Історичного факультету

Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН

 

Бобовим культурам належить значна роль у вирішенні проблем забезпечення тваринництва кормами з підвищеним вмістом білка та відновлення родючості ґрунтів. Рівень врожайності бобових культур та накопичення білка в зерні та зеленій масі значною мірою залежить від активізації бобово-ризобіальної взаємодії. Проте на формування та функціонування бобово-ризобіальних симбіозів впливає багато негативних чинників, зокрема ураження інфекційними хворобами.

На бобових культурах широко розповсюджені вірусні хвороби, які призводять до значного зниження їх продуктивності. Найпоширенішим вірусним захворюванням люпину жовтого є вузьколистість, збудником якої є вірус жовтої мозаїки квасолі (Вean yellow mosaic virus, родина Potyviridae, рід Potyvirus, ВЖМК). Ураження вузьколистістю впливає на формування і функціонування кореневих бульбочок люпину: на хворих рослинах їх утворюється значно менше, ніж на здорових, бульбочки раніше втрачають здатність зв’язувати азот з повітря. Середнє зниження врожайності зерна люпину при цьому захворюванні становить 20 – 80 % залежно від сорту і умов вирощування, що обумовлює необхідність пошуку шляхів зменшення негативного впливу вірусної інфекції.

Сьогодні досліджено ефективність речовин біологічного походження (у тому числі тих, які є основою біопрепаратів), які стимулюють ріст і розвиток рослин та одночасно підвищують їх стійкість до вірусних захворювань. Проте дія мікробних препаратів на перебіг вірусного ураження рослин залишається недостатньо вивченою.

Метою досліджень було вивчити дію мікробних препаратів Ризобофіту та Ризогуміну на урожайність та якість зерна люпину жовтого сорту Прогресивний ураженого вірусною вузьколистістю.

Дослідження проводили в Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН упродовж 2010–2012 рр. в польовому дрібноділянковому досліді на чорноземі вилугуваному. Схема досліду: 1. Контроль (насіння оброблене водою);
2. Ризобофіт (на основі Rhizobium lupini 367а); 3. Ризогумін (на основі Rhizobium lupini 367а та оптимізованого для рослин вмісту фітогормонів).

Результати проведених обстежень посівів люпину жовтого сорту Прогресивний показали, що ступінь ураженості рослин ВЖМК є значним і підвищується протягом вегетаційного періоду. У фазу цвітіння кількість рослин із симптомами ураження ВЖМК у контрольному варіанті становила 43,2 %, при застосуванні Ризобофіту — 29,7 %, Ризогуміну – 26,6 %, що відповідно на 13,5 % та
16,6 % менше ніж у контролі.

Імуноферментний аналіз листкового матеріалу люпину жовтого свідчить, що накопичення ВЖМК відбувається у всіх досліджуваних варіантах, проте воно нижче, ніж у контролі. Концентрація вірусу у листках рослин, інокульованих Ризобофітом і Ризогуміном, була нижчою в порівнянні з контролем (уражені рослини без обробки біопрепаратами) на 16,8 % та 23,0 %, відповідно. Тобто, спостерігається зниження інтенсивності репродукції вірусу, що, на нашу думку, обумовлює зменшення швидкості розвитку симптомів захворювання на уражених ВЖМК рослинах люпину жовтого.

За результатами досліджень спостерігали позитивний вплив використання мікробних препаратів на формування та функціонування симбіотичної системи люпину жовтого (масу бульбочок на корінні рослин та їх азотфіксувальну активність). Наростання маси бульбочок спостерігали протягом вегетації у здорових рослин та уражених вірусом. У фазу цвітіння у варіантах із застосуванням біопрепаратів Ризобофіту та Ризогуміну маса бульбочок рослин, уражених вірусом, була більшою за масу бульбочок контрольного варіанту на 23,3 % і 49,3 %, відповідно.

Найбільші показники азотфіксувальної активності у рослин, уражених вірусом, спостерігали у варіанті з комплексним препаратом (Ризогумін), ці показники переважали контроль у фазу цвітіння на 54,0 % та стандартний препарат Ризобофіт – на 10,6 %.

Як свідчать одержані результати трьохрічних досліджень, кількість утворених бобів на рослинах люпину жовтого, уражених ВЖМК, була меншою ніж у здорових рослин на
38 – 82 %. Використання біопрепаратів сприяло збільшенню кількості бобів у інфікованих рослин люпину на 17,6 – 63,5 % по відношенню до уражених рослин контролю. Маса 1000 зерен у варіантах із застосуванням Ризобофіту та Ризогуміну становила 121 та 120 г відповідно, проти 114 г у контролі. Збільшення кількості бобів та виходу повноцінного насіння, про що свідчить маса 1000 зерен, вплинуло на приріст урожайності зерна люпину жовтого, ураженого ВЖМК. В середньому за три роки досліджень урожайність зерна у варіантах із застосуванням Ризобофіту та Ризогуміну становила 1,24 т / га і 1,40 т / га (проти 0,91 т / га у контрольному варіанті), що демонструє приріст на рівні 36 % та 53 %, відповідно.

Найбільший вплив на накопичення білка в зерні, зібраного з рослин, уражених вірусом, спостерігали за використання комплексного препарату Ризогуміну. За дії даного біопрепарату приріст білка в зерні підвищився на 2,23 %, при показниках у контролі на рівні 37,58 %. При застосуванні Ризобофіту вміст білка в зерні збільшився на 1,21 %.

Отже, за використання мікробних препаратів Ризобофіту та Ризогуміну спостерігається зниження концентрації вірусу в рослинах люпину жовтого, що обумовлює зменшення швидкості розвитку симптомів вірусного захворювання. Передпосівна інокуляція насіння люпину жовтого біопрепаратами забезпечила підвищення врожайності зерна інфікованих рослин на 36–54 % та покращення його якості – збільшення вмісту білка на 1,21–2,23 %.

Враховуючи те, що жовтий вид люпину більш сприйнятливий до ВЖМК, ніж люпин білий та вузьколистий, а заходи боротьби з даним збудником мають переважно профілактичний характер, використання мікробних препаратів може бути одним із шляхів зниження негативного впливу вірусного ураження на посівах люпину жовтого.

 

 

[1] Керівник дисертаційної роботи к. с.-г. н. Чорнолата Л. П.

історичного факультету

(4, 5, 6 модулі)

 

Доц. Хоменко А.В.

 

Полтава 2012-2013 н. р.

Модуль 4. Сутність, принципи, засоби виховання та самовиховання.

Семінарське ЗАНЯТТЯ № 1 (1)