Література. Збірникматеріалів про молодіжні об'єднання України

Антонов А. И., Борисов А. П. Кризис семьи и пути его преодоления. — М., 1990.

Збірник матеріалів про молодіжні об'єднання України. — К., 1991.

Капралова Р. М. Работа классного руководителя с родителями. — М., 1980.

Корнієнко С. М., Кодлюк Я. П. Батьківські збори у початкових класах. — Тернопіль, 1995.

Макаренко А. С. Книга для батьків. — К., 1987.

Никитин Б. П., Никитина Л. А. Мы, наши дети и внуки. — М., 1989.

Постовий В. Г. Сучасна сім'я та її педагогіка. — К., 1994.

Стельмахович М. Г. Українська родинна педагогіка. — К., 1996.

Сухомлинський В. А. Батьківська педагогіка. — К., 1979.

¹ Див.: Конституція і регіональні закони світової організації руху скаутів // Цвіт України. — 1992. — № 16—17. — С. 12—15.

3.8. Робота класного керівника

Завдання і функції класного керівника

У Положенні про середню загальноосвітню школу України зазначено, що повсякденне керівництво навчально-виховною роботою в класі здійснює класний керівник, при­значений адміністрацією школи з числа вчителів, що викла­дають у цьому класі. На нього покладається розв'язання та­ких завдань: виховання в учнів культури поведінки, форму­вання в них високих моральних якостей; забезпечення єдності педагогічних вимог з боку сім'ї і школи; організація в разі потреби допомоги учням (навчальної, матеріальної, моральної); проведення заходів, які передбачають зміцнен­ня здоров'я учнів; організація суспільно корисної праці уч­нів, ведення документації класу; будування взаємин з учня­ми та їхніми батьками на демократичних засадах, співробіт­ництві, сприяння розвитку самоврядування учнів.

Класний керівник виконує діагностичну, організа­торську, виховну, координаційну, стимулюючу функції.

Діагностична функція. Передбачає вивчення класним ке­рівником учнів свого класу. Знання особливостей дітей, їхніх інтересів, нахилів, потреб, рівня вихованості, моти­вів поведінки та інших якостей дає змогу скласти цілеспря­мований і дієвий план виховної роботи, організувати ре­зультативний щоденний виховний вплив на учнівський ко­лектив загалом і на кожного учня зокрема. Для виявлення індивідуальних особливостей учнів використовують розгля­нуті раніше методи науково-педагогічного дослідження.

Теорія виховання

Робота класного керівника

 

Організаторська функція. Полягає в умінні залучати колектив класу до різних видів виховної діяльності: піз­навальної, що збагачує уявлення учнів про навколишню дійсність; суспільно корисної, спрямованої на загальну ко­ристь і благо; ціннісно-орієнтаційної, яка розкриває учням духовні та матеріальні соціально значущі цінності й орі­єнтує на них їх поведінку; художньо-творчої, що дає уч­ням можливість реалізувати індивідуальні творчі задатки та здібності; вільного спілкування, організації дозвілля уч­нів, що взаємозбагачує їх.

Для організації цього виду діяльності та забезпечення виховного результату педагог повинен володіти певними організаційними вміннями та навичками¹.

Виховна функція. Вона є найскладнішою в діяльності класного керівника. План виховної роботи в класі визна­чає зміст, форми і методи виховної діяльності. Класний керівник складає його з урахуванням загального змісту й методики виховання учнів у національній школі. Переду­сім виховна діяльність класного керівника передбачає під­готовку і проведення запланованих виховних заходів, які є дієвим засобом формування в учнів соціально цінних мо­тивів поведінки, здорових інтересів, духовних потреб, по­чуттів, позитивних моральних, правових, трудових, есте­тичних та інших якостей.

Класний керівник повинен продумати, як залучити яко­мога більше членів дитячого колективу до підготовки і про­ведення виховного заходу, знайти кожному конкретну справу, бо лише за таких умов це стане справою самих уч­нів, за яку вони вболіватимуть, до якої ставитимуться з по­чуттям відповідальності. Уміла підготовча робота з чітким розподілом обов'язків вже сама по собі виховує учнів, ос­кільки потребує відповідної дисципліни як найпершої умо­ви цікавого життя, успіху спільної справи; визнання люди­ни за її ставленням до праці, відповідальності при виконан­ні дорученої справи, допомоги товаришам та ін.² За таких умов само проведення виховного заходу є завершальним ак­том певного періоду виховної роботи.

Щоб виховний захід був ефективним і його ідеї усві­домили учні, важливо вловити, відчути, визначити сту­пінь їх підготовленості до сприйняття пропонованих їм моральних, правових, естетичних та інших норм, поло-

¹ Див.: Щуркова Н.Е. Вы стали классным руководителем. —
С. 28—31.

² Там само. — С.18.

жень, понять. Якщо вони вже відомі учням, враховують їхнє розуміння, погляди на них, щоб внести потрібні ко­рективи.

Кожен виховний захід має свою структуру, яка зале­жить від методу або форми його проведення. Важливий структурний елемент такого заходу — підготовчий етап, на якому розподіляють обов'язки між учнями з урахуванням їх можливостей, детально продумують програму виховно­го заходу в межах відведеного для нього часу, підбирають необхідну літературу й наочне оформлення, контролюють підготовленість учнів до виконання доручених завдань.

Успіх виховного заходу значною мірою залежить і від належного оформлення приміщення, в якому його прово­дять. Вдало оформлене приміщення, виставка учнівських технічних виробів чи малюнків, плакати з висловлюван­нями видатних людей, музичний супровід, вази з квітами, естетично оформлене запрошення викликають інтерес до його змісту, пробуджують відповідні почуття.

Зміст виховного заходу має бути доступним для відпо­відної вікової категорії учнів, сприяти досягненню кон­кретної мети, нести у собі нову для вихованців інформа­цію, особливо це стосується традиційних виховних захо­дів, які проводять щороку (відзначення Дня Матері, Дня учителя, 8 Березня та ін.).

Координаційна функція. Полягає у спрямуванні клас­ним керівником виховних зусиль усіх педагогів, батьків і представників громадськості на позитивні результати у вихованні учнів. Класний керівник передусім домагаєть­ся, щоб колектив учителів, який працює з учнями класу, керувався єдиними вимогами до них, здійснював індиві­дуальний підхід. Він вивчає особливості навчально-ви­ховної роботи вчителів, ознайомлюється з їхніми вимога­ми та стосунками з учнями, обмінюється думками щодо поведінки окремих учнів, методів впливу на них. Об'єд­нання та спрямування виховної діяльності — найважли­віше його завдання¹.

Успіх виховної діяльності класного керівника зале­жить також від того, наскільки тісно він співпрацює з батьками, може забезпечити єдність шкільного та сімей­ного виховання, від зв'язків із підприємствами та устано­вами, які шефствують над школами, допомоги в орга­нізації виховання учнів за місцем їх проживання, у подо­ланні бездоглядності школярів тощо.

¹ Див.: Болдирєв М.І. Класний керівник. — К., 1982. — С. 13.

Теорія виховання

Робота класного керівника

 

 

Стимулювальна функція. Полягає у своєчасному вияв­ленні зрушень на краще в розвитку кожного учня класу і відповідному заохоченні його до наступних корисних дій і вчинків. (Технологію використання методів стимулюван­ня було розглянуто раніше.)

Різноманітна діяльність класного керівника потребує високого рівня культури й належної психолого-педа-гогічної підготовки. Передусім він повинен мати тверді пе­реконання, які засвідчують його відданість педагогічній справі, відчувати плин часу, знати про події, що відбува­ються в Україні та за її межами. Цю інформацію класний керівник має своєчасно передавати учням, формуючи у них певне ставлення до неї.

Класний керівник мусить бути високоморальною осо­бистістю, чесним, справедливим, порядним у всіх своїх помислах і вчинках. Він має добре знати своїх вихован­ців, розуміти їх духовний світ і душевний стан, жити їхніми радощами і смутками, бути делікатним і тактов­ним у стосунках з ними, любити їх і водночас бути вимог­ливим до них і до себе. Одна з сутнісних його рис — на­лежний рівень знань з педагогіки і психології, що дає йо­му змогу швидко знаходити контакт з учителями й учня­ми, вміло організовувати виховний процес, залучати учнів до різних видів діяльності, виявляти рівень їх виховано­сті, вносити до програми виховання відповідні корективи, спонукати їх до самоосвіти та самовиховання.

Планування роботи класного керівника

Успішна діяльність класного керівника можлива лише за умови чіткого планування виховної роботи в класі, яке допомагає визначити цілісну виховну систему, проек­тувати розвиток усього колективу класу і окремих його членів. План роботи класного керівника — це науково обґрунтоване проектування становлення і розвитку колек­тиву учнів класу і кожного вихованця зокрема. Він скла¹ дається з таких структурних елементів: характеристики класу, завдань виховання, системи виховної діяльності.

Планування виховної діяльності потребує від класно­го керівника передусім аналізу стану справ в учнівсько­му колективі, ознайомлення з передовим досвідом і реко­мендаціями психолого-педагогічної науки. На основі ана­лізу складають характеристику класу, в якій відобража­ють стан рівня вихованості колективу і окремих учнів,

ступінь згуртованості колективу, дієвість громадської думки в ньому, стиль взаємин між членами учнівського самоврядування і рядовими членами колективу, рівень знань учнів, відхилення від норм поведінки окремих уч­нів та їх причини й інші особливості. Така характеристика дає можливість намітити конкретні завдання виховної роботи з класом.

Формулюючи завдання виховної роботи, спираються на «Орієнтовний зміст виховання в національній школі», яким визначено загальні завдання з кожного напряму ви­ховання відповідно до вікових особливостей учнів. Ці зав­дання мають ураховувати конкретні умови виховання (вік, вихованість, соціальне оточення).

Відповідно до намічених завдань визначають зміст виховної діяльності в класі, підбирають ефективні методи і форми його реалізації. Продумуючи систему виховної ді­яльності — зміст і шляхи її реалізації — дотримуються та­ких вимог: а) урахування актуальних питань у галузі народної освіти та виховання, плану роботи школи; б) цілеспрямованості, конкретності, розумної насиченості, опори на інтереси учнів; в) поєднання словесних, наочних і практичних форм і методів виховання; г) відповідності форм і методів виховання віковим особливостям школярів і рівню їх вихованості; ґ) урахування ювілейних і суспіль­но-політичних дат, подій у житті України; д) єдності педа­гогічного керівництва і самостійності учнів.

У плануванні виховної роботи в класі може прислужи­тися посібник «Орієнтовний зміст виховання в національ­ній школі. Методичні рекомендації», в якому розкрито пи­тання змісту виховання з урахуванням вікових особливо­стей учнів молодших, середніх і старших класів, запропо­новано для кожного віку цікаві форми та методи реалізації цього змісту, види діяльності, до яких можна залучати учнів. Згідно з рекомендаціями згаданого посіб­ника зміст виховної роботи класного керівника передба­чає: формування національної свідомості і самосвідомості; виховання духовної культури особистості; створення умов для вільного вибору світоглядних позицій; виховання по­ваги до Конституції, законодавства України, державної символіки; виховання свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності та культури розумової праці; формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою; утвердження принципів загально­людської моралі; формування творчої, працелюбної особи­стості, виховання цивілізованого господаря; забезпечення

Література

Азаров Ю. П. Искусство воспитывать. — М., 1985.

Болдирєв М. І. Класний керівник. — К., 1982.

Омеляненко В. Л., Омеляненко С. В. Робоча книга класного керівника. — Черкаси, 1996.

Орієнтовний зміст виховання в національній школі: Методичні рекомендації. — К., 1996.

Розенберг А. Я. Комплексний підхід у діяльності класного керівника. — К., 1985.

Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві. — К.,1982.

Щуркова Н. Е. Вы стали классным руководителем. — М., 1986.

Школознавство

4.1. Наукові засади внутрішкільного управління