Підстави і процесуальний порядок об'єднання кримінальних справ та виділення їх в окреме провадження.

Правила об'єднання і виділення кримінальних справ спря­мовані на те, щоб забезпечити повне, всебічне й об'єктивне до­слідження обставин, які підлягають доказуванню в справі, зокрема ступеня вини обвинуваченого. Об'єднання і виділення справ про­водиться за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або за ухвалою чи постановою суду.В одному провадженні можуть бути об'єднані справи:по обвинуваченню декількох осіб - співучасників вчинення одного чи кількох злочинів;по обвинуваченню однієї особи у вчиненні декількох зло­чинів;у випадках притягнення до кримінальної відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяж­кого злочину, а також в інших випадках коли має місце підслідність за зв'язком справ (ст.26 КПК);зустрічні обвинувачення в справах про злочини, зазначені в ч.І ст.27 КПК (приватного обвинувачення) (ч.З ст.251 КПК).

При об'єднані кримінальних справ строк провадження по них визначається по тій справі, яка має найбільш тривалий строк до­судового розслідування, що обчислюється з моменту порушення справи або встановлення особи. При цьому строк провадження по інших кримінальних справах поглинається найбільш довшим строком і додатково не враховується. Однак положення вищевказа­ного правила не торкаються порядку обчислення строків тримання під вартою.

Виділення справи в окреме провадження допускається тільки у випадках, які викликаються необхідністю, коли це не може нега­тивно відбиватися на всебічності, повноті і об'єктивності дослід­ження і вирішення справи, а саме:якщо в справі притягнуто двох чи кількох обвинувачених, а підстави до її зупинення стосуються не всіх цих осіб (в даному разі слідчий чи суд вправі виділити й зупинити справу щодо окремих обвинувачених або зупинити провадження в усій справі - ст.ст.206, 249, 280 КПК);якщо участь у вчиненні злочину разом з дорослим брав не­повнолітній - ст.439 КПК;коли при розслідуванні справи буде встановлено відсутність зв'язку як між окремими злочинами (мова йде про самостійні зло­чини, які не зв'язані між собою спільністю дій, що інкримінуються обвинуваченим), так і обвинуваченими в їх скоєнні особами (зок­рема, обов'язковому виділенню підлягають кримінальні справи щодо осіб, які вчинили без ознак співучасті злочини в одному й тому ж місці або відносно одних і тих же потерпілих);у випадках, коли великий обсяг кримінальної справи і ве­лика кількість її епізодів роблять важкодосяжним своєчасне за­кінчення досудового розслідування, створюють загрозу реалізації прав учасників кримінального судочинства на доступ до правосуд­дя в розумний строк, то вони можуть розцінюватися як такі, що створюють підстави для виділення з даної кримінальної справи її частини в окреме провадження, як самостійної кримінальної спра­ви.Виділення кримінальної справи проводиться на підставі моти­вованої постанови, в якій крім підстав виділення справи, зазнача­ються які саме матеріали підлягають виділенню. Копія цієї пос­танови приєднується до кримінальної справи, з якої виділені дані матеріали.В кримінальній справі, виділеній в окреме провадження, повин­ні міститись оригінали чи засвідчені прокурором, слідчим чи дізнавачем копії процесуальних документів, що мають значення для даної кримінальної справи. За загальним правилом строк досудового розслідування у виді­леній кримінальній справі обчислюється з моменту порушення тієї кримінальної справи, з якої вона виділена в окреме провадження або з моменту встановлення особи по основній справі.

Коли ж рішення про виділення приймається одночасно з рішен­ням про порушення кримінальної справи щодо нової особи або нового злочину, що не зв'язаний з тим по якому порушено основ­ну справу, то строк починає обчислюватися з моменту виділення справи, який збігається з моментом порушення нової криміналь­ної справи, якщо, ці рішення оформляються однією постановою. Однак, це має місце лише за умови, якщо жодна з осіб, щодо яких матеріали виділяються в окреме провадження, раніше не була за­тримана, заарештована або притягнута як обвинувачений за основ­ною справою; в іншому разі строк слідства повинен обчислювати­ся з моменту порушення першої (основної) справи.При обєднанні КС складається картка Ф3.

Ст..26 КПК. Об’єднання і виділення справ.В одному провадженні можуть бути об’єднані справи по обвинуваченню декількох осіб — співучасників вчинення одного чи кількох злочинів або по обвинуваченню однієї особи у вчиненні декількох злочинів.Виділення справи допускається тільки у випадках, які викликаються необхідністю, коли це не може негативно відбиватися на всебічності, повноті і об’єктивності дослідження і вирішення справи.Об’єднання і виділення справ проводиться за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або за ухвалою чи постановою суду. Правила цієї статті можуть бути застосовані і у випадках притягнення до кримінальної відповідальності за заздалегідь не обіцяні переховування злочинця і приховання злочину, а також недонесення про злочин.