комплексу взаємопов'язаних нововведень, так званих, інноваційних кластерів. Кластером в інноватиці називається сукупність інновацій, сконцентрованих на певному відрізку часу і в певному просторі у вигляді цілісної системи нових продуктів, технологій і організаційних перетворень.

Так, наприклад, впровадження автоматизованих засобів обліку та обробки інформації обов'язково спричинить зміну всіх технологічних процесів організації обслуговування, відіб'ється на комфортності бібліотечної середовища, як для користувача (у частині швидкості виконання запиту та отримання інформації (документа), так і для бібліотечного працівника в частині скорочення рутинних операцій при пошуку та надання інформації, видачі документів).

Це, в свою чергу, спричинить зміну (розширення чи скорочення) традиційних функцій відділів бібліотеки, проведення співробітників, якості їх діяльності. При цьому вдосконалення одного окремо взятого напряму зовсім не обов'язково призведе до поліпшення діяльності бібліотеки в цілому.

У сфері будь-якого виробництва найважливішим об'єктом змін є підсумкові продукти (товари і послуги) діяльності організації, при зміні яких створюються продуктові інновації. Зміни в продуктах (товарах / послугах) пов'язані зі змінами в технології їх створення і надання (технологічними інноваціями). В кінцевому підсумку, саме з метою максимально повного й оперативного задоволення потреб користувачів бібліотек перетворень в галузі організаційної структури бібліотек і вдосконалення методів управління персоналом повинно привести не тільки до зниження витрат, (витрат) і до підвищення ефективності бібліотечної діяльності, а й до підвищення якості обслуговування, до вигод для користувача.Продуктові та технологічні інновації видимі для користувача і різних категорій партнерів бібліотеки, швидко стають відомими професійному співтовариству. Зміни в асортименті і технології обслуговування підвищують інтерес до бібліотеки різних груп громадськості (представників ЗМІ, влада, бізнес структур тощо), залучають до співпраці з нею нових партнерів, спонсорів та меценатів, видавців і фахівців методичних центрів.Соціальні та організаційні інновації поширюються на внутрішню "життя" бібліотеки, стосуються засобів і способів управління, розвитку творчих здібностей, методів формування інноваційної культури. Вони грунтуються на традиціях бібліотеки, залежать від позиції її керівника, його активності, особистісних і ділових якостей як лідера і організатора змін.Найважливішим об'єктом інновації є послуги та продукція, інноваційними змінами схильне все, що пов'язане з їх створенням і використанням: технологія, сервіс, соціальні відносини.

Тому особливе значення має розробка кластерів, що включають комплекс взаємопов'язаних продуктових, технологічних організаційних та соціальних інновацій.При виборі об'єктів інновацій визначається той напрямок діяльності, що найбільшою мірою потребує зміни відповідно до поставленої мети розвитку та при модернізації якого, бібліотечний персонал зміг би проявити свої здібності і досягти позитивних результатів.Будь бібліотека прагне не тільки до визначення протиріч обмеженості ресурсів, зниження витрат (витрат), але і до отримання господарських і соціальних вигод. В кінцевому рахунку, будь-які інновації повинні впливати на зростання задоволеності результатами своєї праці як користувачів бібліотеки, так і її співробітників, підвищувати лояльність всіх учасників бібліотечної діяльності, формувати соціальний престиж бібліотеки.

 

5.

Методична робота в сучасних умовах набула фундаментального значення, яке полягає у забезпеченні адекватного реагування бібліотек на глобальні зміни соціальної системи. Основна суть методичної роботи сьогодні визначається в управлінні змінами. Успішна реалізація кожної стадії процесу змін — підготовки, переходу, закріплення — визначається саме рівнем методичної роботи. На стадії підготовки до змін методисти допомагають створити та здійснити спеціальну програму з освоєння нового, обов'язковими елементами якої виступає формування чітко визначеної системи цілей та відповідно широке розповсюдження інформації. Від професіоналізму методистів залежить здійснення стадії переходу. Допускається розвиток нових позицій, оцінок, поведінок та заключної стадії — закріплення, суть якої в створенні механізмів, які підтримують діяльність бібліотеки і гарантують її ефективну роботу.

У відповідності до результатів аналізування діяльності бібліотеки методисти беруть участь у розробці та реалізації ефективної стратегії управління змінами, допомагають у виборі найбільш раціональної стратегії.

Тому змістом методичної роботи у сучасних умовах повинно бути управління змінами, які є прогресивним розвитком керівництва інноваційними процесами.

На прикладі наукової бібліотеки Хмельницького національного університету хочу розповісти про методичну роботу як управління змінами у бібліотеці.

Методичний відділ НБ ХНУ був створений у 1987 році. Його очолила Рибалко Раїса Митрофанівна. Саме вона формувала фонд методичного відділу, його довідковий апарат, багато читала, переймала досвід, відвідуючи бібліотеки відомих ВНЗ України та країн СНД. Значну увагу завідуюча відділом приділяла вивченню й впровадженню у практику роботи бібліотечних стандартів. Було розроблено багато власної регламентуючої документації. Це положення про відділи і сектори, посадові та технологічні інструкції на певні бібліотечні процеси. Наявність цих документів допомогла розмежувати обов'язки, визначити послідовність виконання окремих процесів. Усі бібліотекарі усвідомлювали важливість таких матеріалів, що допомагали в короткі терміни оволодівати знаннями чіткої технології. І сьогодні попит на регламентуючі документи зростає: Це закономірно, адже інноваційні технології потребують злагодженого функціонування практично усіх ланок замкнутого бібліотечного циклу.

Однією з форм удосконалення управління є планування, облік та звітність. Були запроваджені квартальні, річні плани та звіти структурних підрозділів і бібліотеки, введені стандартизовані бланки, єдині форми обліку всіх бібліотечних процесів. Введено щоденний облік роботи на усіх пунктах обслуговування, встановлено контроль за виконанням планових показників.

Для того, щоб якісно виконувати свої функції, відділ створює інформаційну базу, до якої входять законодавчі акти, що стосуються бібліотечної справи, спеціалізований фонд видань з бібліотекознавства, бібліографії, книгознавства, бібліотечного маркетингу й менеджменту. З літа 2001 року відділ приступив до ретроконверсії свого довідкового апарату. Було розроблено предметний рубрикатор з бібліотечної справи і зараз йде робота по наповненню БД "Бібліотечна справа", яку складають як записи ретроспективного введення, так і нових надходжень (сьогодні база даних нараховує більше 17 тисяч записів).

Методичне забезпечення бібліотечної діяльності покладається на методичний відділ, який координує всю методичну роботу бібліотеки, і на штатних працівників — методистів. У здійсненні функцій активно беруть участь керівники усіх структурних підрозділів бібліотеки. Методична служба нашої бібліотеки:

бере участь у визначенні основних напрямків діяльності бібліотеки на поточний рік і на перспективу;

аналізує роботу бібліотеки і надає консультативно-методичну допомогу підрозділам;

виявляє і створює новітності, які сприяють вдосконаленню роботи, та упроваджує їх в практику;

сприяє підвищенню кваліфікації бібліотекарів;

інформує щодо надходжень фахової літератури та методичних матеріалів з бібліотечної справи;

надає методичну допомогу бібліотекам вищих навчальних закладів — членам Хмельницького зонального об'єднання.

В методичному відділі є свій фонд літератури і неопублікованих документів, який сьогодні нараховує 2525 примірників. Це:

література з теорії, методики і організації бібліотечної роботи, підручники та навчальні посібники з бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства, інформатики;

довідники, термінологічні словники, стандарти з бібліотечної справи та бібліографії;

бібліотечна періодика, починаючи з 1970 року.

В методичному кабінеті постійно діють виставки новинок літератури з бібліотечної діяльності, які відображають стан і перспективи розвитку бібліотечної справи, передовий досвід вітчизняних та зарубіжних бібліотек. Ось уже 3 роки на сайті бібліотеки у розділі "Методичне об'єднання" діє і постійно поновлюється віртуальна виставка "Сучасна бібліотека: напрямки та стратегії розвитку", на якій розміщуються книги, корисні для бібліотекарів. Література на виставці згрупована за 9 основними розділами. Окрім сканованої обкладинки можна прочитати анотацію до книги та познайомитись із змістом документу.

Ведеться у методичному відділі облік роботи. Оскільки методична діяльність дуже різноманітна, то окремо враховуються різні її форми. Не дивлячись на багатоаспектний характер і в значній мірі творчий зміст методичної роботи, у методичному відділі здійснюється нормування, облік і планування праці.

План методичної роботи є зведеним, який відображає діяльність не тільки методичного відділу, а й бібліотеки в цілому, всіх її структурних підрозділів.

За 21 рік діяльності методичного відділу накопичено чималий досвід роботи з усіх питань бібліотечної діяльності. Ось основні із них:

Аналіз та узагальнення діяльності підрозділів.

Удосконалення технологічних процесів.

Вивчення та впровадження передового досвіду і новітніх інформаційних технологій.

Створення організаційно-технологічної документації.

Організація підвищення кваліфікації співпрацівників. Напрямки роботи науково-методичного відділу сьогодні:

методичний моніторинг. Аналітична діяльність;

консультаційно-методична допомога бібліотекарям;

інноваційна діяльність бібліотеки;

підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів.