Спочатку прочитайте своїй дитині оповідання “Родове дерево”.

Одного хлопчика запитали, як звуть його бабусю, а він не знав.

- А як же дідуся звати?

- Не знаю.

- А як ти до нього звертаєшся?

- Діду, дайте меду.

Смішно, але не дуже. Більше сумно, що є такі хлопчики. Може, вони позабували, як тата й маму звати?

- Ех, - каже дід Петро, - хто не має коріння, той, як перекотиполе. Куди вітер дме, туди й котиться. А гарні дітки знають свій рід: батьків, дідів, прадідів, прапрадідів. Вони мають свій альбом, фотографії своїх родичів із добрим словом про них. І складають родове дерево. Чим глибше коріння в такого дерева, тим міцніше воно стоїть на землі.

Обговоріть з дитиною це оповідання, розпитайте, що вона знає про родичів, погортайте з нею сімейний альбом. Зацікавте дитину й наступного дня спробуйте разом із нею зробити родинне дерево.

Що для цього потрібно?

1. Розпитайте у ваших батьків про їхніх батьків (важливо зробити це, поки не пізно).

2. Залучіть до цієї роботи й свого чоловіка (він теж може багато чого розповісти).

3. Дерево можна запропонувати дітям намалювати, а підліткам – створити дерево у вигляді таблиці на комп’ютері.

Що в цьому корисного?

1. Завжди корисно знати своє коріння.

2. Можливо, ви дізнаєтеся щось нове та цікаве для себе.

3. Дитина зрозуміє, що вона прийшла в цей світ як частина великого цілого.

4. У вас з’явиться шанс не тільки згадати своє дитинство, але й згадати яскраві епізоди минулого та використати їх у педагогічних цілях.

5. Складаючи родове дерево, в дитини з’явиться гордість за свій рід та повага до минулого. Ці якості дуже необхідні для формування гармонійної особистості.

6. Якщо хтось із родичів був учасником Великої Вітчизняної війни, то його спогади стануть у пригоді.

Як правильно “посадити” родове дерево?

1. Внизу (коріння) знаходяться наші далекі предки, а крона – це сьогоднішнє покоління. Вершина дерева – дитина, внизу зліва – мама, її сестри, брати. Далі внизу стрілкою від мами – бабуся та дідусь. Далі внизу від бабусі малюємо крону – це прабабуся та прадідусь, також і від дідуся продовжується крона – це прадід та прабабуся з іншого боку. Від стовбура дерева з правого боку така ж крона (по лінії батька). Жінок зображають у колі, а чоловіків – у прямокутнику.

2. З’єднуюча лінія між чоловіками й жінками (наприклад, між татом і мамою або бабусею й дідусем) є суцільною (безперервною) й означає шлюб, якщо вона перервана, це значить, що шлюб розірвано.

3. Біля кожного члена сім’ї необхідно вказати прізвище, і’мя та по батькові, в жінок вказати дівоче прізвище і прізвище по чоловікові, дату народження та дату смерті, якщо людина померла, місце проживання (країна, місто). Також необхідно зазначити професію та соціальний статус.

Часи, проведені в спілкуванні з дитиною, не минуть марно для вас, адже спілкування між рідними людьми необхідне для нас, як повітря та сонце.

Вважаю, мої поради будуть корисні для читачів газети.

Підготувала вихователь-методист Климчук Т.М.

Родина

Тато, мама, брат, сестричка мила,

Це є мої рідні, моя родина.

Вранці, ввечері, щодня благаю Бога я,

Щоб в щасті прожила

Родина моя. (Р.Кабальчинська)