З.3. Освітлення

При освітленні виробничих приміщень використовується сумісне освітлення, що складається з природного, яке створюється світлом неба (пряме і відбите) та штучне. Штучне прийняте комбіноване, тому що складається з загального та місцевого. У приміщенні використовується бічне природне освітлення, що здійснюється крізь бічні вікна. Воно забезпечується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) не нижче 1,5% згідно ДБН В. 2.5-28-2006 [6].

Згідно з [6] знаходимо КПО за формулою:

е _N = е_н ● m_N,

де: N- світловий пояс;

m - коэффициент світлового клімату і приймається m = 0,9,

При боковому освітленні КПО е_н = 2,1

Тоді е _N = 2,1 х 0,9 = 1,89, приймаємо е _N = 1,9

Розряд зорової роботи працюючих з використанням ПЕОМ, приймається виходячи із мінімального роздивляючого об’екту від 0,5 до 1 мм та згідно [7] відноситься до IY розряду. Характеристики освітлення подано у таблиці 4.2.

Штучне освітлення приміщення обладнане системою загального рівномірного освітлення. Допускається також вживання системи комбінованого освітлення при цьому використовуються лампи ЛБЦ.

 

Таблица 4.2 - Характеристика освітлення

Найменування приміщень	Розряд зорової роботи	Площа підлоги, м2	Освітлення
Природне	Штучне
вид освітлення	КПО,%	Нормоване освітлення, лк
Робоче місце	IY		боковий	1,9

 

 

Штучне освітлення приміщення обладнане системою загального рівномірного освітлення. Допускається також вживання системи комбінованого освітлення при цьому використовуються лампи ЛБЦ. Світильники по світорозділу використані класу ЛПОО – прямого світла, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами.

4.3.4. Виробничий шум

Приміщення, які обладнані ПЕОМ, по рівню звукового тиску на робочих місцях відповідають вимогам ГОСТ 12.1.003-83 [7]. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами, визначені ДСанПін 3.3.2-007-98 [8] і не перевищують 65 дБ(А) - для операторів.

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Такими заходами для зниження шуму є:

· Розташування джерел шуму в ізольованих приміщеннях;

· Використання лазерних принтерів;

· Оздоблення приміщень панелями з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000 Гц;

· Додержання раціонального режиму роботи та відпочинку.

· Акустична обробка приміщень з застосуванням підвісних стель.

Рівень вібрації по віброшвидкості не перевищує 92 дБ, що відповідає вимогам ГОСТ 12.1.012-91 [8]. За характером впливу на організм загальна вібрація передається на все тіло людини, місцева — на руки працюючого. Місцева вібрація викликає погіршення кровопостачання окремих органів, при загальній вібрації порушується діяльність серця та центральної нервової системи. При довготривалій та інтенсивній дії вібрації може виникнути тяжке захворювання — вібраційна хвороба.

4.4 Організація безпечних умов праці

Заходи захисту працівників при виконанні робіт з управління якості в системі менеджменту, які виконуються за допомогою комп’ютерної техніки. Тому і менеджер і працівники з розпродажу у своїй роботі використовують ПЕО техніку і повинні виконувати Правила охорони праці при використанні електронно – обчислювальної техніки [11]. Насамперед усвідомити, що до роботи допускаються тільки працівники, які пройшли медичний огляд, та навчання, як з охорони праці, так і з електробезпеки, і мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче 2-ої.

Робоче місце за ПЕОМ - це простір, оснащений необхідними технічнимизасобами – системним блоком, монітором, клавіатурою.

Конструктивні можливості цих засобів повинні узгоджуватись з антропометричними, біологічними, психологічними можливостями людини, дотриманням гігієнічних норм і вимог, з урахуванням заходів безпеки. Так, висота поверхні робочого столу, де розташовано монітор, дорівнює 750 мм; робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, підставка для ніг має ширину понад 300 мм. Робоче сидіння повинно бути підйомно-поворотним та регулюватись за висотою. Екран ВДТ та клавіатура розташовуються від очей на відстані 600 мм.

При виникненні аварійної ситуації ПЕОМ негайно відключається від електричної мережі.

Для забезпечення електробезпеки відповідно до нормативних документів використовують систему організаційних і технічних заходів та засобів, згідно з НПАОП 40.1-1.21-98 [12].

До роботи з електрикою не допускаються особи, молодші 18 років. Учні, студенти, які проходять виробничу практику або навчання і не досягли 18-річного віку, працюють з електрикою під постійним наглядом кваліфікованого працівника обмежений час, що визначений навчальним планом.

Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки. Відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ) приміщення поділяються на три категорії, а саме: -приміщення без підвищеної безпеки — це приміщення, в яких відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку; - приміщення з підвищеною небезпекою — це приміщення, що характеризуються наявністю однієї з таких умов ураження електричним струмом: - волога (відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75% або пара та конденсуюча волога у вигляді дрібних крапель) або струмопровідний пил (технологічний або атмосферний пил, що проникає до середини агрегатів, технологічного обладнання, осідає на дротах, струмопровідних частинах і погіршує умови охолодження та ізоляції, але не викликає аварії); струмопровідна підлога (металева, залізобетонна); - висока температура (+ 35°С); а також можливість одночасного дотику працюючого до з’єднаних із землею металоконструкцій, обладнання, з одного боку, та до металевих корпусів електрообладнання, з іншого; - особливо небезпечні приміщення — це такі, що характеризуються наявністю однієї з таких умов ураження електричним струмом: підвищена вологість (відносна вологість повітря близько 100%, стеля, підлога, стіни вкриті вологою); хімічно активне середовище (у приміщенні є агресивні пари, гази, рідини які діють на ізоляцію та руйнують струмопровідні частини електроустаткування).

 

Приміщення, де розташовані ПЕОМ, по небезпечності ураження людини електричним струмом є приміщенням без підвищеної небезпеки

Незважаючи на це, використовують технічні і організаційні заходи захисту користувачів ПЕОМ від ураження електричним струмом.

До технічних заходів відносяться:

- порядок підготовки робочого місця, який вимагає при цьому зняття напруги, слід вжити у вказаному поряд­ку таких технічних заходів:

- необхідні відключення і вжиття заходів, що перешкоджають помилковому або самочинному ввім­кненню комутаційної апаратури;

- перевірка відсутності напруги на струмопроводах;

- заземлення обладнання для захисту людей від ураження електричним струмом;

- занулення або захисне відключення обладнання;

- огородження, за необхідності, робочих місць або струмопровідних частин, що залишилися під напругою, і встановлення на огородженнях плакатів безпеки.

До організаційних заходів відносяться:

- затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями;

- призначення осіб, відповідальних за безпечне про­ ведення робіт;

- оформлення робіт нарядом, розпорядженням.

Всі виробничі приміщення обладнані гардеробними, душовими, туалетними кімнатами, кімнатами для відпочинку. Площа приміщення для відпочинку повинна бути із розрахунку 0,2 м на одного працюючого. Приміщення для паління повинно мати площу не менше 9 м². Для забезпечення приміщень питною водою обладнують фонтанчики або закриті бачки з водою. Відстань від робочих місць до питної води має не перевищувати 75 м.

4.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека - стан об'єкту, при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами, що можуть викликати пожежу, є:

- блискавка;

- перегрів апаратури;

- несправність електропроводки;

- коротке замикання електричних ланцюгів.

Приміщення по вибухо-пожежонебезпеці згідно НАПБ Б. 07.005-86 [13] відноситься до категорії – В. Ступінь вогнестійкості будинку ІІ, що відповідає вимогам ДБН В 1.1-7-02. –[14], приміщення відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01 [20] по вибухонебезпечній зоні має клас - 20, по пожежонебезпечній зоні - клас -П-ІІа.

Пожежна безпека на вимоги ГОСТ 12.1.004-91 [15] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Система, запобігання пожежі:

- контроль і профілактика ізоляції;

- наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;

- для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

- захист від блискавок будівель і устаткування.

Система пожежного захисту включає:

- аварійне відключення і переключення апаратури;

- наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників ВВК-5, тому що вуглекислота має погану електропровідність, або порошкових вогнегасників;

- система оповіщення, світлова і звукова сигналізація;

- захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами.

Пожежна сигналізація використовується для виклику пожежних команд при виникненні пожеж, а саме:

Повідомлювачі (сигнал тривоги про пожежу), які встановлюються поза
або всередині споруди. Приймальні апарати або установки для приймання і фіксації сигналів від повідомлювачів. Повітряні або кабельні лінії, які з'єднують повідомлювачів з пожежною службою (найчастіше це телефонний зв'язок за номером (101).

Повідомлювачі працюють від світла (полум'я, іскри), диму, тепла.

Від світла повідомлювачі спрацьовують під впливом ультрафіолетових
променів. Вони є найбільш чутливими.

Теплові повідомлювачі спрацьовують при певному підвищенні
навколишньої температури.

Димові автоматичні повідомлювачі працюють на фотоелементах або
іонізаційних камерах.

Таблиця 4.3 - Перелік первинних засобів пожежогасіння.

Площа,кв..м.	Первинні засоби пожежогасіння (тип, найменування)	Кількість, шт.	Вогнегасячий ефект
	вуглекислотні вогнегасники й ручні ВВК-5, повсть, повстина		Розведення повітря вуглекислим газом і зниження в ньому змісту кисню до концентрації, при якій припиняється горіння. Вогнегасячий ефект обумовлює втратами теплоти й зниженням теплового ефекту реакції припинення доступу кисню до палаючих елементів.

 

Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого помешкання повинні бути наступними: ширина дверей не менше 1,5 м., висота дверей не

У приміщеннях, де немає робочого персоналу, встановлена автоматична система пожежогасіння. Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10^-6 і більш грозових годин у рік, тобто для умов м. Харкова, встановлена категорія захисту від блискавок “В” згідно вимог ДСТУ Б В 2.5-38…2008 [21]. Ступінь захисту електрообладнаня і устаткування відповідно класу приміщення П- ІІа становить ІР44, для світильників - ІР22.

Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого помешкання повинні бути наступними: ширина дверей не менше 1,5 м., висота дверей не менше 2,0 м., ширина коридору 1,8 м.; робоче помешкання повинно мати два виходи; відстань від найбільше віддаленого робочого місця не повинне перевищувати 100 м.

У відділі менеджерів встановлено пожежну сигналізацію, а також первинні засоби захисту від пожежі у виді 3-х вогнегасників типу ВВК-5.

4.6. Охорона навколишнього середовища

Україна через високий рівень концентрації промислового виробництва, надмірне використання природних ресурсів, перетворилась на нестабільну в екологічному плані державу. Першочерговими проблемами являються накопичення відходів, особливо токсичних та радіоактивних, зниження біологічного різноманіття, наявність великих обсягів стічних вод, які неочищеними скидаються у відкриті водоймища [17].

Вказані проблеми потребують великої кількості коштів на захист навколишнього середовища. Охорона навколишнього середовища - це сукупність законодавчих актів, соціальне-економічних, профілактичних і організаційно-технічних заходів, що запобігають забрудненню біосфери - земельних ресурсів, водяних і атмосфери шкідливими викидами. В країні розроблено низку законодавчих актів, які обумовлені виконати поставлену задачу.

Основним Законом України «Про охорону навколишнього середовища» [18] (прийнято 25 червня 1991 р.) визначені правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Завдання Закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів. Крім того, треба враховувати вимоги екологічних стандартів, які використовують споживачі.

При виробництві хлібобулочних виробів належним чином необхідно враховувати вимоги міжнародних стандартів, починаючи з ТСО '92, відносно зниження енергоспоживання.

Одночасно необхідно виконувати вимоги стандарту ІSО 14001-97 [19], що визначає порядок організації процесу з мінімальним збитком для навколишнього природного середовища. З цією метою на підприємстві створено службу з охорони навколишнього середовища, яка організує роботу підрозділів по проведенню технологічних та організаційних заходів по зниженню антропогенного навантаження на довкілля. А саме: зниження викидів у атмосферне повітря, очистку стічних вод, та утилізацію твердих технологічних та побутових відходів. За перевищення лімітів викидів підприємство сплачує штрафи. На підприємстві встановлено обладнання по очистці газових і вентиляційних викидів в атмосферне повітря, а також передбачено механічну очистку стічних вод перед скиданням їх у міську каналізацію.

 

 

Список джерел інформації до розділу 4

1. Закон України "Про охорону праці" з змінами та доповненнями 02.06. 2011 р.

2. Законодавство України про охорону праці.

3. НПАОП 0.03-3.1-71. «Санитарные норми проектирования промышленных
предприятий» (СН 245-71),

4. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. «Общие санитарно-гигиенические требования к
воздуху рабочей зоны». - Введен 01.01.89.

5. СНиП 2.04.05-92. Нормы проектирования. «Отопление, вентиляция и
кондиционирование воздуха». - М.: Стройиздат, 1992.

6. ДБН В. 2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» - К.: Мінбуд України, 2006.

7. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. «Шум. Общие требования безопасности». - Введен
01.07.89.

8. ГОСТ 12.1.012-91 ССБТ «Вибрация. Общие требования безопасности».

9. ДСанПіН 3.3.2.007-1998. «Державні санітарні правила і норми роботи з
візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних
машин», - Київ, 1998.

10. ГОС'Т 17.1.3.03-77 «Правила выбора и оценка качества источников
централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения».

11. НПАОП 0.00-1.28-10. «Правила охорони праці при експлуатації електроно- обчильлювальних машин». - Київ, 2010.

12. НПАОП 40.1-1.21-98 „Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

13.НАПБ Б. 07.005-86. «Визначення категорії будівель і споруд по вибухопожежній і пожежній безпеці». - К. Будіздат, 1987

14. ДБН В 1.1-7-02. - "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів
будівництва". К.: 2003. – 41с.

15. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. «Пожарная безопасность. Общие требования». -
Введен 01.07.91.

16. «Правила устрою електроустановок». – К. 2007

17. Закон України "Про охорону навколишнього середовища” від 25.06.91.

18. ДСТУ. Система управління навколишнього середовища. ISО 14001-97 - К.: Держстандарт України, 1997.

19. В.В. Березуцький. «Основи охорони праці». -Харків, Факт, 2005, с. 280

20. НПАОП 40.1-1.32-01 “Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок”.

21. ДСТУ Б В 2.5-38…2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блисковкозахисту будинків і споруд”.

22.Жидецький В.Д. Практикум із охорони праці. – Львів, Афіша, 2000,380с.