Студопедия — Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва та обґрунтування термінів будівництва
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Аналіз природно-кліматичних умов району будівництва та обґрунтування термінів будівництва






 

2.1.1 Розробка дорожньо-кліматичного графіка, розрахунок весняного та осіннього бездоріжжя

Будівельний сезон, протягом якого виконують дорожні роботи, у залежності від регіону України і характерних кліматичних умов, має різну тривалість. Будівельні роботи виконують у період, коли можна забезпечити їх високу якість без ускладнення технології виконання робіт та збільшення їх вартості. Дорожні роботи розподілені на групи (0–4) у залежності від вимог до температури навколишнього середовища при їх виконанні, належність робіт до групи наведена у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Класифікація дорожніх робіт за доцільною температурою їх виконання

Група робіт Найменування робіт Середньодобова температура повітря, °С
  Зосереджені земляні роботи, розробка скельного ґрунту, влаштування шарів основ та ДО з щебеню, гравію, шлаку та інших кам’яних матеріалів, роботи зі збірним залізобетоном. Будівництво мостів, труб, споруд дорожньої та автотранспортної служб Нижче 0
  Влаштування шарів дорожнього одягу з кам’яних матеріалів, лінійні земляні роботи Не нижче 0
  Влаштування шарів дорожнього одягу з ґрунтів, укріплених в’яжучими або поліпшених скелетними добавками, шарів з асфальтобетону, цементобетону, чорного щебеню, сумішей, виготовлених в установках Не нижче +5 °С навесні та +10 °С восени
  Улаштування шарів з кам’яних матеріалів та ґрунто-щебеню, укріплених органічними в’яжучими просочуванням та змішуванням на дорозі Не нижче +10 °С
  Влаштування поверхневих обробок Не нижче +15 °С

 

Терміни виконання робіт окремих груп визначають за датами початку тазакінчення сезону ,яківстановлюють за дорожньо-кліматичним графіком.

Дорожньо-кліматичний графік будують на основі багаторічних спостережень за кліматом місцевості. Графік дозволяє більш точно визначити терміни виконання окремих видів робіт, прийняти рішення щодо внесення змін у технологічні процеси в разі необхідності подовження строків робіт. За таблицею А.1 для області району будівництва здійснюють вибірку таких кліматичних показників: тривалість світового дня; середньомісячну температура повітря; середня кількість опадів; число днів з опадами, що перевищують 5 мм на добу; глибина промерзання ґрунту. Усі дані заносять у таблицю А.2, на основі якої складають дорожньо-кліматичний графік (ДКГ), на якому графічно зображують зміни показників по місяцях протягом року.

За дорожньо-кліматичним графіком визначають:

- дані для розрахунку весняного та осіннього бездоріжжя (дати переходу температури через 0 °С навесні та через 0 °С і 5 °С восени);

- календарну тривалість зосереджених робіт (роботи виконують протягом року за виключенням бездоріжжя);

- календарну тривалість лінійних робіт (роботи виконують протягом теплої частини року між бездоріжжям – від до згідно з п. 2.1.3)

- календарну кількість днів з одно- (N1) та двозмінною (N2) роботою за період (роботу у дві зміни планують при тривалості світлового дня, що перевищує 14 годин);

- календарну тривалість робіт, які виконують за температури повітря вище 0 С (терміни початку та закінчення робіт, відповідно та для робіт першої групи), від +5 °С навесні до +10 °С восени ( та – для другої групи робіт), вище +10 °С ( та – для третьої групи робіт) та вище +15 °С ( та – для четвертої групи робіт);

- кількість неробочих днів через атмосферні умови (число днів з опадами, що перевищують 5 мм на добу – графа N5 таблиці А.1).

Приклад 2.1 Для побудови дорожньо-кліматичного графіку використовуємо дані кліматичних характеристик для Київської області, які заносимо в таблицю 2.2.

 

Таблиця 2.2 – Кліматичні характеристики Київської області

Показники вимірювання Величини по місяцях
Місяці                        
Т, год. хв. 8,32 10,04 11,48 13,42 15,22 16,20 15,58 14,34 12,32 10,52 9,02 8,08
tn, град -6,2 -5,6 -0,9 6,9 14,2 17,3 19,3 18,2 13,4 7,1 0,9 -3,7
hn, см                        
V, м/с 2,9 3,2 3,2 3,0 2,7 2,4 2,3 2,2 2,2 2,5 2,8 2,8
С, мм                        
N5 2,4 2,1 2,7 3,0 3,4 4,0 4,4 4,0 2,6 2,7 2,9 2,4

 

Рисунок 2.1 – Дорожньо-кліматичний графік

 

2.1.2 Визначення термінів будівництва

На основі аналізу кліматичних умов розраховують: терміни початку і закінчення весняного та осіннього бездоріжжя і, відповідно, тривалість лінійних робіт.

Для глинистих (супісок, суглинок, глина) ґрунтів дати можливого початку і кінця весняного бездоріжжя визначають за формулами

 

, (2.1)

, (2.2)

 

де – дата переходу температури повітря навесні через , визначають за ДКГ;

– середня глибина промерзання ґрунту в районі будівництва, см (середня глибина промерзання грунту hn за холодний період року відповідно до табл. А.1);

– кліматичний коефіцієнт, який характеризує швидкість відтавання ґрунту, см/добу, (табл. 2.3).

Дати початку і кінця осіннього бездоріжжя відносять до зміни середньомісячної температури повітря, відповідно, від +5 °С до 0 °С в осінній період.

Тривалість весняного та осіннього бездоріжжя

 

; (2.3)

 

(2.4)

 

Таблиця 2.3 – Кліматичний коефіцієнт, який характеризує швидкість відтавання ґрунту

Область, республіка Коефіцієнт , см/добу
Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська 2,0
Вінницька, Житомирська, Київська, Одеська, Полтавська, Херсонська, Харківська, Чернігівська 3,0
Волинська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Хмельницька, Черкаська 3,5
Закарпатська, Івано-Франківська, Кримська АР, Львівська, Тернопільська, Чернівецька 4,0

 

Календарну тривалість будівництва земляного полотна в теплу пору року розраховують за календарем від дати закінчення весняного бездоріжжя до дати початку осіннього бездоріжжя .

Строк будівництва визначають як


, (2.5)

 

де – кількість святкових і вихідних днів за період ;

– кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин ();

– кількість днів простоїв за кліматичними умовами, які припадають на робочі дні (із ДКГ – графа N5 таблиці А.1 за період ).

Середню кількість робочих змін за даний період будівництва визначають за розрахунковою тривалістю будівництва

 

, (2.6)

 

де – коефіцієнт змінності, який визначають за формулою

, (2.7)

де N1 і N2 – календарна кількість днів, відповідно, з одно- та двозмінною роботою за період ).

Попередній розподіл робочого часу на виконання підготовчих (), основних () та заключних() робіт виконують за залежностями:

 

, (2.8)

, (2.9)

. (2.10)

 

Остаточний уточнений розрахунок тривалості виконання підготовчих та заключних робіт виконують під час розробки технологічних карт на улаштування земляного полотна.

 

Приклад 2.2 Дати можливого початку і кінця весняного бездоріжжя за формулами (2.1, 2.2)

, ,

де =20.03– дата переходу температури повітря весною через за ДКГ;

середньомаксимальна глибина промерзання ґрунту в районі будівництва складає см, кліматичний коефіцієнт, який характеризує швидкість відтавання ґрунту приймається =3 см/добу.

Дати початку і кінця осіннього бездоріжжя – за ДКГ

; .

Тривалість весняного та осіннього бездоріжжя визначають за формулами (2.3, 2.4)

днів, день.

Початок виконання земляних робіт визначається датою закінчення весняного бездоріжжя =05.04.

Строк будівництва за (2.6)

днів,

де за (2.5), кількість святкових і вихідних днів за період днів, кількість днів на технічне обслуговування та ремонт дорожніх машин , кількість днів простоїв за кліматичними умовами (за ДКГ – N5) .

Коефіцієнт змінності за формулою (2.8):

;

де календарна кількість днів з одно- та двозмінною роботою, відповідно, і .

Середня кількість робочих змін за даний період будівництва за (2.7):

зміни.

Попередній розподіл робочого часу:

 

змін

змін

змін

 







Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 3381. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Примеры задач для самостоятельного решения. 1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P   1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P...

Дизартрии у детей Выделение клинических форм дизартрии у детей является в большой степени условным, так как у них крайне редко бывают локальные поражения мозга, с которыми связаны четко определенные синдромы двигательных нарушений...

Педагогическая структура процесса социализации Характеризуя социализацию как педагогический процессе, следует рассмотреть ее основные компоненты: цель, содержание, средства, функции субъекта и объекта...

В теории государства и права выделяют два пути возникновения государства: восточный и западный Восточный путь возникновения государства представляет собой плавный переход, перерастание первобытного общества в государство...

Закон Гука при растяжении и сжатии   Напряжения и деформации при растяжении и сжатии связаны между собой зависимостью, которая называется законом Гука, по имени установившего этот закон английского физика Роберта Гука в 1678 году...

Характерные черты официально-делового стиля Наиболее характерными чертами официально-делового стиля являются: • лаконичность...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.014 сек.) русская версия | украинская версия