ГІДРОIЗОЛЯЦIЙНОЇ СИСТЕМИ
Гiдроiзоляцiйну систему вибирають на стадії технічного проекту i на стадії розроблення робочих креслень. На стадії технічного проекту встановлюють призначення гiдроiзоляцiї та основні вимоги до неї, вибирають тип гiдроiзоляцiї, визначають обсяги i вартість робіт, а на cтaдії розроблення робочих креслень уточнюють тип гiдроiзоляцii, ступінь гiдроiзоляцiйного захисту, визначають тип i марку гiдроiзоляцiйних матерiалiв, категорію складності виконання робіт, розробляють проект гiдроiзоляційної систем и з деталiзацiею вузлів підсилення, сполучень, герметизації деформаційних швів, захисту гiдроiзоляційної мембрани (пласта), уточнюють вартість робіт. Вибираючи гiдроiзоляцiйну мембрану, враховують: - тип та особливості будiвлi або споруди; - глибину закладення фундаменту; - розміщення ґрунтових вод i гідростатичний тиск; - трiщиностiйкiсть огороджувальних підземних конструкцій; - температурно-усадковi та силові деформації; - додаткові технологiчнi навантаження; - ступінь небезпеки технологічних операцій; - спецiальнi навантаження i дії. Для агресивного середовища виконують iндивiдyальне проектування посиленої гiдроiзоляційної системи з урахуванням вимог СНиП 2.03.11-85. При виборі гiдроiзоляцiї враховують три ступеня гiдроiзоляцiйного захисту будiвлi або окремих її приміщень. П е р ш и й ступінь передбачає гiдроiзоляцiйний захист конструкції, яку ізолюють у звичайних умовах експлуатації (зi стандартними показниками дії вологи, водних слабо агресивних розчинів) вiдповiдно до СНиП 2.03.11-85, виконання комплексу заходів під час проектування i забезпечення водонепроникності поверхні або всього об'єму будівельної констpyкцiї за умови, що тріщини не утворюються. Д р у г и й ступінь передбачає гiдроiзоляцiйний захист першого ступеня i підвищення надiйностi гiдроiзоляцiї завдяки додатковому розміщенню на iзольовуванiй поверхні рiзнорiдних гiдроiзоляцiйних матерiалiв. Т р е т i й ступінь передбачає гiдроiзоляцiйний захист другого ступеня i підвищення надiйностi гiдроiзоляцiї завдяки додатковому розміщенню гiдроiзоляцiйних матерiалiв за межами iзольовуваної поверхні конструкції. Другий i третій ступені вiдповiдають таким умовам експлуатації, коли розкриття зворотної засипки, технічний огляд i ремонт гiдроiзоляцiї неможливі або умови виконання робіт з улаштування підземної частини її значно ускладнені. Під час розроблення конструктивних рішень i вибору матерiалiв довговiчнicть гiдроiзоляцiй передбачають не меншою, ніж довговiчнicть конструкцій будiвлi або споруди, яку гiдроiзолюють, з допустимим iнтepвaлом мiжкапiтального ремонту 30 років. Щоб урахувати вплив виробничих умов, передбачають чотири технологiчнi категорії складності виконання робіт: 1. Роботи з улаштування основи, гiдроiзоляцiї i захисного шару, які передбачено виконувати на відкритому майданчику, в суху погоду, при температурі зовнішнього повітря, не нижчій ніж плюс 5 С, i які дають змогу досягти найвищих якості та продуктивності праці. 2. Роботи з улаштування гiдроiзоляцiї за несприятливих температурно-вологих умов. Вони потребують улаштування захисного покриття, збільшення затрат праці в 1,2 раза для досягнення необхідної якості та надiйностi гiдроiзоляцiї. 3. Роботи з улаштування основи гiдроiзоляцiї та захисного шару при мінусових температурах (-10 ОС), при постiйнiй загрозі затоплення фронту робіт i в обмеженому робочому просторі (прохід, менший ніж 1,54 м вiд основи гiдроiзоляцiї до фунту, наприклад шпунта), що потребує збільшення затрат праці в 1,3 раза для досягнення необхідної якості та надiйностi гiдроiзоляцiї. 4. Гiдроiзоляцiйнi роботи в особливо складних умовах, наприклад пiдводнi, аварiйнi. Виконують їх тільки на пiдставi спеціально розробленого проекту виконання робіт. Наявність робіт 3-1 та 4-1 категорій складності підтверджують актом, складеним представниками проектної i будівельної органiзацiй i затвердженим замовником. Уci додаткові витрати відшкодовує замовник. Наявнiсть робіт категорії 2 встановлює підрядник, доводячи до вiдoмa замовника. Додаткові витрати відшкодовує підрядник. Гiдроiзоляцiйний захист підземних конструкцій з бетону (фундаменти, огорожі підземних споруд тощо) вiд вилуговувальної дії фiльтрацiйних, а iнодi й мiнералiзованих rpунтових вод, що містять слабо агресивне лужне або кислотне середовище, вiдповiдно до СНиП 2.03.11-85 забезпечується правильним його проектуванням залежно вiд характеру конструкцій та умов їх роботи. Загальні показники якості конструкцій з бетону розробники проектної документації зазначають для конкретної будiвлi, споруди або конструкції. При виборі гiдроiзоляцiї враховують призначення конкретної будiвлi, групу трiщиностiйкостi огороджувальних конструкцій, категорію cyxoстi підземних приміщень i дію вільної вологи чи напірного тиску rpунтової або технологічної води. Фiзико-механiчнi властивості матеріалу гiдроiзоляційної мембрани мають вiдповiдати показникам, наведеним у табл. 1.1. При мiцностi на стиск проектованої гiдроiзоляційної мембрани понад 0,4 Н/мм2 або діях при зворотному засипанні, що не перевищують 0,2 Н/мм2, захист зовнішньої гiдроiзоляцiї не передбачають. Якщо важкий бетон фундаментів під конструкції підземних споруд призначений забезпечувати гiдроiзоляцiйний захист першого ступеня, то середня щiльнicть його має становити 2200... 2500 кг/м3, а iншi показники мають задовольняти вимогиДСТУБВ.2.7-43-96 i ГОСТ 28192-89. Для регулювання i поліпшення властивостей бетонної сумiшi, підвищення якості та економiчностi бетону, зниження витрати цементу та енергетичних витрат застосовують хiмiчнi добавки вiдповiдно до вимог нормативних документів ДСТУ БВ.2. 7 -65-97 та ДБН В.2.7 -64-97. Хiмiчнi добавки вибирають залежно вiд необхідних проектних характеристик бетону. Вони не повинні спричинювати шкідливих наслiдкiв у період експлуатацil будівель (руйнування матерiалiв, корозію арматури, висоли i под.).
Таблиця 1.1. Показники гiдроiзоляцiй
Бетон конструкцій з першим ступенем гiдроiзоляцiйного захисту в проектному віці за мiцнicтю має бути класу, не нижчого ніж В 30 (марка бетону за мiцнicтю на стиск М 400). За водонепроникністю бетон має бути марки, не нижчої ніж 6 (під час стандартного випробування не повинен пропускати воду при тиску 0,6 МПа). Класи за мiцнicтю, марки за водонепроникнicтю i морозостiйкiстю в конструкціях певних видів встановлюють вiдповiдно до норм проектування i зазначають у стандартах i в проектній документації на ці конструкції. Рекомендовані типи гiдроiзоляцiї для основних конструктивних елементів будівель i споруд та експлуатацiйнi чинники, що діють на неї, наведено в табл. 1.2 i 1.3.
Таблuця 1.2. Типи гiдроiзоляцiй конструктивних елементів будівель i споруд
П р и м i т к а. «+» - рекомендується; «-» - не рекомендується.
Таблuця 1.3. Експлуатацiйнi чинники, що діють на гiдроiзоляцiйнi мембрани (пласти)
|
