| 20.1. Який опір називають активним (омічним)?
|
| a) Опір, що виникає при протіканні струму;
| b) Опір, величина якого зростає з частотою струму;
|
| c) Опір, величина якого прямо пропорційна площі перерізу і обернено пропорційна його довжині;
| d) Опір, величина якого не залежить від частоти і не викликає зсуву фаз між струмом і напругою.
|
| 20.2. Чим обумовлений ємнісний опір біологічних систем?
|
| a) Впорядкованим рухом іонів тканинних електролітів;
| b) Поляризацією на біологічних мембранах;
|
| c) Орієнтацією диполів білків і води;
| d) Дисперсією імпедансу біосистем.
|
| 20.3. Що є носіями струму в провідниках?
|
| a) Електрони і дірки;
| b) Вільні електрони і іони обох знаків;
|
| c) Електрони;
| d) Іони обох знаків;
|
| e) Вільні електрони;
| f) Електрони, дірки і іони обох знаків.
|
| 20.4. Що є носіями струму в біотканинах?
|
| a) Вільні електрони;
| b) Іони обох знаків;
|
| c) Зв’язані електрони і іони;
| d) Вільні електрони і іони обох знаків;
|
| e) Зв’язані електрони.
|
|
| 20.5. Як можна характеризувати біологічну тканину з точки зору її електричних властивостей?
|
| a) Як провідник з омічними і індуктивними опорами;
| b) Як сукупність провідників І–го і ІІ–го роду
|
| c) Як провідник II–го роду (електроліт);
| d) Як напівпровідник з домішковою провідністю;
|
| e) Як речовину, що володіє омічними і ємнісним опорами.
|
|
| 20.6. Як залежить опір біологічної тканини від частоти струму?
|
| a) При збільшенні частоти струму загальний опір лінійно зменшується;
| b) При збільшення частоти струму загальний опір збільшується за квадратичним законом;
|
| c) При збільшенні частоти струму загальний опір зменшується за експонентним законом;
| d) При збільшення частоти струму загальний опір лінійно збільшується;
|
| e) Не залежить.
|
|
| 20.7. Що розуміють під виразом “міст Уітстона” в електричній схемі приладу?
|
| a) Ділянку кола, в яку входить гальванометр, між плечами моста;
| b) Блок опорів для балансування кола;
|
| c) Гальванометр для визначення сили струму;
| d) Електричне коло з гальванометром, опорами і джерелом живлення.
|
| 20.8. В чому суть методу реографії?
|
| a) Діагностичний метод, який оснований на графічній реєстрації змін імпедансу біологічної тканини змінному струму в процесі серцевої діяльності;
| b) Діагностичний метод, який встановлює залежність опору біологічної тканини від величини прикладеної напруги;
|
| c) Діагностичний метод, який виявляє патологічні зміни в живих тканинах на основі частотної залежності їх імпедансу і куті зсуву фаз між струмом і напругою;
| d) Діагностичний метод, який встановлює залежність величини сили струму від опору;
|
| e) Діагностичний метод, який встановлює залежність опору біологічної тканини від частоти.
|
| 20.9. Що входить до складу моста Уітстона?
|
| a) Джерело постійної напруги, гальванометр, магазин опору, реохорд;
| b) Джерело змінної напруги, гальванометр, магазин опору, реохорд;
|
| c) Мікроамперметр, магазин опору, змінна індуктивність, джерело змінного струму;
| d) Мікроамперметр, магазин опору, змінна індуктивність, джерело постійної напруги.
|
| 20.10. Чи існує відмінність опору біологічної тканини постійному і змінному струму? Поясніть чому.
|
| a) Опір постійному струму менший в зв’язку з наявністю ємнісного опору клітинних мембран;
| b) Опір змінному струму менший в зв’язку із зменшенням ємнісного опору клітинних мембран при збільшенні частоти;
|
| c) Опір змінному струму більший в зв’язку з проявом індуктивного опору;
| d) Опір змінному струму більший в зв’язку з тим, що збільшується електричний опір тканини при збільшенні частоти струму;
|
| e) Електричний опір біотканини постійному і змінному струму однакові, тому що омічний опір не залежить від частоти.
|
|
| 20.11. Вкажіть найбільш вдалу еквівалентну схему для моделювання опору біологічної тканини.
|
a) 
| b) 
|
c) 
| d) 
|
e) 
| f) 
|
20.12. Яка величина невідомого опору  моста Уітстона, якщо  Ом,  ?
|
| a) 2675 Ом;
| b) 535 Ом;
|
| c) 117 Ом.
|
|
| 20.13. Що називають електропровідністю речовини?
|
| a) величину обернено пропорційну її питомому опору;
| b) здатність речовини проводити струм;
|
| c) величину обернену до електричного опору;
| d) здатність речовини чинити опір проходженню змінного струму;
|
| e) властивість речовини чинити опір проходженню постійного струму.
|
20.14. На малюнку представлені графіки дисперсії імпедансу біологічної нормально функціонуючої тканини; пошкодженої тканини нагріванням при 500С протягом 2 хв і мертвої тканини. Яка відповідність між графіками і вказаними тканинами?
|
| a) ІІ – нормально функціонуюча тканина
ІІІ – пошкоджена нагріванням тканина
І – мертва тканина
| b) І – нормально функціонуюча тканина
ІІ – пошкоджена нагріванням тканина
ІІІ – мертва тканина
|
| c) ІІІ – нормально функціонуюча тканина
ІІ – пошкоджена нагріванням тканина
І – мертва тканина
|
| 20.15. Вкажіть інтервали значень коефіцієнта Тарусова для нормально функціонуючої печінки савців:
|
| a) 2 – 3;
| b) 4 – 5;
|
| c) 9 – 10.
|
|
| 20.16. Впорядкуйте органи за тенденцією зменшення коефіцієнта Тарусова (а – м’язи; b – печінка; с – кістка; g – селезінка).
|
| a) а b c g;
| b) b a c g;
|
| c) a c b g;
| d) b a g c;
|
| e) b g a c.
|
|
| 20.17. При якому зсуві фаз між напругою і силою змінного струму з частотою 1000 Гц шкіра є нормально функціонуючою?
|
| a) 100;
| b) 200;
|
| c) 300;
| d) 400;
|
| e) 550.
|
|
| 20.18. Що входить до складу реографа?
|
| a) джерело постійної напруги, гальванометр, магазин опорів, реохорд;
| b) джерело змінної напруги, гальванометр, магазин опорів, реохорд;
|
| c) мікроамперметр, магазин опорів, змінна індуктивність, джерело змінної напруги;
| d) мікроамперметр, магазин опорів, змінна індуктивність, джерело постійної напруги.
|
 20.19. Для визначення опору біологічної тканини постійному струму використали місток Уітстона (див. схему). Який опір тканини, якщо при R2 = 20 кОм баланс містка наступає при співвідношенні опорів 
|
a)  кОм;
| b)  кОм;
|
c)  кОм;
| d)  кОм.
|
| 20.20. Визначити величину реактивного і повного опору біологічної тканини при частоті струму 500 Гц. Величина струму 0,04 А при напрузі 20 В. Біологічну тканину розглядати як модель з послідовним включенням активного і ємнісного (С = 8×10–6 Ф) опорів.
|
| a) R = 40 Ом; Z = 500 Ом;
| b) R = 500 Ом; Z ≈ 585 Ом;
|
| c) R = 450 Ом; Z = 500 Ом;
| d) R = 500 Ом; Z ≈ 400 Ом.
|
| 20.21. Як змінюється ємнісній опір біологічної тканини внаслідок зміни частоти струму, якщо для напруги 20 В при частоті 1000 Гц величина струму 0,04 А, а при частоті 5000 Гц – 0,045 А. Біологічну тканину розглядати як модель з послідовним включенням активного опору 420 Ом і ємнісного опору.
|
| a) не зміниться;
| b) зменшиться на  Ом;
|
c) збільшиться на  Ом;
| d) зменшиться на  Ом.
|
| 20.22. Як зміниться електропровідність біологічної тканини внаслідок зміни частоти струму, якщо для напруги 20 В при частоті 1000 Гц величина струму 0,04 А, а при частоті 5000 Гц – 0,05 А. Біологічну тканину розглядати як модель з послідовним включенням активного опору 400 Ом і ємнісного опору.
|
| a) збільшиться в 5 раз;
| b) зменшиться у 5 раз;
|
| c) не зміниться;
| d) збільшиться в 1,25 рази;
|
| e) зменшиться в 4,25 раз.
|
|
| | | | |
