Студопедия — Поняття та структура процесу доказування. Предмет і межі доказування.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Поняття та структура процесу доказування. Предмет і межі доказування.






Процес доказування – це складний процес, в ході якого орган дізнання, слідчий, прокурор, суд, що висуває можливі версії, щодо обставин КС, збирає, перевіряє та оцінює докази за версіями, а також обґрунтовують на досуд.слідстві висновок про доведеність вини особи. Процес дказування: 1.збір.2.перевірка.3.оцінка.

Збір доказів виконується за допомогою слідчих дій та ревізій. Перевірка доказів – кожний доказ у справі повинен бути перевірений. Перевіряються докази слідчими діями. Є слідчі дії,які направлені на перевірку: очна ставка; опознание, відтворення.Оцінка доказів – це розумова д-сть слідчого, прокурора або суду, яка полягає в тому, що ці посад.особи керуючись своїм внутрішнім переконанням, котрі ґрунтуються на всебічному, повному, об’єктивному розгляді доказів в їх сукупності законом і правосвідомістю вирішують питання про допустимість, достовірність, належність кожного доказу і достатність їх в сукупності для прийняття правильного рішення та його обґрунтування.Оцінка доказів відбувається за допомогою правила 3Д+Н(достатність, допустимість,достовірність, належність) Суб’єкти доказування – це суб’єкти, які беруть участь у формуванні системи(сукупності) доказів у КС. Суб’єкти доказування поділяються на дві групи:1. державні органи і посадові особи, зобов’язані висувати версії, збирати, перевіряти, оцінювати і використовувати докази: орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя – всі в межах своєї компетенції.2. особи, які мають право брати участь у доказуванні певних обставин справи: обвинувачений захисник, законний представник, потерпілий та ін.. суб’єкти, заінтересовані у результаті вирішення КС. Вони можуть представляти докази, заявляти клопотання про витребування і приєднання доказів, висловлювати свою думку з приводу оцінки того чи іншого доказу тощо.

Предмет доказування – це обставини, які підлягають доказуванню. Ст..64 КПК (Ст 64. Обставини, що підлягають доказуванню в кримінальній справі1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом’якшують та обтяжують покарання;4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.)

Межі доказування – це такі межі доказової процес.д-сті,які констатують:1. повноту версій, що перевіряються.2.глибину дослідження обставин, що підлягають встановленню.3. об’єм доказів і їх джерел, обов’язкових для визнання наявності або відсутності предмету доказування. Межі доказування є індивідуальними у кожній КС, але вони завжди повинні заб-ти законність прийнятих рішень та їх обґрунтованість. Неправильне визначення меж доказування тягне за собою звуження або розширення процесу доказування.

Оцінка доказів це один із елементів процесу доказування Оцінка доказів – це розумова д-сть ос, що уповноважені з цього ос.шляхом внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному розгляді доказів в їх сукупності, вирішують питання про допустимість, належність, достовірніст доказу і достатність їх для обґрунтування процесуального рішення.ст67 Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.Ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили.Належність доказів – якість доказу, які свідчить саме про цей злочин або про цього злочинця. Всі докази, що дають в конкретних умовах місця і часу підстави для роздумів про обставини предмету доказування, вважаються належними.Допустимість – це дохволеність для органу чи посадової особи яка веде КП в силу положень процесуального права використати їх як докази. Доказ може бути допустимий в тому випадку, якщо дотримано 4 правила: 1.доказ повинен бути отриманий від належного джерела(свідок, підозрюваний, і це джерело повинно бути перевірено).2.доказ повинен бути отриманий належною особою(державним органом або особою, яка веде КП).3. докази повині бути отримані законним шляхом вказаним в КПК.4.належне оформлення джерела фактичних даних(протокол)

 

12.Показання свідка і потерпілого, їх перевірка та оцінка слідчим.

Показання свідка – є будь-які обставини,що підлягають встановленню у КС, в тому числі і про особу обвинуваченого, потерпілого та про взаємовідносини з ними.Ст. 68. Показання свідківЯк свідок може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, які відносяться до справи.Свідок може бути допитаний про обставини, які підлягають встановленню по даній справі, в тому числі про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного, та його взаємовідносини з ними.Не можуть бути доказами дані, повідомлені свідком, джерело яких невідоме. Якщо показання свідка базуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.

Показання потерпілого – це будь-які обставини, що підлягають доказуванню у справі, в тому числі по взаємовідносини з обвинуваченим.Ст. 72. Показання потерпілого. Потерпілий зобов’язаний з’явитися за викликом особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду.Потерпілий може бути допитаний про обставини, які підлягають встановленню по даній справі, в тому числі про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного, та його взаємовідносини з ними. Не можуть бути доказами повідомлені потерпілим дані, джерело яких невідоме.Якщо потерпілий не з’явиться без поважних причин, орган дізнання, слідчий, прокурор або суд мають право застосувати привід.За злісне ухилення від явки до суду, до органів досудового слідства або дізнання потерпілий несе адмін.відповідальність, а за дачу завідомо неправдивих показань — крим.від-сть.







Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 578. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Законы Генри, Дальтона, Сеченова. Применение этих законов при лечении кессонной болезни, лечении в барокамере и исследовании электролитного состава крови Закон Генри: Количество газа, растворенного при данной температуре в определенном объеме жидкости, при равновесии прямо пропорциональны давлению газа...

Ганглиоблокаторы. Классификация. Механизм действия. Фармакодинамика. Применение.Побочные эфффекты Никотинчувствительные холинорецепторы (н-холинорецепторы) в основном локализованы на постсинаптических мембранах в синапсах скелетной мускулатуры...

Шов первичный, первично отсроченный, вторичный (показания) В зависимости от времени и условий наложения выделяют швы: 1) первичные...

Конституционно-правовые нормы, их особенности и виды Характеристика отрасли права немыслима без уяснения особенностей составляющих ее норм...

Толкование Конституции Российской Федерации: виды, способы, юридическое значение Толкование права – это специальный вид юридической деятельности по раскрытию смыслового содержания правовых норм, необходимый в процессе как законотворчества, так и реализации права...

Значення творчості Г.Сковороди для розвитку української культури Важливий внесок в історію всієї духовної культури українського народу та її барокової літературно-філософської традиції зробив, зокрема, Григорій Савич Сковорода (1722—1794 pp...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия