МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕДАЦІЇ

1. Машталер О.В. Просвітитель і педагог-демократ / Машталер О. В. // Рад. шк. – 1965.–№ 3. – С. 92–94.

2. Наділіянова Т. Олександр Духнович та педагогічна думка його часу / Наділіянова Т. // Людинознавчі студії: 3б. наук, праць ДДПУ. — Дрогобич, 2000. – Вип. 2. – С. 174–183.

3. Науменко Ф. І. Матеріалістичні основи дидактики О.В. Духновича Ф. І. Науменко // Рад.шк. – 1963. – № 4. – С. 40–43.

4. Олександр Васильович Духнович // Персоналії в історії національної педагогіки: 20 видатних українських педагогів / За ред. А.М. Бойко. – Полтава: АСМІ, 2002. – С. 32-51

5. Сікорський Д. Виховний аспект посібників О. Духновича / Д. Сікорський // Мандрівець. – 2000. – № 3–4. – С. 38–40.

6. Скільський Д.М. Морально-естетична спрямованість змісту навчальних книг О.В. Духновича / Д.М. Сільський // Педагогіка і психологія.– 1999. – №2. – С. 121–126.

7. Філімонова Т.В. Захаренко Олександр Антонович // Енциклопедія освіти / Гол. ред. В.Кремень. – К.: Юрінком інтер, 2008. – С. 315–316.

 

Інтегрований курс

Історії та теорії педагогіки

(3 курс, 7,8 модулі)

 

 

плани семінарських занять

 

(Для студентів ІІІ курсу

іноземного відділення

факультету філології і журналістики)

 

Доц. Ж.В. Борщ

Доц. В.А. Погребняк

 

 

Полтава 2011-2012 н.р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕДАЦІЇ

Семінарське (практичне) заняття – форма навчальної діяльності, на якій викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їхнього практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідним чином сформульованих завдань

Основна дидактична мета заняття – розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення вмінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення..

До кожного семінарського і лабораторного заняття, теми яких повідомляються на початку вивчення даного модуля, студенти зобов’язані ретельно готуватися. Насамперед необхідно переглянути лекційний матеріал із теми і, використовуючи конспект і рекомендовані підручники й навчальні посібники, підготувати детальні відповіді на питання конкретного заняття; належить також виконати й усі можливі домашні завдання, запропоновані викладачем. У процесі роботи визначається рівень готовності кожного студента до участи в практичних заняттях і до виконання лабораторних робіт, який упливає на результати підсумкового контролю. До кожного практичного завдання розроблені методичні рекомендації, поради на допомогу студентові. Таким чином, основне завдання студента – користуючись відповідними методичними матеріалами й літературою, творчо та якісно виконувати завдання у тій чи іншій формі, в залежності від вимог викладача, своєчасно прозвітувати про їхнє виконання.

Самостійна підготовка студента до практичних занять починається зі знайомства з планом семінару і добору рекомендованої літератури. Перш ніж вивчати першоджерела, необхідно познайомитися з матеріалом навчальні лекції на тему заняття і відповідним розділом підручника чи навчального посібника. Запорукою успішної і раціональної підготовки до практичних занять є систематичне попереднє опрацювання лекцій і наступна самостійна робота з доповнення матеріалу.

Підручник, навчальний посібник та іншу обов’язкову навчальну літературу слід не просто читати, а вивчати. При вивченні джерела спочатку рекомендовано побіжно проглянути весь матеріал із метою фіксації провідних думок і послідовності викладу. Потім книгу читають, конспектуючи відомості, необхідні для відповіді на поставлені в плані заняття питання, і, нарешті, втретє проглядають, прагнучи організувати прочитане в єдину систему, усвідомити окремі складні положення теми.

Уважний розгляд схем, діаграм та іншого ілюстративного матеріалу книги допомагає цілісному розумінню прочитаного, дає можливість порівнювати новий матеріал з уже відомими знаннями, виробити власне ставлення до питання. Додаткову літературу читають із метою ознайомлення. Під час такого читання уважно перечитують окремі частини джерела, решта матеріалу розглядають мимохідь.

Для систематизації матеріалу і спрощення подальшого добору необхідної літератури, наприклад, під час написання повідомлення з теми або підготовки до заліку чи екзамену зручно використовувати бібліографічні картки чи зошити. Всі питання, які можуть виникнути у процесі підготовки до заняття, необхідно занотовувати на полях із метою наступного з’ясування.

Завершивши вивчення рекомендованих науково-педагогічних джерел і літератури використаної зі власної ініціативи, необхідно до кожного пункту плану семінарського заняття скласти або зведений конспект, або прості чи складні плани усних відповідей. Із метою самоперевірки корисно відтворити основні положення й відповісти на запитання, подані для самоконтролю і підручнику, навчальному посібникові й у плані заняття.

Відповіді на питання мають бути логічно структуровані, обґрунтовані, аргументовані.

Модуль 7. Андрагогіка в системі педагогічних наук