Керівництво навчально-виховною роботою школи

Керівництво роботою загальноосвітньої школи здійс­нюють директор, його заступники з навчальної та ви­ховної роботи, помічник директора з господарської части­ни. Їхні права та обов'язки визначені Положенням про се­редній загальноосвітній навчально-виховний заклад.

Директора середньої загальноосвітньої школи призна­чає і звільняє її засновник або уповноважений ним орган. Директор школи виконує такі обов'язки:

— забезпечує реалізацію державної освітньої політики,
діє від імені навчально-виховного закладу;

— розпоряджається в установленому порядку шкіль­
ним майном і коштами, затверджує за погодженням з ра­
дою навчально-виховного закладу кошторис та забезпечує
його виконання, укладає угоди, відкриває рахунки в ус­
тановах банків і є розпорядником кредитів;

— видає в межах своєї компетенції накази та розпо­
рядження, обов'язкові для всіх учасників навчально-ви­
ховного процесу;

— організовує навчально-виховний процес, здійснює
контроль за його ходом і результатами, відповідає за

Школознавство

Наукові засади внутрішкільного управління

 

якість і ефективність роботи педагогічного колективу, за дотримання вимог охорони дитинства і праці, створює не­обхідні умови для участі учнів у позакласній та поза­шкільній роботі;

— за погодженням з радою навчально-виховного закла­
ду призначає і звільняє своїх заступників, педагогічних
працівників, помічника з господарської частини;

— за погодженням з профспілковим комітетом за­
тверджує правила внутрішнього розпорядку, посадові
обов'язки працівників навчально-виховного закладу;

— створює умови для творчого зростання педагогічних
працівників, пошуку та використання ними ефективних
форм і методів навчання та виховання;

— несе відповідальність за свою діяльність перед учня­
ми, батьками, педагогічними працівниками та загальни­
ми зборами (конференцією), засновником, місцевими ор­
ганами державної виконавчої влади.

Посада директора школи відповідальна, тому її мають обіймати кращі педагоги. «Суть керівництва сучасною школою полягає в тому, — писав В. Сухомлинський, — щоб у найважчій справі виховання на очах учителів ство­рювався, визрівав і утверджувався кращий досвід, який втілює в собі передові педагогічні ідеї. І той, хто є твор­цем цього досвіду, чия праця стає зразком для інших ви­хователів, — той і повинен бути директором школи. [...] Добре керувати навчально-виховним процесом — це озна­чає досконало володіти наукою, майстерністю, мистецтвом навчання і виховання... Якщо ви хочете бути хорошим ди­ректором, прагніть передусім бути хорошим педагогом — хорошим учителем-дидактом і хорошим вихователем... Учителем учителів... можна стати лише тоді, коли з кож­ним днем усе більше заглиблюєшся в деталі, в тонкощі пе­дагогічного процесу...»¹.

Заступник директора з навчальної роботи організовує та контролює процес навчання школярів, їх загальноосвіт­ню і трудову підготовку, всебічний розвиток і поведінку; перевіряє виконання навчальних планів і програм, якість знань, умінь і навичок учнів; здійснює керівництво мето­дичною роботою з учителями школи.

Заступник директора з виховної роботи організовує по-закласну виховну роботу і дозвілля учнів школи, надає не­обхідну допомогу класним керівникам, вихователям та ін-

¹ Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. Вибр. твори: У 5-ти т. — Т. 3. — С. 12—13.

шим працівникам школи, що залучаються до проведення виховної роботи з учнями, підтримує зв'язки з позашкіль­ними установами, громадськими організаціями і держав­ними органами, причетними до виховання молоді.

Помічник директора з господарської частини відпові­дає за збереження шкільних будов і майна, матеріальне за­безпечення навчального процесу, санітарний стан школи, протипожежну безпеку, правильну організацію роботи об­слуговуючого персоналу.

Для керівника школи мають бути характерними орієн­тація на головну, кінцеву мету навчання і виховання шко­лярів, урахування чинників, які сприяють її досягненню; прагнення обрати найоптимальніший шлях для вирішення проблем навчання і виховання учнів, спираючись на гро­мадську думку школи; здатність до ризику при виборі форм і методів навчання та виховання, щоб досягти мети навчально-виховної діяльності; самостійність мислення, ініціатива і новаторське ставлення до справи, до створення авторської школи; гнучкість в управлінській діяльності, вміння швидко знаходити нові правильні рішення щодо організації навчально-виховного процесу; прагнення до спрощення управлінських функцій і делегування окремих із них методичним об'єднанням, творчим групам педаго­гів, громадським організаціям; прагнення до впроваджен­ня передових форм і методів організації навчально-вихов­ного процесу; орієнтування педагогів на підвищення їх наукового, професійного та методичного рівнів¹.

На думку В. Бондаря, характерними недоліками окре­мих директорів шкіл у знаннях з питань керівництва є не­достатня орієнтація в актуальних проблемах педагогіки, в нових досягненнях у галузі теорії та практики вихован­ня і навчання; невміння теоретично осмислювати й обґрунтовувати управлінську діяльність, нові знахідки в практиці керівництва; слабка орієнтація в основних показ­никах результативності навчально-виховної роботи педа­гогічного колективу².

Демократизація внутрішкільного управління навчаль­но-виховним процесом передбачає активну участь учите­лів, батьків та учнів у здійсненні всіх необхідних заходів для підвищення якості навчання й виховання учнівської

¹ Див.: Суїменко Е.І та ін. Керівник — організатор і вихова­
тель / За ред. B.I. Суїменка. — К., 1985. — С. 98—99.

² Див.: Бондарь В.И. Управленческая деятельность директора
школы: дидактический аспект. — К., 1987. — С. 38.

Школознавство

Наукові засади внутрішкільного управління

 

молоді відповідно до вимог держави і суспільства. Гаран­том такого забезпечення їх участі у вирішенні важливих питань життєдіяльності учнівського і педагогічного колек­тивів є громадський орган — рада школи. До її складу входять педагоги, батьки та учні. Збирається вона 4— 5 разів на рік для вирішення важливих шкільних про­блем.

Рада школи як виконавчий орган громадського управ­ління організовує виконання рішень загальних зборів (конференції); затверджує річний план, режим роботи школи; підтримує громадські ініціативи щодо навчання та виховання учнів, творчі пошуки та експериментальну ро­боту педагогів; визначає шляхи співпраці з науково-дос­лідними установами, виробничими та кооперативними ор­ганізаціями, добровільними товариствами, творчими спіл­ками, іншими державними та громадськими інститутами; вносить пропозиції щодо морального і матеріального за­охочення педагогічних та інших працівників школи, уч­нів, батьків; погоджує зміст, форми педагогічної освіти батьків і створює для неї разом з директором та громадсь­кими організаціями відповідні умови.

Разом з батьками рада школи забезпечує соціальний захист учнів при розгляді питань, що стосуються їх інте­ресів у державних і громадських органах. У присутності батьків розглядає подання педагогічної ради про виклю­чення учня зі школи і приймає відповідні рішення. У ме­жах чинного законодавства рада школи вживає необхід­них заходів щодо захисту педагогічних працівників, ди­ректора школи від необґрунтованого втручання в їхню професійну та службову діяльність та ін. Спільно з дирек­цією вона представляє інтереси школи в державних і гро­мадських органах тощо.

Вищим органом громадського самоврядування в серед­ній загальноосвітній школі є загальні збори (конференція) колективу. Делегати конференції обираються від праців­ників школи, учнів другого-третього ступеня, батьків, представників громадськості (однакова кількість представ­ників від кожної категорії). Загальні збори (конференція) збираються один раз на рік.

Збори (конференція) обирають раду школи, її голову, встановлюють термін їх повноважень; заслуховують звіт про роботу директора і голови ради школи, дають їм оцін­ку відкритим або таємним голосуванням; затверджують головні напрями вдосконалення діяльності школи, розгля­дають інші найважливіші питання навчально-виховного

процесу; приймають рішення про стимулювання праці ди­ректора, голови ради школи. Якщо директор не виконує покладених на нього обов'язків, порушують клопотання перед відповідним структурним підрозділом місцевого ор­гану державної виконавчої влади про його невідповідність посаді, яку він обіймає.

Важливим постійно діючим колегіальним дорадчим ор­ганом середньої загальноосвітньої школи є педагогічна ра­да, очолювана директором школи. До її складу входять пе­дагоги, що працюють у школі. Педагогічна рада збираєть­ся 4—5 разів на рік для вирішення найважливіших нав­чально-виховних завдань школи, її робота спрямована на удосконалення навчально-виховного процесу; методичної роботи в школі; підвищення кваліфікації педагогічних працівників; упровадження досягнень психолого-педаго-гічних наук і передового педагогічного досвіду в практи­ку роботи школи; на матеріальне і моральне заохочення учнів, звільнення їх від екзаменів, переведення до наступ­ного класу або залишення учнів, які не встигають, на по­вторне навчання в тому самому класі та ін.

У багатьох школах діє і такий громадський орган, як щомісячна нарада при директорі школи. На її засідання запрошують або всіх працівників школи, або лише тих, яких стосуються питання, обговорювані на нараді. Цін­ність такої форми роботи в тому, що вона дає змогу опе­ративно розв'язувати питання навчально-виховної діяль­ності школи, здійснювати контроль за виконанням рішень самої наради та рішень засідань педагогічної ради і ради школи.

Планування роботи школи

Чітке, конкретне планування навчально-виховної ро­боти школи — важлива умова її успішної діяльності. Во­но забезпечує цілеспрямованість у роботі всіх підрозділів, створює умови для організованої роботи педагогічного та учнівського колективів, раціонального використання ча­су та інших можливостей і резервів.

Розрізняють перспективне, річне й поточне плануван­ня діяльності школи. В усіх видах планування враховують зовнішню і внутрішню інформацію. До зовнішньої на­лежать вказівки державних і відомчих органів щодо зав­дань сучасної школи, про зміст навчання і виховання під­ростаючого покоління. Внутрішня інформація містить

Школознавство

Наукові засади внутрішкільного управління

 

необхідні відомості про попередню діяльність школи, до­сягнення, недоліки і труднощі в роботі педагогічного ко­лективу та ін.

Плануючи роботу школи, необхідно дотримуватися науковості, що передбачає систему науково обґрунтованих завдань, змісту, методів, форм і засобів; реальності й оп-тимальності заходів, які можна виконати і які б забезпе­чили рівномірний ритм роботи школи протягом року; соціальної детермінації, що передбачає формування в уч­нів потрібних суспільству моральних, правових, естетич­них та інших якостей.

Перспективне планування

Важливо мати перспективний план розвитку школи, який би охоплював: аналіз роботи школи за попередній період; визначення важливих завдань на новий період; зміни контингенту учнів і класів-комплектів; організацій­но-педагогічні проблеми розвитку школи; головні напря­ми вдосконалення навчально-виховної роботи; роботу з пе­дагогічними кадрами; адміністративно-господарську діяль­ність і зміцнення матеріально-технічної бази.

Воно забезпечує цілеспрямовану діяльність керівниц­тва школи та педагогічного колективу, допомагає раціо­нально розподілити сили, уникнути повторення в річних планах тих самих заходів. Його структура може бути до­вільною.

Річне планування

Дає можливість поєднувати перспективні завдання з конкретними завданнями на кожний семестр, на кожен місяць навчального року.

Річний план роботи школи може мати такий зміст:

1. Вступ. Аналіз виконання плану за минулий нав­
чальний рік. Головні завдання і проблеми, над вирішен­
ням яких працюють педагогічний і учнівський колекти­
ви.

2. Забезпечення прав особистості на освіту. Оператив­ний облік дітей шкільного віку. Охоплення їх навчанням. Охоплення навчанням випускників основної середньої школи. Виявлення і влаштування дітей з психофізични­ми вадами, робота педагогічного колективу щодо захисту прав та інтересів неповнолітніх, допомога відстаючим. Створення умов для систематичного відвідування школи й запобігання відсіву учнів. Організація медичного нагля­ду та роботи груп подовженого дня. Раціональне викори-

стання фонду загального навчання. Ведення шкільної документації.