Притягнення особи як обвинуваченого включає в себе чотири групи дій:1) винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого (статті 131, 132 КПК);2) пред'явлення обвинувачення (статті 133-142, 144 КПК);3) роз'яснення обвинуваченому суті пред'явленого обвинувачення та його прав (статті 140, 142 КПК);4) допит обвинуваченого (статті 143, 145, 146 КПК).
Зміст постанови про притягнення як обвинуваченого регламентовано ст. 132 КПК. Структурно, як і більшість постанов, вона складається з трьох частин: вступної, описової і резолютивної. Вступна частина постанови містить відомості про час і місце складання документа, про те, хто його склав, по якій кримінальній справі.Описова частина повинна бути мотивована. Вимога мотивованості полягає у викладенні фактичних обставин, що ставляться у вину конкретній особі, таким чином, щоб було ясно, у вчиненні якого кримінально караного діяння ця особа обвинувачується і під дію якої статті (частини, пункту статті) КК України її дії підпадають. Коли особа притягується до відповідальності за вчинення декількох злочинів, що підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то повинно бути вказано, які саме дії ставляться обвинуваченому в вину по кожній з цих статей; тобто їх викладення проводиться послідовно: спочатку вказуються діяння, які кваліфікуються за однією статтею, потім - за іншою і т.п (ст. 132 КПК).При спільному вчиненні злочину (злочинів) декількома особами щодо кожного з них виноситься окрема постанова про притягнення як обвинуваченого, в описових частинах яких повинна бути чітко окреслена роль кожного учасника злочину.Як випливає із приписів ст. 132 КПК, в описовій частині повинно бути вказано: прізвище, ім'я та по батькові особи, яка притягується як обвинувачений; злочин, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому; стаття кримінального закону, якою передбачений цей злочин, робиться висновок, що у справі зібрано достатньо доказів, які вказують на вчинення цього злочину даною особою. Отже, описова частина, яка й містить формулювання обвинувачення, складається з двох пов'язаних між собою частин - викладення фактичної сторони злочинного діяння та обставин, які визначають кваліфікацію діяння.Стаття 132 КПК не зобов'язує слідчого наводити в описовій частині постанови докази, на яких грунтується обвинувачення.. І, нарешті, оскільки постанова про притягнення як обвинуваченого може бути предметом судового оскарження, наведення достатньої кількості доказів підтверджує її обґрунтованість на момент винесення, і неврахування судом при розгляді скарги твердження обвинуваченого про те, що докази на підтвердження його обвинувачення були отримані слідчим дещо пізніше.однак, зауважити, що нема необхідності викладати всі докази, які зібрані на момент притягнення особи як обвинуваченого та їх зміст, що обумовлюється, наприклад, необхідністю збереження таємниці досудового слідства. Достатньо наведення тих доказів, які слідчий вважає за необхідне вказати на підтвердження обвинувачення, або лише перерахування в постанові джерел, в яких докази містяться.У резолютивній частині постанови слідчий формулює рішення про притягнення особи як обвинуваченого за конкретними статтями (пунктами, частинами статей) кримінального закону; зазначає прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, день, місяць та рік його народження.Постанова підписується слідчим. її копія негайно надсилається прокуророві
Закон вимагає, що особа, яка притягується як обвинувачений, повинна бути про це повідомлена, з цією метою їй має бути пред'явлено обвинувачення. Важливе значення постанови про притягнення як обвинуваченого в системі процесуальних актів застосування норм права обумовлює встановлення короткого строку, протягом якого обвинувачення повинно бути пред'явлено обвинуваченому. Закон вимагає, що обвинувачення повинно бути пред'явлено не пізніше двох днів з моменту винесення слідчим постанови про притягнення даної особи як обвинуваченого і в усякому разі не пізніше дня явки обвинуваченого або його приводу (ст. 133 КПК).Обвинувачений викликається до слідчого по телефону, телефонограмою, телеграмою або повісткою, яка вручається обвинуваченому під розписку, з зазначенням часу вручення. У повістці повинно бути вказано, хто викликається як обвинувачений, куди і до кого, день і час явки, а також наслідки неявки.У разі тимчасової відсутності обвинуваченого повістка для передачі йому вручається під розписку кому-небудь з дорослих членів сім'ї, які разом з ним проживають, житлово-експлуатаційній організації або адміністрації за місцем його роботи. Обвинувачений, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця попереднього ув'язнення (ст. 134 КПК).Обвинувачений зобов'язаний з'явитися за викликом слідчого у призначений строк. У разі неявки без поважних причин він підлягає приводу.При пред'явленні обвинувачення особі присутність захисника є обов'язковою, крім випадків, коли він відмовляється від нього і його відмова прийнята. Таким чином, слідчий повинен роз'яснити обвинуваченому його право запросити захисника, а у випадках обов'язкової участі захисника (ст. 45 КПК) - вжити заходи для забезпечення участі захисника, якщо його не запросив обвинувачений чи його родичі.Слідчий, упевнившись в особі обвинуваченого, оголошує йому постанову про притягнення як обвинуваченого, роз'яснює суть пред'явленого обвинувачення та вручає копію постанови про притягнення як обвинуваченого. Про пред'явлення обвинувачення, роз'яснення його суті і вручення копії постанови слідчий складає протокол із зазначенням години і дати пред'явлення обвинувачення, який підписується обвинуваченим, слідчим та захисником. У разі відмови обвинуваченого поставити підпис у протоколі слідчий робить на ньому відмітку про відмову від підпису і зазначає мотиви відмови, про що сповіщає прокурора (ст. 140 КПК).При пред'явленні обвинувачення слідчий зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому його права, передбачені ст. 142 КПК.Про роз'яснення обвинуваченому його прав слідчий зазначає в постанові про пред'явлення обвинувачення, що стверджує своїм підписом обвинувачений (ст. 142 КПК).
Кримінально-процесуальний закон надає важливого значення показанням обвинуваченого, тому негайно після явки особи або її приводу і в усякому разі не пізніше доби після пред'явлення йому обвинувачення слідчий зобов'язаний допитати обвинуваченого. Після пред'явлення обвинувачення та до першого допиту обвинувачений має право на конфіденційне побачення із захисником (п.1 ч.2 ст. 48 КПК).Допит обвинуваченого дає можливість слідчому отримати відомості про його відношення до пред'явленого обвинувачення; про його участь у вчиненні злочину; про обставини, які спростовують чи підтверджують версію слідчого, пом'якшують або обтяжують покарання; про обставини, що сприяли вчиненню злочину, іт.п.Допит обвинуваченого, крім виняткових випадків, повинен проводитися удень. При допиті обвинуваченого за його бажанням може бути присутнім захисник, а у випадках, передбачених ч.І ст. 45 КПК, присутність захисника є обов'язковою.Обвинувачений допитується в місці провадження досудового слідства, а в разі необхідності — і в місці його перебування. Обвинувачені в одній і тій же справі допитуються окремо. При цьому слідчий вживає заходів, щоб вони не могли зноситися між собою.На початку допиту слідчий повинен запитати обвинуваченого, чи визнає він себе винним у пред'явленому обвинуваченні, після чого пропонує йому дати показання по суті обвинувачення. Слідчий вислухує показання обвинуваченого і, в разі необхідності, ставить йому запитання. Забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання) (ст. 143 КПК). Показання обвинуваченого та відповіді на поставлені йому запитання викладаються в першій особі і по можливості дослівно. По закінченні допиту слідчий пред'являє протокол обвинуваченому для прочитання. На прохання обвинуваченого він може бути прочитаний йому слідчим, про що зазначається в протоколі. Обвинувачений має право вимагати доповнення протоколу і внесення до нього поправок. Ці доповнення і поправки підлягають обов'язковому занесенню в протокол.Протокол підписують обвинувачений і слідчий. Якщо протокол написаний на кількох сторінках, обвинувачений підписує кожну сторінку окремо. Якщо в допиті обвинуваченого брали участь прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або інші особи, вони також підписують протокол (ст. 145 КПК).Обвинуваченому, якщо він того просить, надається можливість написати свої показання власноручно, про що робиться відмітка в протоколі допиту. Слідчий, ознайомившись з письмовими показаннями обвинуваченого, може поставити йому додаткові запитання. Ці запитання і відповіді на них заносяться до протоколу. Правильність запису показань, запитань і відповідей на них засвідчується підписами обвинуваченого і слідчого (ст. 146 КПК).доказування (обвинуваченого, його захисника, законного представника).
