Основні принципи системи «стандарт- кост».

Суть системи «стандарт- кост» розкривається на основі основних принципів і особливостей цієї системи.

До основних принципів системи «стандарт-кост» можна віднести:

1) науково обґрунтоване попереднє нормування витрат;

2) роздільний облік витрат за нормативами та відхилень від нормативів;

3) періодичний перегляд нормативів при зміні умов вироб­ництва;

4) калькулювання собівартості продукції за нормативними і фактичними витратами;

5)систематичний контроль і аналіз відхилень від нормативів за їх видами, місцями виникнення, причинами; оперативне реагування на відхилення.

Основними особливостями є:

- наявність норм споживання ресурсів і облікових цін на ці ресурси в процесі діяльності підприємства;

- відображення фактичних затрат з розподілом їх на затрати за нормами та відхилення від норм;

- оперативний облік відхилень від норм споживання ресурсів з визначенням величини відхилень за місцями виникнення, при­ чинами і винуватцями цих відхилень для управління затратами;

- системний облік змін норм для перевірки обґрунтованості поточ­ного рівня норм і контролю економічної ефективності здійснення організаційно-технічних заходів;

- формування звітів про затрати та деталізація даних про виявлені відхилення з урахуванням конкретних чинників і винуватців у цих відхиленнях.

Завдяки вказаним принципам і особливостям цей метод обліку є ефективним інструментом:

1) планування. Наявність норм спрощує планування потреб у виробничих ресурсах (обладнанні, матеріалах, персоналі) та фінансах для придбання цих ресурсів. Формування на базі норм затрат плано­вих калькуляцій дає змогу планувати затрати, програму випуску, ціни та обсяги реалізації, а також виручку та майбутній прибуток;

2) оперативного контролю й прийняття управлінських рішень. У процесі виробництва внаслідок різноманітних причин виникають відхилення від нормального режиму технологічного процесу, а разом із ними і відхилення в споживанні виробничих ресурсів, що викликає, як правило, додаткові затрати на виробництво. Оперативним вияв­ленням причин, що призвели до відхилень, можна відновити нормаль­ ний хід виробничого процесу та уникнути негативних відхилень у майбутньому;

3) аналізу. Внаслідок використання аналітичної класифікації виявлених відхилень за причинами та винуватцями, об'єктами обліку, реально ще до закінчення звітного періоду спрогнозувати результати діяльності підприємства в цілому, окремих місць виникнення затрат і центрів відповідальності та розробити програму скорочення затрат

Порівняльна характеристика нормативного методу

Система «стандарт-кост» і нормативний облік витрат мають багато спільних рис:

— в основі обох систем є стандарти (нормативи);

— обидві підвищують якість управління витратами шляхом виявлення відхилень з використанням сигнального документу­вання;

— обидві використовуються для бюджетування;

— відхилення відображаються на спеціальних рахунках;

— передбачають можливість списання відхилень на витрати періоду та віднесення за рахунок фінансових результатів. Проте ці системи мають і суттєві відмінності

Система «стандарт-кост» не передбачає аналітичного обліку витрат за об'єктами калькуляції (видами продукції, замовлення­ми і т. ін.). Витрати в межах стандартів обліковують на єдиному рахунку і лише для обліку відхилень від стандартів передбачають окремі рахунки, які у кінці звітного періоду закривають рахунком «Собівартість реалізації». Така методика значно полегшує аналітичний облік витрат. Система нормативного обліку витрат і калькулювання со­бівартості передбачає детальний аналітичний облік у розрізі об'єктів віднесення витрат за трьома складовими: за нормами, зміни норм, відхилення від норм. Фактична собівартість виго­товленої продукції визначається як алгебраїчна сума цих складо­вих. Така методика обліку є більш трудомісткою та менш опера­тивною порівняно з системою «стандарт-кост».